Асист. Руденко В. В., студ. Стаднік В. В.
Вінницький торговельно-економічний інститут
В
процесі становлення та розвитку ринкових відносин в Україні активізувались
процеси створення акціонерних товариств, з функціонуванням яких пов’язувалось
вирішення багатьох проблем економічного життя. В Україні, як і в інших постсоціалістичних
країнах, формування акціонерних товариств відбувалось, головним чином, у
процесі приватизації державних підприємств через випуск акцій на суму вже
існуючих засобів виробництва, а не класичним шляхом об’єднання приватних
капіталів. Акціонерні товариства в процесі їх функціонування постійно
наштовхуються на проблеми, викликані специфікою становлення та розвитку
ринкових відносин в Україні, однією з яких є власне формування фінансових
ресурсів.
В
цілому, наявність достатніх фінансових ресурсів – необхідна умова успішного
функціонування будь-якої підприємницької структури незалежно від сфери
діяльності, галузевої спрямованості й організаційно-правового статусу.
Водночас
джерела їх формування та порядок залучення на підприємствах державної та
недержавної форм власності відмінні, як і залежно від типу господарського
товариства. Тому проблеми формування фінансових ресурсів заслуговують на
особливу увагу як з боку вчених, так і практиків.
В
Україні теоретичні та практичні аспекти формування і використання фінансових
ресурсів у своїх працях розглядали такі вітчизняні вчені як: І.О.Бланк,
М.Д.Білик, О.Д.Василик, Ю.М.Воробйов, А.Г.Загородній, І.В.Зятковський,
М.Я.Коробов, В.М.Опарін, К.В.Павлюк та інші. В Росії проблемі визначення сутності фінансових ресурсів присвятили
свої дослідження В.Г.Бєлоліпецький, В.В.Бочаров, В.В.Ковальов, А.О.Мамєдов,
М.В.Романовський, В.М.Родіонова, В.А.Слєпов та інші.
Позитивно
оцінюючи результати досліджень вказаних авторів щодо фінансового забезпечення
діяльності акціонерних товариств України, проблем корпоративного управління та
організації їх діяльності, необхідно зазначити, що в них не знайшли належного
відображення і вимагають подальшої розробки питання формування фінансових
ресурсів залежно від організаційно-правових форм підприємств і форм їх
власності, складу і структури їх джерел, форм і методів залучення фінансових
ресурсів, адекватних ринковим умовам. Відсутність
досліджень у цьому напрямі призвела до того, що чітко не виокремлені
особливості фінансів акціонерних товариств від фінансів інших
організаційно-правових форм та формування фінансових ресурсів.
Тому
метою даної статті є опрацювання науково-методичних засад, обґрунтування
напрямів, організаційно-економічних заходів щодо удосконалення внутрішнього і
зовнішнього залучення фінансових ресурсів та ефективного управління ними у акціонерних
товариствах.
Досвід
розвинених країн із ринковою економікою переконує, що вибір стратегії на
становлення у суспільстві масового
власника в особі великого й дрібного
акціонерів є найвдалішим. Акціонерне товариство як структура
господарювання най більшою мірою відповідає економічній природі людини й
інтересам держави. Це пов’язано з тим, що
акціонерна форма господарювання найспроможніша до швидкої регенерації в періоди
зростання після економічного спаду. Вона володіє можливістю прискореного нарощування
потенціалу, а також інтеграції і взаємодії з іншими ринковими суб’єктами
господарювання.
Сьогодні
акціонерні товариства відіграють важливу роль в економічному розвитку будь-якої
держави. В Україні останніми роками не лише зростає загальна кількість
акціонерних товариств, а й їхня питома вага у загальному обсязі виробництва
продукції, надання послуг і виконання робіт.
Існування
сучасних наукомістких, інфраструктурних і природо користувальних галузей
економіки без застосування в них акціонерної форми організації капіталу було б
неможливим.
Організація
підприємства у формі акціонерного товариства здатна максимізувати його прибутковість.
На це є три причини [3;c.106-107.] :
1.
Обмежена відповідальність знижує ризик інвесторів.При цьому постійно діє
принцип: чим менше ризиків у діяльності фірми, тим вища вартість його капіталу.
2.
Вартість капіталу фірми залежить від можливостей її розвитку, що, у свою
чергу, залежить від уміння залучати капітал. Адже акціонерним товариствам
зручніше залучати капітал, ніж іншим підприємствам, вони мають кращі можливості
зростання у бізнесі.
3.
Вартість фірмового майна також залежить від його ліквідності, тобто
легкості продажу певного майна за готівкову конвертовану валюту за поточною
ринковою ціною. З огляду на те, що інвестиції в акціонерний капітал корпорації
мають більшу ліквідність, ніж подібні інвестиції в індивідуальні та партнерські
підприємства, це означає,що саме акціонерна форма організації бізнесу може
збільшити вартість підприємства.
Формування
і розширення статутного фонду акціонерних товариств здійснюється шляхом
розміщення акцій на ринку. Існують значні відмінності в розміщенні випуску
акцій публічних і приватних товариств.
Життєздатність
створеного акціонерного товариства багато в чому залежить від його спроможності
формувати фінансові ресурси в достатньому обсязі. Це може бути забезпечене за
рахунок збільшення власного капіталу, випуску облігацій, отримання банківських
позик, кредиторської заборгованості й інших запозичених підприємством ресурсів.
Для
збільшення розмірів власного капіталу акціонерне товариство може
використовувати внутрішні і зовнішні джерела фінансування. Критеріями їхнього
вибору є:
- ринкові умови (здатність ринку поглинути нову емісію
акцій);
- права й інтереси
наявних акціонерів акціонерного товариства;
- ступінь надійності прогнозів
щодо майбутнього прибутку акціонерного товариства.
Внутрішнім
джерелом розширення власного капіталу акціонерного товариства є його
нерозподілений прибуток. Використання цього джерела не залежить у засобах від
стану ринку, не потребує витрат для залучення коштів і не пов’язане з ризиком
утрати контролю над акціонерним товариством.
Водночас
можливості отримувати прибуток і використовувати його для розширення власного
капіталу багато в чому залежать від чинників, що перебувають поза сферою впливу
акціонерного товариства. Тому поряд із внутрішніми джерелами збільшення
розмірів власного капіталу акціонерні товариства широко використовують і
зовнішні джерела. Найважливішим із них є нова емісія акцій.
Використання
додаткової емісії акцій як джерела розширення розмірів власного капіталу має
здійснюватись акціонерним товариством із урахуванням [2;c.85]:
- залежності її
результатів від стану ринку, його кон’юктури і сформованого рівня цін на ці
акції попередніх випусків;
- наявного ризику втрати
контрольного пакета акцій;
- можливого зменшення
доходів його засновників і наявних акціонерів на інвестований в акціонерне
товариство капітал;
- витрат з підготовки та
розміщення на ринку додаткової емісії акцій.
Формування
стратегії залучення фінансових ресурсів має відбуватися на основі оцінки
досягнення загальних цілей економічного розвитку підприємства, які можуть бути
сформовані таким чином:
1)
забезпечення приросту капіталу;
2)
зростання рівня прибутковості;
3)
зміна пропорцій у формах реального та фінансового інвестування;
4)
зміна технологічної та відтворювальної структури капітальних вкладень;
5)
зміни галузевої та регіональної спрямованості інвестиційних програм.
Отже,
з вищесказаного можна зробити висновок про те, що формування фінансових
ресурсів акціонерних товариств в Україні ускладнено дією низки чинників,у тому
числі:
- підвищеними
інвестиційними ризиками у зв’язку з економічною, політичною нестабільністю в
суспільстві і недосконалістю нормативно-правової бази, що регулює процес
створення і функціонування акціонерних підприємств;
- обмеженістю вільних
коштів у ринкових суб’єктів для їхнього інвестування в акції створюваних
акціонерних товариств або тих, що існують;
- підвищеними
інвестиційними ризиками у зв’язку з економічною, політичною нестабільністю в
суспільстві і недосконалістю нормативно-правової бази, що регулює процес
створення і функціонування акціонерних підприємств;
- відсутністю розвиненого
і ліквідного вторинного ринку цінних паперів;
- недостатньою відкритістю
інформації про фінансовий стан діючих акціонерних підприємств;
- недовірою значної
частини населення до акцій як однієї з форм вигідного розміщення вільних коштів
з метою отримання доходів;
- недостатнім рівнем
економічної грамотності переважної частини ринкових суб’єктів;
- недосконалістю і
нестабільністю системи оподаткування доходів за акціями тощо.
Таким
чином, фінансові ресурси акціонерних
товариств являють собою сукупність власного капіталу, позикових і залучених
засобів, які перебувають у розпорядженні товариства, формуються шляхом
накопичення, залучення, здійснення операційної, інвестиційної і фінансової
діяльності, сприяють підвищенню економічної вигоди і рентабельної роботи
суб'єктів господарювання. Фінансові ресурси повинні забезпечити не тільки
функціонування самостійного господарюючого суб'єкту, а й бути достатніми для
його створення, введення до експлуатації, забезпечення перспективного розвитку,
удосконалення усіх форм господарської діяльності. Оптимізація фінансових
ресурсів є однією з ефективних функцій щодо управління акціонерними
товариствами тому найважливішою умовою є наявність нового
фінансово-економічного механізму підприємства який має бути комплексом фінансових і економічних методів,
способів, форм, інструментів і важелів, за допомогою яких досягаються цілі
підприємницької діяльності підприємства, регулюються фінансово-економічні
процеси й відносини, забезпечується задоволення суспільних потреб і одержання
прибутку.
.
Література:
1.
Артюшина О.Обгрунтування вибору джерел фінансування розвитку акціонерного
товариства//Вісник КНЕУ. -2006. - №2. - С.72-79.
2.
Герасименко Р.А.Особливості формування фінансових ресурсів акціонерних
підприємств//Фінанси України. - 2004. - №6 .- С. 82-89.
3.
Рупняк М.Я. Фінанси акціонерних товариств//Фінанси України. - 2004. - №5. - С. 105-110.
4.
Рупняк М.Я. Принципи організації фінансів акціонерних товариств//Актуальні
проблеми економіки. - 2005. - №7. - С. 71-75.
5.
Рупняк М.Я.
Удосконалення формування власних ресурсів акціонерних товариств // Світ
фінансів. – 2005. – №2 – С. 134-141