Базикіна Я. О., студентка

Донецький національний університет, Україна

Новели у правовому регулюванні спадкування за заповітом: переваги та недоліки

Сьогодні Україна йде шляхом побудови правової держави, а для цього необхідно здійснити реформування усіх сфер суспільства.
Важливим елементом процесу перебудови, реформування та демократизації всіх систем суспільства в Україні є формування правової держави, яка покликана забезпечити виконання конституційного принципу верховенства права (стаття  8 чинної Конституції України), та забезпечувати недоторканність іканність та захист таких важливих соціальних цінностей як життя та здоров’я людини, її недоторканності, безпеки, честі та гідності. 
За нових умов української державності певна роль у цьому належить інституту спадкування, що входить до системи цивільного права. Стабільність цивільного обігу і свобода розпорядження майном органічно пов’язані з демократичними і логічними принципами законодавства, яке регулює спадкові правовідносини. Як свідчить історія спадкового права, не можуть існувати правові норми, які суперечать природі людини.
У спадкове право України внесені істотні зміни й доповнення, деталізований механізм переходу, розподілу і перерозподілу спадщини. Внаслідок цього вітчизняне законодавство у сфері спадкування не лише стало відповідати реаліям дня, а й правовим нормам сучасних економічно розвинутих країн. 
Спадкове право за чинним Цивільним кодексом України – це право ринкової економіки, що позначилося на всьому змісті правового регулювання спадкування. Унаслідок реформування спадкове право стало більш демократичним, доступним і надійним, у ньому враховано сучасні українські реалії, зарубіжній досвід, досягнення правової науки . Водночас, реформа спадкового права породила низку проблем, з якими щоденно приходиться зіткатися всім учасникам спадкових відносин, а також судовим органам при вирішенні справ, пов’язаних із спадкуванням.
Поява нових за змістом норм вимагає не лише їх вивчення та осмислення, а й зумовлює необхідність їх удосконалення, подальшого прогнозування необхідних змін у законодавстві, що істотно підвищить ефективність правових гарантій здійснення права на спадщину.
Проблеми спадкового права досліджували такі науковці як Баранник Н., Гнезділова Л., Дзера О., Заїка Ю., Ковальчук Я., Мельник М., Печений О., Ромовська З., Синельник А., Стельмах І. та ін. Але сьогодні існує безліч проблем при реалізації норм спадкового законодавства. 

Проаналізувавши законодавство у сфері спадкування можна зробити наступні висновки:

1. Нове цивільне законодавство України передбачає можливість складання спільного заповіту подружжя. Ця новела є вагомою перевагою діючого Цивільного кодексу України у порівнянні з Цивільним кодексом УРСР. Але процедура складання заповіту подружжя ще не досить опрацьована і потребує практичного та законодавчого вдосконалення.

2. Значної перевагою законодавства у сфері спадкування є можливість посвідчення заповіту не лише нотаріусами, але й іншими службовими та посадовими особами. Та ці процедури не чітко врегульовані законом, тому на практиці з цим виникає багато проблем.

3. Однією з новел Цивільного кодексу України є така, що передбачає можливість складання та посвідчення секретного заповіту, тобто заповіту, зі змістом якого ніхто, крім заповідача, не знайомиться. Але можна погодитись із Стельмахом І., що ця новели може і не стати додатковою гарантією таємниці заповіту, а лише зашкодить заповідачу, тому що при посвідченні секретного заповіту нотаріус не зможе перевірити його відповідність чинному законодавству, підказати, як уникнути помилок та ін.

4. Цивільний кодекс України надає право заповідачу встановити у заповіті його особисті розпорядження, які будуть відповідати його волі. Це є важливим положенням, тому що особисті розпорядження заповідача спрямовані на виконання останньої волі спадкодавця.

5. Принцип свободи заповіту обмежується інститутом обов’язкових спадкоємців. Погоджуючись із Печеним О. та Заїкою Ю., це можна віднести до переваг, тому що закон у даному випадку захищає інтереси малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, вдову (вдівця), повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, а не порушує прав спадкодавця.

Таким чином, інститут спадкування, а особливо спадкування за заповітом, – є дуже важливим та актуальним у наш час. З прийняттям нового Цивільного кодексу України у ньому сталися істотні зміни, які ще потребують всебічного вивчення та удосконалення, виявлення недоліків та їх усунення.