Економічні науки/2. Економіка підприємства

Бабич М.А.

Харківський національний економічний університет, Україна

Оцінка фінансового стану підприємства та загальних її показників

УДК 658.15

Анотація

Проведено аналіз методичних підходів до оцінки фінансового стану підприємства, визначено їх недоліки та переваги.

Головним напрямом аналізу підприємства є оцінка його фінансового стану. Термін «Оцінка фінансового стану підприємства» має дуже багато трактувань, авторами яких є вітчизняні та зарубіжні економісти. Але існує найпростіше і одне із найточніших трактувань: оцінка фінансового стану – це процес аналізу стану об'єкта, його ліквідності та платоспроможності за допомогою методики експрес-аналізу і поглибленого аналізу, що дасть змогу виявити проблеми фінансового стану підприємства, причини їх виникнення та визначити шляхи їх усунення.

Актуальність вивчення даної теми обумовлюється тим, що саме завдяки проведенню оцінки фінансового стану підприємства можна знайти проблемні моменти в управлінні фінансовою діяльністю підприємства та знайти шляхи вирішення цих недоліків.

Метою дослідження є розкриття змісту фінансового стану підприємства та методів його оцінки.

Засновником досліджень фінансового стану підприємства вважається англо–американська школа. Представниками цієї школи є: Р. Фоулк, Дж. Кеннон, Р. Сміт, Дж. Хорріган і т.д.

Американські економісти Дж. Шим, Д. Сігелей, Є. Брігхем і професор Індійського Інституту Менеджменту П. Чандра пропонують оцінювати фінансовий стан за 5 основними напрямами: ліквідності, активності (оборотності), фінансової стійкості, прибутковості, ринкової вартості. Канадські науковці П. Луціг, Б. Шваб та американець Роберт Н. Холт пропонують 3 напрямки оцінювання: ліквідності, фінансової стійкості, прибутковості. Л. Бернстайн пропонує оцінювати фінансовий стан підприємств за такими напрямками оцінки, як ліквідність, структура капіталу.

Проаналізуємо напрями оцінювання фінансового стану підприємства зарубіжними авторами по показникам які вони використовували. Аналіз цих напрямів оцінки представимо у таблиці.

Таблиця 1

Напрями оцінювання фінансового стану

Автори Показник	Дж. Шим, Д. Сігелей, Є. Брігхем П. Чандра	П. Луціг, Б. Шваб Роберт Н. Холт	Л. Бернстайн
Ліквідність	+	+	+
Активність	+
Фінансова стійкість	+	+
Прибутковість	+	+
Ринкова вартість	+
Структура капіталу			+

З наведеної вище таблиці видно, що найефективнішою оцінкою фінансового стану підприємства є та , яку використовують Дж. Шим, Д. Сігелей, Є. Брігхем, П. Чандра. Їхня методика оцінювання включає в себе найбільше використання показників фінансового стану підприємства. Це дозволяє оцінити діяльність підприємства більш всесторонньо і зробити правильні висновки.

Багато російських вчених розглядали оцінку фінансового стану у своїх працях: В. В. Ковальов, А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфуліна, Стоянова, М. М. Крейніна, Г. С. Панова, Є. А. Уткіна, В. Є. Черкасова та інші. Українськими представниками вчених, які приділяли увагу фінансовому стану є: С. Ф. Покропивний,М. Я. Коробов, М. Л. Лапішко, А. М. Поддєрьогін, Н. В. Тарасенко, В. М. Івахненко та інші.

Зазначимо, що фінансовий стан – це спроможність підприємства вести господарську діяльність на основі своєчасного погашення усіх видів заборгованості, раціональної структури капіталу і господарських засобів [1]. У ньому відображають у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами.

Одним з найповніших визначень поняття “фінансового стану підприємства” наведено у фінансовому словнику-довіднику за редакцією М. Я. Дем’яненка, де серед його характеристик на перший план виступає якісна сторона діяльності підприємства, а саме “Фінансовий стан – це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства. Він характеризується системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругообігу, здатність розраховуватися за своїми зобов’язаннями і забезпечувати ефективне фінансування своєї виробничої діяльності на певний момент часу” [2].

Особливістю аналізу фінансового стану підприємства є велике коло користувачів: власники, засновники та акціонери, менеджери, інвестори, кредитори. Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свої критерії економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Головною проблемою проведення оцінки фінансового стану підприємства на території України – це відсутність чіткої методики її проведення, яка надається міністерствами та відомствами, та недостатня правова база. Ще однією проблемою в оцінці фінансового стану підприємства є існування різних систем бухгалтерського обліку та порядку складання форм фінансової звітності в країнах з ринковою економікою, що призводить до неможливості здійснення порівняльного аналізу отриманих результатів оцінки фінансового стану підприємницьких структур різних держав. Це ще раз свідчить про важливість розуміння схеми обліку, яка лежить в основі формування фінансових показників, та необхідність уніфікації інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану на міжнародному рівні.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними методами аналізу фінансового стану, які широко застосовуються в практиці господарської діяльності підприємств, є:

горизонтальний аналіз – визначення абсолютних і відносних змін величин різних статей балансу за звітний період;

вертикальний аналіз – розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу й пасиву на звітну дату;

коефіцієнтний аналіз – вивчення рівня й динаміки відносних показників фінансового стану, які розраховують як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюють з базовими даними;

факторний аналіз – виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують [3].

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної і фінансової діяльності, тобто чим вищими є показники виробництва і реалізації продукції робіт і послуг, тим нижча їх собівартість, якщо вища рентабельність і вищий прибуток, то фінансовий стан підприємства є кращим [4].

Фінансовий стан підприємства визначають за такими елементами:

прибутковістю роботи підприємства;

оптимальністю розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов'язкових платежів;

наявністю власних фінансових ресурсів не лише мінімально потрібного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;

раціональним розміщенням основних і обігових фондів;

платоспроможністю та ліквідністю.

Інформацією для аналізу фінансового стану є: баланс підприємства, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, звіт з продукції, а також матеріали маркетингових досліджень та аудиторських перевірок [1].

Складові фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим аналіз діяльності підприємства на майбутнє. Отримана із цих джерел інформація опрацьовується, будуються аналітичні таблиці, розраховується система аналітичних показників тощо. На цій основі визначаються оптимальні співвідношення розподілу капіталу підприємства, основні резерви підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, найприйнятніші джерела фінансування, резерви поліпшення ефективності використання основного та оборотного капіталу, оптимізується організаційна структура тощо.

В економічній літературі з фінансів та фінансового менеджменту пропонується використовувати близько 50 показників для аналізу поточного стану підприємства. На практиці використовують, як правило, всього 14 показників. Основні з них можуть бути розбиті на такі пункти:

показники оцінки майнового стану (дають змогу визначити виробничий потенціал підприємства);

показники ліквідності і платоспроможності (дають можливість оцінити спроможність своєчасно і у повних обсягах здійснювати розрахунки по короткострокових зобов'язаннях);

показники оцінки ділової активності (оцінюють ефективність використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів);

показники фінансової стійкості (визначають структуру джерел фінансування, які різняться доступністю, ризиковістю, вартістю);

показники прибутковості і рентабельності (висвітлюють загальну ефективність вкладення коштів у дане підприємство) [5].

Отже, здійснений огляд наявних у теорії та практиці підходів до оцінки фінансового стану підприємства свідчить про потребу подальшого розгляду та розроблення цього питання як з теоретичної, так із практичної точок зору. На основі досліджень сформульоване власне бачення сутності оцінки фінансового стану підприємства. Визначено, що в сучасних умовах функціонування підприємств потрібною є всебічна оцінка фінансового стану , яка визначає доцільність врахування, поряд з такими напрямками оцінки, як платоспроможність,фінансова стійкість, ділова активність,прибутковість підприємства.

Проведений аналіз показав, що для оцінки фінансового стану підприємства доцільно використовувати такі показники: показники ліквідності,рентабельності, фінансової стійкості. Запропоновані підходи дозволяють підвищити ефективність оцінки фінансового стану підприємства, що в свою чергу підвищує загальну ефективність системи управління підприємством.

Література

1. Бойчик І. М. Економіка підприємства. Навч. посіб. / І. М. Бойчик. – К.: Атіка, 2002. – 478 с.

2. Дем’яненко М. Я. Фінансовий словник-довідник / М. Я. Дем’яненко, Ю. Я. Лузан. – К. : ІАЕУААН, 2005. – 507 с.

3. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия  / Г. В. Савицкая. – Минск : Новое знание, 1999. – 688 с.

4. Федоренко В. Г. Оцінка та діагностика фінансового стану підприємства / В. Г. Федоренко // Економіка та держава. – 2004. − №1. – С. 26 – 29.

5. Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством / О. Конторщикова // Економіка. Фінанси. Право. − 2002. – № 6. – С. 3−5.

6. Котляр М. Л. Методи та прийоми аналізу фінансового стану підприємства / М. Л. Котляр // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. – 2008. – № 5. – С. 57–61.

7. Островська О. А. Оцінка фінансового стану підприємств в умовах стандартизації фінансової звітності / О. А. Островська // Бухгалтерський облік і аудит. − 2003. − №2. − С. 28−35.