Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Градюк Н.М.

Львівська комерційна академія,Україна

Напрямки реалізації соціальної відповідальності підприємств у торгівлі

Торгівля як сфера національної економіки за соєю формою і змістом належить до складних соціально-економічних систем і виконує життєво важливі функції соціального і економічного характеру. Проте сучасний етап розвитку цієї сфери характеризується прискореним зростанням лише економічних компонентів та зосередженням уваги на максимізації прибутку торговельних підприємств. Натомість соціальні складові і, насамперед, соціальна орієнтація , соціальні гарантії, соціальна відповідальність торгівлі залишаються поза увагою підприємств.

Однак, сучасна десоціалізація торгівлі зумовлює низку негативних явищ, серед яких: обмеження доступу деяких соціальних прошарків населення до послуг торгівлі, деформація асортименту товарів, цін, зниження ролі торгівлі в реалізації соціальної політики держави, самоусунення торговельних підприємств від реалізації принципів соціальної відповідальності перед власним персоналом, територіальними громадами, де працює підприємство, державою та суспільством загалом.

Дослідження категорії соціальної відповідальності обумовлене необхідністю виконання соціальної функції торгівлі. Проте теоретико-методологічні засади і практичні механізми реалізації соціальної місії вітчизняної торгівлі тривалий час залишалися поза увагою вчених, суспільства, громадських інститутів, держави. У розвинутих країнах світу відбувається формування нового типу соціально-трудових відносин, що проявляється у появі нових форм взаємовідносин власників капіталу та працівників, підприємців та середовища їх діяльності. Саме ці реалії зумовлюють необхідність дослідження теоретико-методологічних засад формування адаптованої до умов українського сьогодення концепції соціальної відповідальності підприємств, зокрема у сфері торгівлі.

Як свідчить аналіз викладених концепцій соціальної відповідальності підприємств, за час еволюційного розвитку розуміння та сприйняття суспільством сутності соціальної відповідальності зазнало суттєвих змін: від повного несприйняття такої ідеї до визнання відповідальності підприємства за розвиток суспільства на рівні з державою та необхідності налагодження не лише комерційних, а й соціальних контактів між підприємством та суспільством, у якому воно функціонує.

Сучасний етап розвитку та імплементації механізмів соціальної відповідальності бізнесу у реальні умови господарювання характеризується розширенням кола об’єктів, на які поширюється відповідальність підприємства. При цьому, основний акцент переноситься із внутрішнього середовища підприємства (працівників)на зовнішнє середовище (споживачів продукції та послуг, конкурентів, інвесторів, жителів місцевості функціонування підприємства, соціальну інфраструктуру, органи влади, громадські організації, навколишнє середовище тощо).

Зважаючи на економічну сутність торговельного підприємства (яке є основною ланкою сфери торгівлі і створюється для закупівлі, реалізації, а також зберігання товарів, надання різного роду супутніх послуг в цілях задоволення потреб ринку та отримання прибутку), зазначимо, що основним об’єктом його зовнішньої соціальної відповідальності повинен бути саме споживач продукції.

Розвиток взаємин підприємство – споживач теж зазнав суттєвих трансформацій з початку ХХ століття. Так, первинною у цих відносинах на початку минулого століття була спрямованість на вдосконалення процесу виробництва, здешевлення товару, побудова взаємин з покупцями на основі привабливої ціни. Саме такий шлях використав Генрі Форд у виробництві автомобілів, впровадивши конвеєр. Поряд з цим, виробник постійно вдосконалював і сам товар. Епоха вдосконалення процесу виробництва і товару тривала до 60-х років ХХ століття, до часу розквіту реклами та інших методів стимулювання збуту. Наступним етапом у розвитку відносин підприємство – споживач слід вважати перехід до концепції маркетингу, що свідчило, торговельні підприємства зрозуміли, що єдиним ефективним шляхом до гаманця споживача є продаж товарів і послуг відповідно до ринкових потреб та цільових ринків (груп). Тобто превалюючою стала спрямованість на конкретного споживача.

Однак вже сьогодні чистий маркетинг не спроможний вирішити зростаючі соціальні потреби суспільства загалом та кожного споживача зокрема. Тому до нього додались принципи соціально-етичної відповідальності у відносинах із споживачами.

Отже, концепція соціально-етичної діяльності торговельних підприємств щодо своїх споживачів базується на дотриманні пріоритету потреб споживачів з одночасним урахуванням загальнолюдських принципів. В таких умовах основними завданнями соціальної відповідальності торговельного підприємства перед споживачами повинні стати:

- дотримання вимог споживачів та пріоритет їхніх потреб;

- безпечність товарів, робіт, послуг;

- надання максимальної інформації про товари та технологію їх виготовлення;

- право вибору покупцем товарів, робіт, послуг;

- надання широкого спектру соціальних товарів;

- удосконалення торговельних закладів відповідно до потреб особливих груп населення;

- покращення маркування і пакування;

- торгівля продуктами високої якості і споживчої цінності;

- проведення освітніх програм безпечного використання продукції.