Економічні науки/10.Економіка підприємства

Князюк І.О., Козир А.І., асист. Руденко В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми оцінки фінансового стану підприємства та шляхи їх вирішення

Господарська діяльність підприємств відбувається завдяки організованому, якісному, своєчасному та ефективному управлінню, що являє собою сукупність взаємопов’язаних послідовно здійснюваних функцій.

Сьогодні головною проблемою ефективного функціонування підприємств є відсутність комплексної системи оцінки фінансового стану, яка б справді допомагала керівництву підприємств виявляти больові точки та ухвалювати правильні управлінські рішення. Крім того, значна увага до аналізу фінансового стану суб’єктів господарювання приділяється тому, що, з одного боку, він є результатом їх діяльності, свідчить про досягнення, а з другого - виявляє передумови розвитку підприємства.

Останніми роками питання оцінки фінансового стану підприємства висвітлювалися у роботах західних вчених - Н.А. Кизима, Лі Лю, Ш. де Ковні, П.С. Роуза, Д.П. Уайтінга, російських дослідників - І.Т. Балабанова, О.В. Кондратьєва, Ю.С. Маслеченкова, Г.С. Панової, Е.А. Уткіна, В.Е. Черкасова, О.Б. Ширінської. З поміж науковців України дослідженням цієї проблеми займалися М.Л. Лапішко, М.Я. Коробов, А.М. Подєрьогін та інші. Однак, окремі аспекти оцінки фінансового стану підприємств до цих пір залишаються нерозкритими і потребують подальших досліджень.

Метою даної статті є обґрунтування основних показників оцінки фінансового стану, що найповніше характеризують, відповідно до поставлених завдань та конкретних умов функціонування підприємства. Метою також є дослідження проблем, що негативно впливають на фінансову стійкість підприємства на сучасному етапі.

Фінансовий стан - це важлива характеристика економічної діяльності підприємства у зовнішньому середовищі. Він значною мірою визначає конкурентоспроможність підприємств, його потенціал у діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових та інших відносин.

Надзвичайно важливим аспектом при оцінці фінансового стану має бути оцінка активів, що використовують для розрахунку окремих показників. Так, зокрема при розрахунку показників ліквідності та платоспроможності враховують усю дебіторську заборгованість за оцінкою їх у балансі. Платоспроможним є таке підприємство, у якого активи перевищують зовнішні зобов'язання.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану є фінансова стабільність (стійкість) підприємства. Вона пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів, яке визначає загльну оцінку фінансової стабільності.

Фінансово стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває витрати, вкладені в активи (основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засоби), не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості й вчасно розраховується за своїми зобов'язаннями [2, С.117-128].

Ділова активність — це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика бізнес-середовища підприємства, яка визначає його стан на ринку, забезпеченість та ефективність використання усіх видів ресурсів та характеризує результати господарювання

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

На сьогоднішній день також існують складності проведення аналізу фінансового стану, що обумовлено нестабільністю економіки, кризовим станом,політичною невизначеністю.

Певну перешкоду аналізу фінансового стану підприємства дають різні форми власності, нестабільність законодавчої бази.

Для подолання даної проблеми необхідно, враховуючи умови фінансової кризи, розробляти нові методи оцінки фінансового стану, а також розробляти методи і способи покращення фінансового стану, підвищення платоспроможності і ліквідності.

Один з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умов ефективної роботи підприємства, яка може забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення.

З огляду на обмеженість внутрішніх фінансових ресурсів в умовах погіршення доступу до зовнішніх кредитів підприємці мають зробити нелегкий вибір: або зупинити виробництво і втратити ринки, тримаючи високі ціни в розрахунку на тимчасові труднощі, або знизити ціни, тим самим відновивши попит на свою продукцію і зберігши споживача. Другий шлях – це шлях тих виробників, які дбають про майбутнє, розширюючи виробництво й заробляючи на «обороті», а перший – шлях спекулянтів, що отримують у короткостроковому періоді надприбутки і виходять з виробництва.

Основним напрямом забезпечення досягнення точки фінансової рівноваги підприємством в кризових умовах є скорочення об'єму споживання фінансових ресурсів. Перелік заходів з покращення фінансового становища є індивідуальним для кожного з підприємств та залежить від сфери в якій ведеться бізнес, груп продукції, кон’юнктури ринку, регіональної інфраструктури, системи управління підприємством, структури витрат на виробництво і управління, техніко-технологічних особливостей та інших факторів [1, С.142-144].

Тому актуальним постає завдання удосконалення форм і методів фінансового забезпечення функціонування підприємства, тобто пошук нових ефективних шляхів фінансової діяльності.

Підбиваючи все вищесказане, можна зробити наступний висновок, що сьогодні найнеобхіднішим є:

- удосконалювати інформаційне та методичне забезпечення фінансового стану підприємства;

- розробляти методичне забезпечення процесу прогнозування фінансового стану підприємства;

- удосконалювати структуру аналізу стану підприємства, залежно від мети та змісту роботи на кожному етапі;

- працювати над методикою форм фінансової звітності, що дозволить підвищити її аналітичні можливості та реальність оцінки майна;

- розробляти методику комплексної бальної оцінки фінансового стану підприємства, яка б дозволила проаналізувати стан підприємства за оптимальною сукупністю фінансових показників та коефіцієнтів;

- удосконалювати теоретичні засади формування та реалізації інформаційної системи підприємства;

- переглянути і доопрацювати нормативні акти, які розкривають методики аналізу фінансового стану підприємства;

Отже, дуже важливо на сьогодні аналізувати та вдосконалювати діяльність підприємства для забезпечення його ефективного фінансового стану та діяльності, що приносить прибуток.

Література:

1. Безгінова Л. І. Оцінка фінансової стійкості підприємств роздрібної торгівлі // Регіональні перспективи. - 2003. - №4-5(29-30). - С.142-144.

2. Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - 2005. - №3. - С.117-128.

3. Котляр М. Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів // Фінанси України. - 2005. - №1. - С.113-117.