Блінніков Г. П., Боровик О. В., Дацюк Л. С.

Національна академія Державної прикордонної служби України

Екологічні аспекти раціонального використання природних ресурсів Землі та роль Державної прикордонної служби України в їх реалізації

Початок ХХІ століття ознаменувався усвідомленням взаємної відповідальності країн світу за стан навколишнього природного середовища, усвідомленням того, що охорона довкілля – найважливіша частина програми Миру – боротьба всього людства за запобігання забрудненню світового океану і атмосферного басейну, за збереження природних багатств для майбутніх поколінь.

Прикрим є те, що таке усвідомлення обумовлене констатацією наслідків впливу діяльності людства на навколишній світ. А ці наслідки достатньо вражаючі. Так за даними ООН за останні 10 років на 9% збільшилася кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу. Саме з цим науковці пов’язують збільшення кількості стихійних лих на планеті. За інформацією Міжнародного Червоного Хреста за три останніх десятиліття кількість природних катастроф зросла втричі. І немає підстав сподіватися на те, що ця динаміка зміниться в іншу сторону. Підтвердженням коректності такого припущення є останні події планетарного масштабу: аномальна спека влітку 2010 року у Європі, пожежі 2010 року у Росії, землетрус та його наслідки в березні 2011 року в Японії.

Наслідки впливу діяльності людства на навколишній світ вражають і з економічної точки зору. Адже на сьогодні забруднення навколишнього середовища завдає серйозної матеріальної шкоди національним господарствам майже всіх країн світу. Щорічні збитки від деградації природи оцінюються (у відсотках від ВНП): 0,4-2 – у розвинутих країнах (США, ФРН, Велика Британія, Нідерланди, Японія): 3-5 – у державах Східної Європи; 6-15 – у країнах СНД (зокрема в Україні – 10-15); 6-8 – у країнах третього світу (Нігерія, Буркіна, Ефіопія тощо).

Дослідження вчених, що стосуються екологічного моніторингу та прогнозу, підтверджують невтішність як ситуації, так і прогнозів щодо наслідків впливу результатів людської діяльності на навколишнє середовище [1]. Результати моделювання і статистика незалежного центру Global Footprint Network вказують на те, що з екологічної точки зору з 21 серпня 2010 року споживання природних ресурсів набуло незворотних процесів: зведення екологічного кредиту з дебітом показало, що людство пройшло, схоже, так звану точку неповернення. Такий висновок було зроблено на основі порівняння темпів людського споживання із здатністю планети відновлювати свої ресурси. За розрахунками вчених того ж аналітичного центру втрата природних активів відбувається в два рази швидше ніж планета здатна їх відтворювати. При такому марнотратстві до 2030 року (за песимістичними прогнозами) жителям Землі знадобляться ресурси вже двох планет.

З оцінки ситуації випливає, що з досліджених 100 держав 80 споживають більше, ніж може дати їх власна територія. Найсумніше те, що витрачаючи багатство Землі, їй практично нічого не дається взамін.

З урахуванням наведеного, охорона навколишнього природного середовища є нагальною, невідкладною справою всіх країн світу. Розуміючи це, Україна проводить комплекс відповідних заходів, що може бути оцінене на основі аналізу законодавчої бази, ролі та завдань щодо забезпечення еколоічної безпеки всіх державних інститутів. Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього середовища" (ст. 58) вимоги екологічної безпеки повною мірою поширюються і на Державну прикордонну службу України (ДПСУ) та повинні виконуватися як у місцях розташування, так і підпорядкованих їй ділянках державного кордону.

Сфера діяльності ДПСУ базується на функціонуванні численних людських контингентів, техніки, технічних засобів, використанні значних обсягів пально-мастильних матеріалів та спеціальних речовин тощо. При цьому має місце активна взаємодія суб’єктів з головними елементами навколишнього середовища – атмосферою, гідросферою, літосферою та біосферою.

До загальних заходів охорони природи і раціонального природокористування у ДПСУ відносяться: – охорона атмосферного повітря, охорона і раціональне використання водних ресурсів, земель, лісових ресурсів, тваринного і рослинного світу:

Таким чином, екологічне забезпечення Державної прикордонної служби України – це комплекс організаційних, науково-технічних, нормативно-правових, економічних, соціальних і навчально-виховних заходів, які здійснюються ДПСУ і спрямовані на охорону, раціональне користування та відновлення навколишнього природного середовища в процесі діяльності органів охорони кордону та забезпечення.

Екологічне забезпечення охорони кордону реалізуєтья шляхом: здійснення заходів щодо поліпшення середовища проживання та гарантованого забезпечення екологічної безпеки особового складу, озброєння і військової техніки; інформаційного і соціального забезпечення, екологічної підготовки і виховання особового складу, який проживає у зонах надзвичайного екологічного стану; запровадження заходів щодо правового і соціально-економічного захисту службовців і працівників ДПСУ та членів їх сімей, які зазнали впливу несприятливих екологічних факторів у результаті аварій та катастроф на військових і цивільних об’єктах.

На даний час вимоги природоохоронного законодавства держави, наказів Адміністрації ДПСУ зобов’язують керівників органів управління всіх ступенів вживати заходів, спрямованих на ліквідацію і недопущення забруднення атмосферного повітря, водоймищ і ґрунтів, збереження рослинного й тваринного світу. Складність і багатогранність оперативно-службової діяльності ДПСУ вимагає від особового складу знання і точного дотримання вимог екологічного законодавства, вжиття заходів екологічної безпеки під час виконання оперативно-службових завдань та в процесі повсякденної діяльності.

Література

1. Лаврик В. І. Методи математичного моделювання в екології. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2002. – 203 с.