Физическая культура

и профессиональный спорт./

1. Физическая культура и спорт:

Проблемы, исследования, предложения

 

Стратійчук Н.А., Козік Н.М., Щотка О.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Вплив рекреаційних походів та сходжень на психофізіологічні показники організму

Пріоритетність розвитку туристичної галузі у західному регіоні зумовлює потребу перегляду основної спрямованості системи фізичного виховання зі створенням нових перспективних рекреаційних методик, що давало б змогу позитивно впливати на стан здоров’я і адаптаційні можливості молоді.

У системі навчання молоді фізична культура є важливим засобом формування здорового способу життя, розвитку і відновлення фізичних та духовних сил, реабілітації і корекції здоров’я. Тісний зв’язок впливу методик фізичного виховання на стан здоров’я розкрито у працях А.Г. Сухарева, 1998; Г.Л. Апанасенка, 1992; В.А. Шаповалової, 1993; Т.Ю. Круцевич, 1999; В.Г., Ареф’єва, Г.А. Єдинака, 2007; Л.В. Волкова, 2007; С. Семеновича, 2008. Ряд дослідників показали високу ефективність окремих методик фізичного виховання (в рамках шкільної програми 10-11 класів), зокрема засобів атлетичної гімнастики (Р.Б. Пустельник, 2001). В.К. Петров і Ю.А. Казаков (2004) вважають, що під час виконання силових вправ посилюється робота серця, легень, залоз внутрішньої секреції, нирок та потових залоз, нервової системи. Це визначає важливість фізичних навантажень для збереження здоров’я й нормалізації життєдіяльності організму людини. Однак атлетичні методики застосовуються переважно в умовах закритих приміщень, використовують аеробний потенціал організму і зорієнтовані здебільшого на юнаків.

Значна частина молоді прагне активізувати життя і перебувати в природніх, часто навіть екстремальних, умовах під час канікул, відпусток, вихідних днів. Враховуючи це прагнення ми проводили аналіз впливу застосування методик туристичних подорожей та альпіністських сходжень в умовах середньо- та високогір’я на організм. Запропоновані методики мають оздоровчу спрямованість, значно впливають на стан кардіо-респіраторної системи, адаптаційні механізми і психофізіологічні показники молоді.

Предметом дослідження стала методика тренування початківців-альпіністів.

Об’єктом дослідження є процес адаптації організму молодих людей 17-26 років, що займаються туризмом і альпінізмом.

Метою дослідження  є розробка і науково-теоретичне обґрунтування методики рекреаційних походів і сходжень та експериментальної перевірки ефективності впливу даної методики на адаптаційний потенціал системи кровообігу. При виконанні досліджень були поставлені такі завдання: - підбір і вивчення впливу тривалих анаеробних навантажень в умовах гіпоксичної гіпоксії; оцінка змін психофізіологічних показників та адаптаційного потенціалу під час рекреаційних походів та сходжень; встановлення оптимальних доз настоянки радіоли рожевої для підвищення працездатності.

В експерименті приймало участь 36 спортсменів-початківців - членів Федерації альпінізму і скелелазіння Чернівецької області віком від 17 до 26 років, з них 12 жінок і 24 чоловіки. Експеримент тривав два роки, дослідження проводились в умовах середньогір’я Карпат і Криму та високогір’я Кавказу. В ході експерименту була розроблена методика оздоровчо-тренувального змісту дозованих анаеробних навантажень в умовах гіпоксичної гіпоксії з фармакологічним супроводом. Методика включала тренувальний процес із використанням загально-розвиваючих вправ, спеціальних і дихальних вправ (по методу Бутейко та асани йоги). Тренування проводились 2 рази на тиждень і доповнювались походами і сходженнями в умовах середньогір’я 1 раз на місяць. В літній період сходження проводились в умовах високогір’я Кавказу (при тривалості тренувального збору 25 днів). В якості стимуляторів працездатності використовувались препарати родіоли рожевої. Премедикація на протязі двох тижнів перед сходженнями проводилась із призначенням стимулюючих та вітамінних  препаратів: «Цигапан» (по 1т х 2 рази на день); «Аспаркам» (по 1т х 3рази на день після їжі); «Квадевіт» (по 1 драже х 2рази на день), гематоген.

В період сходжень піддослідні  для підвищення спортивної працездатності отримували галеновий препарат родіоли рожевої у дозі 5мл щоденно.

Для роботи ми обрали ряд методів досліджень з достатнім ступенем інформативності і водночас доступних для лікарського контролю та самоконтролю в умовах походу. Це такі антропометричні та функціональні показники, як календарний вік, ріст (см), маса тіла (кг), артеріальний тиск (мм, рт. ст.), аналіз крові, частота дихання, частота серцевих скорочень (за 10сек.) в стані спокою і під час сходження чи тривалого переходу [1.С.4]. Величина адаптаційного потенціалу, що характеризує ступінь адаптації організму до умов зовнішнього середовища, розраховувалась по методиці Р.М. Баєвського у періоді підготовки до сходжень та після тренувально-оздоровчих зборів. До уваги брались також психофізіологічні показники – готовність до ризику, рівень агресії, фрустрації, ригідності та тривожності за тестами Уеслі-Ригна та Г. Айзенка. У результаті проведеного експерименту були визначені вихідні та заключні рівні фізичного стану (РФС за методикою О.А. Пирогової, 1981).

Дослідження психологічного профілю показали, що лише у 26,7% він був у межах норми. Схильність до конфліктності, образливості та брехливості показали 7,1% обстежених. У 27,58% обстежених виявлено фрустрацію, у 54,98% - виражену агресивність. Лише 37,5% молоді мали психофізіологічний профіль добре збалансо­ваної особистості. У 59,09% молодих людей адаптаційний потенціал мав показники від 3,11 до 3,2, що свідчить про напругу механізмів адаптації. Незадовільна адаптація визначалась у 6,82% респондентів. Рівень фізичного стану у 40,7% обстежених на початку експерименту виявився нижче середнього, а у 14,3% - низьким.

Апробація оздоровчої методики з анаеробною роботою в умовах середньо- та високогір’я дала наступні результати: рівень фізичного стану зріс до середнього у 43,2%, став вище середнього у 27,5%, високим – у 21,6%. При цьому спостерігалась загальна тенденція до сповільнення ЧСС в рівнинних умовах до 52-60уд/хв. Значно зріс рівень гемоглобіну до 130-145г/л від вихідного – 110-115г/л. нормалізувались показники лейкоцитарної формули. Адаптаційний потенціал в кінці експерименту залишався напруженим тільки у 2,7%, що свідчить про позитивні зміни показників кардіореспіраторної системи та покращення нейровегетативної регуляції скоротливої функції міокарда. В результаті експерименту значно скоротилась агресивність до 26,8 % та зменшилась фрустрація до 2,3%. Характерної для умов високогір’я гірської хвороби вдавалось уникнути завдяки збалансованому харчуванню, системі адаптації та фармакологічному супроводу. За час експерименту тільки у 5 респондентів спостерігалось підвищення АТ, носові кровотечі, підвищена тривожність, що зникали при зменшенні висот до 2000м.

Таким чином у результаті використання оздоровчої рекреаційної методики походів і сходжень в умовах середньо- та високогір’я встановлено: у молодих людей нормалізуються показники кардіореспіраторної системи і підвищується рівень фізичного стану; відхилення адаптаційного потенціалу компенсується в результаті тривалого анаеробного навантаження в умовах гіпоксичної гіпоксії; у результаті  тривалих  занять нормалізується психологічний профіль, зменшуються прояви агресії і фрустрації; у молоді під час анаеробних навантажень спостерігається стимуляції кровотворної функції.

Позитивні зміни функціонального та психофізіологічного стану молоді під час оздоровчих походів і сходжень в умовах середньо- та високогір’я можна рекомендувати для впровадження в систему фізичного виховання у вищих навчальних закладах як засіб оздоровлення та підвищення загальної працездатності студентів. Пропонована методика розрахована на пересічних людей з низьким та нижче середнього рівнем фізичного стану і передбачає повну відмову від допінгів та шкідливих звичок, що сприяє не лише оздоровленню, але й формуванню правильного здорового способу життя. На наш погляд доцільно впроваджувати методику рекреаційних походів і сходжень на туристичних базах, спортивних оздоровчих базах Вузів та через клубну роботу туристичних і альпіністських клубів у ВУЗах. Із методикою, як активною формою відпочинку і оздоровлення відпочинку слід ознайомлювати студентів у процесі викладання БЖД, валеології та реабілітації.

Література:

1. Емельянчик Е. Ю. Влияние активного двигательного режима на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы и вегетативная регуляция у дошкольников. / Е.Ю. Емельянчик // «Педиатрия». - 2003. - №2 – С. 4-8.