Биологические науки / 4. Ресурсоведение и интродукция растений

Д.б.н., проф. Бессонова В.П., Філюк К.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Оцінка стану ялин у вуличному насадженні

м. Дніпропетровська

Вступ. Серед деревних рослин, що використовуються в озелененні населених пунктів особливе місце посідають голонасінні рослини, які цінуються за високу декоративність і санітарно-гігієнічні якості. Хвойні мають велику середоочищуючу здатність, осаджуючи пил і поглинаючи токсичні гази. Крім місцевого виду сосни звичайної в озелененні міст в умовах південного сходу України використовують інтродуковані види, серед яких і види роду Piceaе. Ялини застосовують в озелененні вулиць м. Дніпропетровськ, але їх стан у насадженнях за умов південного сходу України досліджено недостатньо.

Метою даної роботи є оцінка стану дерев роду Piceae Diert., що зростають на проспекті Гагаріна м. Дніпропетровська.

Матеріали і методи. Проспект Гагаріна було умовно поділено на 8 відрізків, на кожному з яких провели інвентаризацію та оцінку стану дерев роду Piceae. Інвентаризацію здійснювали за [1], оцінку стану рослин проводили за шестибальною шкалою М.П. Красинського у модифікації Ю.З. Кулагіна [2]. Інтенсивність руху автотранспорту на автошляху, з врахуванням його двобічного характеру (у двох напрямках), становить 60 000 автомашин на добу. Результати оброблені статистично.

Результати дослідження та його обговорення. За результатами інвентаризації на проспекті Гагаріна росте 201 екземпляр ялини, серед них 134 екземпляри ялини колючої (Piceae pungens Engelm.) – 67 % від загальної кількості та 67 екземплярів ялини сизої (Рісеае glauca (Moench) Voss) – 33 % від загальної кількості. Більшість дерев зростає на розподільній смузі – 176 екземплярів (88 % від загальної кількості). Інша частина дерев висаджена навпроти меморіальної пам’ятки «Танк» – 4 екземпляри (1,9 % від загальної кількості), біля Металургійної академії – 5 екземплярів (2,5 % від загальної кількості), біля Хіміко-технологічної академії – 6 екземплярів (2,9 % від загальної кількості), від вул. Паторжинського до Феодосівської – 11 екземплярів (5,4 % від загальної кількості), від вулиці Медичної до вулиці Марії Кюрі – 20 екземплярів (9,9 % від загальної кількості), від вулиці Бронетанкової до вулиці Ласточкіна – 24 екземпляри (12 % від загальної кількості).

На рис. 1 представлено відсотковий розподіл дерев за числом ярусів гілок, що дає уявлення про їх вік. Як видно, кількість молодих рослин (вік 5–9 років) відносно невелика. Вона становить 8,4 % від загального числа цих дерев. Це, головним чином, рослини, що посаджені на розподільній смузі замість загиблих дерев. Відносно молоді рослини (вік 10–16 років) зростають переважно біля жилих будинків. Найбільший відсоток від загальної кількості ялин становлять дерева, що мають 22–25 ярусів гілок (51,7 %). Рослини з числом ярусів 30–37 ярусів складають всього 7 %, і зростають вони біля торгівельних комплексів та біля кафе Макдональдс.

Рис. 1. Розподіл дерев P. pungens за числом ярусів гілок, % від загальної кількості

Аналогічний розподіл рослин встановлено і при аналізі діаметру їх стовбура (рис. 2). Найбільш численні група рослин з його величиною 0,30–0,44 м. Їх кількість становить 62,7 % від числа обстежених дерев, менша кількість дерев відноситься до групи з діаметром 0,50–0,64 м – 7,5 %. Число рослин з найменшими розмірами діаметру (0,15–0,24 м) складає 13,9 %.

Рис. 2. Кількість дерев з різним діаметром стовбура, % від їх загального числа

Оскільки видимі ознаки ушкодження не є наслідком тільки газових впливів, а пошкодження листків і усихання гілок можуть спостерігатися за дії посухи, підвищеної температури, інфекції [3]. Ми проводили порівняння стану рослин у вуличних насадженнях з рослинами, що зростали у парку за 250 м від шосе. На такій відстані негативна дія викидів автотранспорту на рослини майже не проявляється [4]. Всі дерева (вік 20–25 років) мали найвищу оцінку.

У вуличному насадженні кількість дерев без явно виражених ушкоджень становить 26 штук або 12,9 % (рис. 3). Найбільший відсоток рослин віднесено до групи, що була оцінена нами в 2 (37,8 %) та 3 (35,8 %) бали. Оцінку 2 мають дерева з ушкодженою хвоєю, вкороченим приростом, підсихаючими молодими пагонами. В три бали оцінені рослини, що мають усохлі пагони, крона сильно ушкоджена. У 6,7 % рослин всохли скелетні гілки, відшаровується кора – ці дерева мають оцінку 4 бали. П`ятьма балами не оцінено ні одного дерева. Кількість повністю усохлих дерев становить майже 5 % (оцінка 6 балів).

У рослин, що зростають на розподільній смузі найбільшого ушкодження зазнає хвоя старшого віку (3–5 років) гілок нижніх ярусів. Вона набуває буроватого відтінку і значна її кількість обпадає, що викликає зниження асиміляційної поверхні. Найбільший відсоток засохлих гілок і ушкодженої хвої спостерігається до рівня 1,5 м від поверхні ґрунту. Найзначніше всихання гілок вздовж всього стовбура спостерігається у ялин роздільної смуги, що зростають у групах, з боку, який спрямований до центру групи. Це, можливо, пов’язано із застоюванням забрудненого повітря між деревами, що підсилює їх шкідливу дію. Однією із причин може бути і близьке розташування їх у групі. Проте у рослин, що зростають у групах на відстані 20–25 см від автошляху таке всихання гілок, що ростуть до центру групи, спостерігається відносно рідко.

Рис. 3. Розподіл дерев P. pungens за оцінкою, % від їх загального числа

Рис. 4. Розподіл дерев P. pungen, за висотою, % від загального їх числа

Слід зазначити, що у деяких дерев відсутня верхівка, через що їх естетичний вигляд погіршився. На розподільній смузі тільки одне таке дерево, але виявлені ялини з відхиленою від вертикальної осі верхівкою. Ряд рослин мають дві верхівки. Зафіксовано порушення росту, коли на одній і тій же особині частина гілок нахилена униз, а частина догори. Виявлено екземпляр рослини, у якого гілки звисають, а одна з гілок росте плагіотропно і домінує порівняно з іншими. Її довжина у 4–5 разів більша, ніж інших. Внаслідок дерево набуває незвичайного габітусу.

Отже, добрий стан мають тільки 12,9 % рослин від загальної їх кількості. Це рослини, що зростають на відстані не менше 10 м від автошляху та молоді дерева, у тому числі і на розподільній смузі між автошляхами. Більшість дерев, що зростають на розподільній смузі мають ушкодження, які проявляються у всиханні хвої та гілок.

Висновки. 1. На проспекті Гагаріна зростає 201 екземпляр ялини колючої, серед яких 33% від загальної кількості становить Piceae glauca і 66 % – Piceae pungens. Найбільша частина дерев P. рungens зростає на розподільній смузі автошляху (88 % від загальної кількості).

2. Аналіз вікового стану рослин ялини, які зростають на пр. Гагаріна, свідчить, що найбільшу кількість складають дерева 20–25 років. Число молодих дерев (5–9 років) становить всього 8,4 %.

3. У найгіршому стані знаходяться дерева на розподільній автодорожній смузі: повністю всохлі дерева становлять майже 5 %, з різним ступенем всохлих гілок з оцінкою 3 – 35,8 % та з оцінкою 4 бали – 6,7 % від загальної кількості рослин.

Література

1. Інструкція з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 8 (20082 – 07) від 16.01.2007.

2. Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная среды. – М.: Наука, 1974. – 127 с.

3. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений. – Новосибирск: Наука, 1978. – 180 с.

4. Смит У.Х. Лес и атмосфера. – М.: Прогресс, 1985. – 429 с.