Економічні науки/10. Економіка підприємства
Казмірчук
С.В.
Тернопільський
національний технічний університет імені І. Пулюя, Україна
Конкурентоспроможність економіки регіону: інноваційна
складова
На сьогодні питання
конкурентоспроможності стало ключовим для всіх суб’єктів господарювання,
особливо з огляду на негативний вплив світової фінансової кризи на економіку
країни.
Досвід високорозвинених країн,
таких як США та ЄС, показує, що забезпечення сталого розвитку та підвищення
конкурентоспроможності країни можливо лише за рахунок максимального
використання інноваційного потенціалу регіонів, враховуючи особливості кожного
з них. Якщо немає дієвих механізмів інноваційного розвитку, то неможливо
підвищувати і підтримувати конкурентоспроможність економіки регіону.
Незважаючи на деякі успіхи в
стабілізації інноваційних показників та запровадження останніми роками
інноваційної політики в регіонах, конкурентоспроможність економіки Західного
регіону та існуючі позиції України на зовнішньому ринку в цілому залишаються
низькими, а міжрегіональні диспропорції продовжують поглиблюватися. Інноваційні
процеси в Україні не набули достатніх масштабів і не стали суттєвим фактором
зростання ВВП.
За даними Звіту про
конкурентоспроможність різних країн, що розроблений Всесвітнім економічним
форумом разом із Фондом “Ефективне управління” [1]
Україна перебуває аж на 82 позиції у Глобальному Рейтингу
Конкурентоспроможності 2009-2010 років серед 133 країн, втративши 10 позицій у
порівнянні з минулим роком та 13 позицій порівняно з 2007 роком.
Оскільки основою підвищення
конкурентоспроможності та розвитку економіки кожного регіону є інноваційний
фактор, то доцільно дослідити результати Індексу Глобальної
Конкурентоспроможності (далі – ІГК) Західного регіону та України в цілому за
його інноваційною складовою (табл. 1).
Таблиця 1
Результати ІГК Західного регіону за інноваційною
складовою у 2009-2010рр. (в розрізі досліджуваних областей)
|
ПОКАЗНИК |
РЕГОН |
РЕЙТИНГ |
НА РІВНІ |
БАЛ |
КРАЩИЙ РЕГІОН |
|
|
регіональний із 20 регіонів |
глобальний із 152 країн |
у порівнянні з середнім |
||||
|
12-та складова: ІННОВАЦІЇ |
Закарпатська |
4 |
65 |
Хорватія |
+ |
Київ |
|
Львівська |
2 |
55 |
Мальта |
+ |
||
|
Волинська |
13 |
123 |
Гондурас |
- |
||
|
Рівненська |
19 |
132 |
Алжир |
- |
||
|
Івано-Франківська |
12 |
122 |
Гондурас |
- |
||
|
ФАКТОРИ: |
||||||
|
Можливості
для інновацій |
Закарпатська |
20 |
130 |
Чад |
- |
Київ, Запоріжжя |
|
Львівська |
8 |
43 |
Пд. Африка |
+ |
||
|
Волинська |
11 |
48 |
Португалія |
+ |
||
|
Рівненська |
15 |
58 |
Індонезія |
- |
||
|
Івано-Франківська |
5 |
36 |
Саудівська Аравія |
+ |
||
|
Якість
науково-дослідних закладів |
Закарпатська |
1 |
23 |
Пд. Корея |
+ |
Закарпаття |
|
Львівська |
5 |
52 |
Чорногорія |
+ |
||
|
Волинська |
15 |
121 |
Камбоджа |
- |
||
|
Рівненська |
14 |
115 |
Філіппіни |
- |
||
|
Івано-Франківська |
9 |
90 |
Румунія |
- |
||
|
Витрати
компаній на наукові та дослідні роботи |
Закарпатська |
7 |
98 |
Буркіна-Фасо |
- |
Київ |
|
Львівська |
5 |
68 |
Гватемала |
+ |
||
|
Волинська |
15 |
123 |
Гондурас |
- |
||
|
Рівненська |
17 |
130 |
Македонія |
- |
||
|
Івано-Франківська |
12 |
110 |
Алжир |
- |
||
|
Співпраця між університетами та бізнесом в
дослідницькій роботі |
Закарпатська |
4 |
62 |
Ботсвана |
+ |
Львів |
|
Львівська |
1 |
43 |
Франція |
+ |
||
|
Волинська |
20 |
150 |
Тимор |
- |
||
|
Рівненська |
19 |
145 |
Непал |
- |
||
|
Івано-Франківська |
17 |
139 |
Сирія |
- |
||
|
Державні
закупівлі високотехнологічної продукції |
Закарпатська |
4 |
111 |
Тимор |
+ |
Львів |
|
Львівська |
1 |
90 |
Пуерто-Ріко |
+ |
||
|
Волинська |
8 |
123 |
Гана |
+ |
||
|
Рівненська |
7 |
122 |
Гана |
+ |
||
|
Івано-Франківська |
18 |
149 |
Зімбабве |
- |
||
|
Наявність
наукових та інженерних кадрів |
Закарпатська |
2 |
57 |
Румунія |
+ |
Київ |
|
Львівська |
6 |
73 |
Словенія |
+ |
||
|
Волинська |
11 |
112 |
Оман |
- |
||
|
Рівненська |
18 |
140 |
Пд. Африка |
- |
||
|
Івано-Франківська |
19 |
145 |
Болівія |
- |
||
Джерело: складено автором
за даними [1]
В Україні склалося відносно
сприятливе середовище для інновацій. За інноваційною складовою
конкурентоспроможності країна посідає 62 місце в ІГК 2009 – 2010 рр., а
лідируючі позиції в Західному регіоні займають відповідно Львівська та Закарпатська
області (саме в такому порядку).
До значних проблем ведення бізнесу
у Західному регіоні, на думку керівників підприємств, зараховують податкову
політику, нестабільність політики та інфляцію. Такі результати збігаються із
даними загалом по Україні.
Можна констатувати, що саме
держава може відіграти активну роль в забезпеченні загальнонаціонального попиту
на інноваційну продукцію, впровадити широкий набір інструментів для посилення
та активізації інноваційної складової конкурентоспроможності економіки кожного
регіону, які не потребуватимуть значних видатків із бюджету.
В той же час недосконалість та
невпорядкованість систем управління на місцевому рівні не дозволяють
використовувати інноваційно-активні території з достатньою ефективністю, що
спричиняє падіння конкурентоспроможності економіки регіону.
З огляду на це, ключовими
стратегічними завданнями забезпечення інноваційного розвитку регіону для підвищення
його конкурентоспроможності на основі інновацій мають стати:
·
упорядкування та
вдосконалення законодавчо-нормативної бази щодо регулювання інноваційної
діяльності та системи організаційно-економічного та інформаційного забезпечення
розвитку інноваційних процесів;
·
формування
ефективно діючої інноваційної структури в регіонах, що сприятиме розвитку
трансферу технологій на території областей та визначить підходи до підтримки
інноваційного підприємництва, забезпечить реалізацію кластерного підходу до
розвитку інноваційного бізнесу;
·
постійний
моніторинг програм інноваційного розвитку конкретних регіонів з урахуванням
пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня та сприяння
розвитку підприємств, що займаються інноваціями;
·
розробка заходів
стимулювання фінансування інноваційних заходів різними інвесторами (держава,
місцеві органи влади, позабюджетні фонди), в тому числі посилення уваги до
непрямих стимулів (насамперед, впровадження заходів щодо заохочення приватного
сектору до фінансування до НДДКР);
·
удосконалення
системи оподаткування (пільгового оподаткування інноваційних підприємств на
початкових стадіях освоєння ними нових технологій і організації випуску нової
продукції; пільгового оподаткування коштів виробничих підприємств, спрямованих
на освоєння високих технологій, а також витрат на наукові дослідження і
розробки; пільгового режиму амортизаційних відрахувань та інвестиційного
кредиту);
·
всебічна
підтримка з боку держави фундаментальних досліджень в наукових організаціях та місцевих
університетах, венчурного підприємництва;
·
удосконалення
роботи органів державної статистики в сфері інноваційної та науково-технічної
діяльності, спрямованої на підвищення достовірності, повноти, оперативності та
гнучкості даних та систематичного забезпечення даною інформацією центральних та
місцевих органів влади, центрів науково - технічною інформацією, бібліотек.
Реалізація запропонованих завдань
інноваційного розвитку регіону дасть змогу покращити рівень інноваційної
активності промислових підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення
виробництва, що забезпечить підвищення ефективності державного управління
інноваційною діяльністю та конкурентоспроможності економіки регіону в цілому.
Література:
1. Звіт про конкурентоспроможність
України 2010 / Фонд «Ефективне Управління» [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.feg.org.ua /docs/Competitiveness_report_2010_ua.pdf