Плиско О.О., керівник: Пілігрім А.С.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
Імені Михайла Туган-Барановського (Україна)
Основні напрямки формування України як
правової держави
Ми є свідками й учасниками творення
новітньої Української держави. Більш як тисячолітній досвід суспільної та
політичної консолідації українського народу лягає у фундамент розбудови в нашій країні правової держави.
Право покликане бути інструментом
духовного оздоровлення українського суспільства. Механізмом, який повинен
реалізувати право, є держава. Сучасна українська
держава ще далека від досконалості, але вона формується на правильних
теоретичних і правових засадах.
Правова держава - це система органів та
інститутів, які гарантують і охороняють нормальне функціонування громадянського
суспільства. Це держава, в якій панує закон, стосовно якого в однаковому
відношенні перебувають влади всіх рівнів, партії, та громадські організації,
посадові особи і окремі громадяни.
До основних
ознак, за якими будь-яку державу можна було б визначити як правову, належать:
- закріплення у Конституції та інших законах основних прав
людини;
- панування у суспільному та державному житті законів, які
виражають волю більшості або всього населення країни;
- врегулювання відносин між
особою та державою на підставі загальнодозвільного принципу: "особі
дозволено робити все, що прямо не заборонено законом";
- взаємовідповідальність особи та держави;
- розподіл державної влади між законодавчими, виконавчими та
судовими органами держави;
- юридична захищеність особи;
- високе становище суду в суспільному та державному житті;
- неухильне виконання законів і
підзаконних нормативних актів усіма учасниками суспільного життя, насамперед,
державними органами.
Правова держава передбачає передусім
розвиток її юридичної бази - законодавства. Прийнята Конституція України є
критерієм закріплення основних прав та свобод громадян.
Верховенство закону, зміцнення його
авторитету досягається шляхом поліпшення якості законів, удосконалення законодавчого
процесу.
Крім прав і свобод людини, в законах
повинні бути визначені також права нації, національностей, народу. Прикладом
виконання цієї вимоги можна назвати Закон України "Про національні меншини
в Україні", який прийнято з метою гарантування національним меншинам права
на вільний розвиток.
У плані
реалізації такої ознаки, як взаємовідповідальність особи та держави, слід
зазначити, що вона діяла раніше лише в напрямі відповідальності громадянина
перед державою. Тепер ситуація змінилася.
В Україні прийнято низку законів, згідно з якими держава несе відповідальність
перед громадянином у разі порушення його прав. Наприклад, Закон "Про
реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" встановлює порядок
видачі компенсацій незаконно репресованим, надання їм пільг.
Побудова правової держави неможлива і без
чіткого розмежування повноважень між різними гілками державної влади. В Україні
законодавча влада належить парламенту - Верховній Раді України. Виконавчу
здійснюють Президент, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Республіки
Крим, органи державної виконавчої влади (центральні, місцеві та Республіки
Крим), судову владу доручено здійснювати судовим органам - Конституційному Суду
України, загальним, військовим, арбітражним судам. Верховна Рада приймає закони
та здійснює контроль за їх виконанням; виконавчі органи займаються організацією
проведення їх у життя; суди здійснюють правосуддя (шляхом вирішення
кримінальних, цивільних, господарських та інших справ).
Важливим у плані побудови правової держави
є також створення ефективного механізму охорони прав особи. На сьогодні в
Україні діють Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний та Арбітражний
процесуальний кодекси, які передбачають процедуру звернення до суду за захистом
порушених прав.
Забезпечити організацію
виконання законів усіма суб’єктами права, відповідність законів
та інших нормативних актів Конституції України покликаний Конституційний Суд
України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів
Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Республіки
Крим, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами
місцевої виконавчої влади, самоврядування, політичними партіями, громадськими
організаціями, посадовими особами та громадянами здійснюється органами
прокуратури.
Таким чином,
аналіз основних ознак правової держави та напрямів її формування показує, що
зважаючи на молодий вік Української держави та відсутність досвіду
державотворення, можна з упевненістю стверджувати, що положення про те, що
Україна є правовою державою, які закріплені в Конституції, є чисто
декларативними. Нам потрібно докласти ще
багато зусиль для того, щоб Україна вийшла на той рівень стандартів
суспільного, правового та політичного життя, який дасть їй змогу почувати себе
рівною серед інших правових держав. Держава і право для
українського народу є не лише головною метою, а й найвищою цінністю.
Усвідомлення її є запорукою вдосконалення і розвитку кожного зокрема і всіх
громадян України разом.
Література
1. П.Стецюк Україна як
національна держава: конституційно-правова характеристика // Юриспруденція.
- 2007, № 4