Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Горбань М. Л.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Напрямки формування інвестиційної привабливості підприємств в контексті національної економіки

У сучасних умовах господарювання інвестиції є найважливішим засобом забезпечення умов становлення економіки країни, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях, що обумовлює актуальність даного дослідження. При ефективному використанні інвестицій країна може не тільки компенсувати нестачу внутрішніх інвестиційних ресурсів, а ще й підвищити ефективність виробництва та конкурентоспроможність вітчизняної продукції завдяки введенню новітніх технологій та аналізу прогресивного досвіду управління інших країн світу. До того ж, саме залучення іноземних інвестицій виводить країну на світові ринки, налагоджує зв’язки зі світовою економікою та допомагає вийти із кризи. В даному контексті питання інвестиційної привабливості є одним з ключових.

Дослідженню цього питання надавали значної уваги такі фахівці, як І.А. Бланк, В.М. Грідасов, М.Ю. Коденська, А.А. Пересада, В.Г.Федоренко, О.М. Царенко.

Інвестиційна привабливість підприємства представляє собою сукупність характеристик його виробничої, комерційної, фінансової, управлінської діяльності та особливостей інвестиційного клімату, що свідчать про доцільність здійснення інвестицій в нього. Тобто привабливим для інвестора буде таке підприємство, яке характеризується високим рівнем впровадження нових видів техніки і технологій, вдосконалюючи їх та масово використовуючи у виробництві. Таке підприємство зможе існувати в конкурентному середовищі і буде надійним важелем для встановлення стійких та стабільних позицій як на вітчизняних, так і на зарубіжних ринках. Враховуючи те, що будь-яке підприємство є суб’єктом національної економіки, доцільно розглянути інвестиційну привабливість підприємства в контексті економіки України.

На даний час в Україні наявні певні об'єктивні й суб'єктивні чинники, які негативно впливають на інвестиційні процеси, а саме:

1) залучення інвестицій відбувається в умовах економічної кризи, внаслідок чого окремі інвестори призупинили діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшій співпраці, подаючи запити щодо економічної політики уряду;

2) нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для інвесторів;

3) повільні темпи приватизації, внаслідок чого інвестори, банки та фінансові організації під час вкладання коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;

4) невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об'єкти, що приватизуються;

5) темпи інфляції залишаються на достатньо високому рівні;

6) низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих підприємствах;

7) невисокий рівень розвитку інфраструктури.

Враховуючи ці обставини й усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційної ситуації в Україні, головним завданням на короткотермінову перспективу, на думку авторів, є підготовка необхідної правової та організаційної бази щодо підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційної привабливості й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього доцільно здійснити низку першочергових заходів, зокрема:

1. Підготувати план дій щодо забезпечення сприятливої інвестиційної ситуації у межах проголошених пріоритетів соціально-економічного розвитку, залучити до його розроблення та обговорення широке коло експертів, науковців, представників органів державної влади та бізнесу.

2. Розробити регіональні плани підвищення інвестиційної привабливості областей з урахуванням особливостей їхніх поточних рейтингів інвестиційної привабливості, забезпечити державний моніторинг їхнього виконання, як одного з критеріїв успішності діяльності місцевих державних адміністрацій.

3. Поширити реалізацію обласними державними адміністраціями навчальних програм серед бізнесменів із підготовки інвестиційних пропозицій, складання інвестиційних бізнес-планів, юридичного супроводу інвестиційних проектів, управління інвестиційними проектами.

4. Удосконалити методики та критерії виявлення проявів недобросовісної конкуренції з урахуванням реалій сучасної української економіки.

5. Посилити відповідальність представників органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування за вчинення корупційних та інших дискримінаційних дій щодо інвесторів.

6. Поширити практику укладання прозорих угод між інвесторами та владою щодо взаємних зобов'язань у сфері конкурентної поведінки бізнесу та конкурентної політики держави на певних ринках на визначений середньо- і довготерміновий період часу.

7. Сформувати довготермінову програму державного та змішаного інвестування в розвиток телекомунікаційної, транспортної та енергетичної інфраструктури .

Ефективне управління інвестиційними процесами, їх раціональний розподіл між сферами виробництва – один із найважливіших чинників економічної стабілізації, виходу із кризового стану та забезпечення економічного росту та структурної трансформації економіки України, а відтак, підвищення інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств.