«Право» /8. Уголовное право и криминология.

Резнік Г.О.

Київський національний економічний університет Імені Вадима Гетьмана

Ювенальна політика:поняття та основні принципи

Розглядаючи питання про те, що таке ювенальна політика насамперед, необхідно зазначити, що основні напрями розвитку такої галузі права як ювенальне право тісно пов’язані з основними положеннями ювенальної політики держави. Ювенальна політика спрямована на державне управління певних соціальних відносин пов’язаних з такою категорією населення як неповнолітні, а це означає, що ювенальна політика є частиною внутрішньої політики держави. Серед основних цілей ювенальної політики необхідно виділити насамперед підвищення якості життя дітей, молоді та підлітків; соціально-правовий захист багатодітних та неповних сімей, а також підтримку молодих сімей; створення економічних, правових, політичних, соціальних, фінансових умов для повноцінного функціонування інституту сім’ї. До цілей ювенальної політики ,також, необхідно віднести забезпечення прав дітей, молоді, неповнолітніх передбачених Конституцією України; недопустимість дискримінації даної категорії населення, а також забезпечення основних гарантій прав та законних інтересів дітей в разі їх порушення.

Говорячи про ювенальну політику в широкому значенні маємо на увазі систему нормативно-правових актів, організаційних заходів, що встановлюють та підтримують нормативне життєзабезпечення дітей, підлітків та молоді. У вузькому розумінні, ювенальна політика означає специфічну діяльність органів державної влади направлену на підтримання нормативного життєзабезпечення дітей, підлітків та молоді в сучасному суспільстві.

Розкриваючи суть ювенальної політики необхідно звернути увагу на об’єкт та суб’єкт даної категорії. Тож, об’єктом ювенальної політики є інтереси неповнолітнього та важливі блага які мають бути визнані та закріплені на законодавчому рівні, а також діюче законодавство яке має забезпечувати благополуччя неповнолітніх. Систему органів та організацій чия діяльність направлена на забезпечення реалізації основних прав неповнолітніх та охорону цих прав становлять суб’єкт ювенальної політики. Змістом ювенальної політики є діяльність відповідних суб’єктів.

Серед основних принципів які формують ювенальну політику необхідно назвати : 1) законодавче забезпечення прав дитини; 2) відповідність національного законодавства міжнародним стандартам які стосуються захисту прав дітей; 3) демократичний характер, гуманність, гласність та справедливість в діяльності суб’єктів ювенальної політики; 4) державна підтримка сім’ї ; 5) державна підтримка органів місцевого самоуправління, суспільних об’єднань та інших організацій які займаються захистом прав дітей; 6) відповідальність посадових осіб та громадян за порушення прав та законних інтересів неповнолітніх осіб; 7) встановлення та дотримання державних мінімальних соціальних стандартів в сфері захисту прав неповнолітніх осіб.

В контексті розгляду питання про ювенальну політику обов’язково слід згадати про ювенальне право, так як ювенальне право є одним з основних засобів ювенальної політики. Цей факт легко пояснити, адже забезпечення державної політики, в частині захисту та охорони прав неповнолітньої особи є неможливим без існування певної правової основи. Так само і розвиток законодавства в сфері захисту прав дитини є неможливим без комплексного соціального підходу держави до проблеми захисту прав неповнолітніх. Формування та реалізація ювенальної політики неможливі без існування ювенального права, ювенальної юстиціі які мають відповідати сьогоднішнім вимогам ситуації в країні. Тож реалізація ювенальної політики багато в чому залежить, насамперед, від діяльності різних відомств, державних структур, суспільних організацій що займаються захистом прав дітей.

Підсумовуючи, необхідно наголосити на тому, що ювенальна політика є частиною соціальної політики держави та невід’ємною частиною державної молодіжної та сімейної політики. Успішність та самореалізація підростаючого покоління та ступінь відповідності нового покоління необхідним стандартам реалізації стратегії розвитку країни виражає на скільки ефективно в державі проводиться ювенальна політика.

Література:

1. Крестовська Н.М. Співвідношення ювенального права та ювенальної політики/ Н.М. Крестовська // Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти : матеріали ХІІІ історико-правової конф. 20–22 травня 2005 р., м. Чернівці. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 228-234.

2. Ювенальна юстиція в Україні: коментар та аналіз діючого законодавства; Конвенція про права дитини (з постатейними матеріалами); Словник-довідник з ювенальної юстиції / За ред..В.С.Зеленецького, Н.В.Сібільової. – Х.: Право, 2004.

3. Ювенальное право : Учебник для вузов /Под ред. А. В.
Заряева, В. Д. Малкова. -М. :Юстицинформ, 2005. -320 с.

Література.