Теоретичні аспекти щодо сутності фінансового потенціалу підприємства

В умовах мінливості та невизначеності ринкового середовища важливою складовою, що забезпечує безперервність діяльності та розвиток підприємства в короткостроковій та довгостроковій перспективі, є фінансові ресурси. Кількісний та якісний склад фінансових ресурсів підприємства залежить від стану та розвитку його фінансового потенціалу.

Визначенням сутності фінансового потенціалу приділяють увагу як українські, так і закордонні науковці-економісти такі як, В. Ковальова, В. Бикова, Ю. Ряснянський, О. Бєлова та інші. Однак, у науковій літературі не представлено однозначного трактування цієї категорії, а відсутність останнього унеможливлює створення дієвого механізму ефективного формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання [1, 2, 4].

На думку відомого вченого В. Ковальова фінансовий потенціал – це характеристика фінансового положення та фінансових можливостей підприємства [4]. У такому визначенні мова іде лише про оцінювання фінансового стану суб’єкта господарювання з використанням відомої системи показників – фінансових коефіцієнтів – і не розкривається зміст категорії. Трактуванню В. Ковальова, на нашу думку, не вистачає такої його характеристики як ресурсної складової – одного із факторів, що забезпечують виробничо-господарської діяльності підприємства.

Більш повне тлумачення категорії фінансовий потенціал дають В. Бикова та Ю. Ряснянський. Вони характеризують фінансовий потенціал як рушійну силу, необхідну для переведення сконцентрованих на підприємстві ресурсів із статичного стану в динамічний, що забезпечує максимально ефективну реалізацію цілей та напрямів розвитку підприємства [2]. Однак у цьому визначенні не враховуються зовнішні фактори розвитку підприємства. На відміну від класичного визначення „потенціалу” як джерела, можливості, засобів, запасів, які можуть бути приведені в дію [4], автори говорять лише про сконцентровані на підприємстві фінансові ресурси і не торкаються проблеми оцінювання процесу їх залучення. Але, як вказано вище, фінансові ресурси є особливим видом ресурсів і не можна зневажати джерелами їх формування з огляду на те що вони, по-перше бувають платними, по-друге, в певні періоди і за певних ситуацій внутрішнього та зовнішнього характеру виступають фактором, що спричиняє загрозу втрати платоспроможності підприємства чи, навіть, загрозу його подальшого функціонування. Фінансові ресурси мають складну динаміку, джерелами їх формування є власні та залучені кошти, поелементний склад та структура яких постійно змінюється, а отже змінюється фінансовий потенціал підприємства в цілому.

Під фінансовим потенціалом підприємства частіше всього розуміється сукупність фінансових спроможностей і можливостей підприємства [2, 5, 6]. При цьому під спроможністю розуміються наявні фінансові ресурси, а можливості трактуються як напрямки їх використання. Слабкими місцями такого підходу до визначення фінансового потенціалу є те, що, по-перше, фінанси розглядаються лише з позиції їх економічних характеристик – обсягу залучення, напрямків розподілу та результатів використання, по-друге, можливості (напрямки використання) не конкретизуються критеріями ефективності використання .

Під фінансовим потенціалом також розуміється сукупність фінансових ресурсів, що беруть участь у виробничо-господарській діяльності і характеризуються можливістю їх залучення для фінансування майбутньої діяльності та реалізації певних стратегічних програм підприємства [2]. Таке трактування фінансового потенціалу є більш розширеним по відношенню до попередніх, але в ньому не враховується суб’єктивний фактор, тобто ті суспільні відносини, взаємозв’язки, які супроводжують процеси залучення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів підприємства.

Більш повну характеристику фінансового потенціалу знаходимо у О. Бєлова. Він вказує, що фінансовий потенціал – це сукупність фінансових спроможностей та можливостей, які має в своєму розпорядженні підприємство. При цьому він конкретизує: спроможності – це всі його фінансові ресурси, а можливості – це, по-перше, механізм, який забезпечує їх використання для досягнення певної мети, по-друге, це ті напрямки, „двері”, які відкриті для підприємства з даним потенціалом [1]. В своєму визначенні автор відштовхується від самої сутності фінансів, як системи суспільних відносин. У цьому і полягає їх визначення, як особливої економічної категорії. При цьому, слід відзначити, що визначаючи основною ознакою фінансів систему суспільних відносин, науковці частіше всього вказують на їх вторинні характеристики: формування, розподіл та використання. З огляду на розуміння глибинної сутності, історичної та економічної ролі фінансів у системі суспільних відносин їх слід розглядати як особливе соціальне явище, що характеризується певними взаємозв’язками. Іншими словами, рішення стосовно того як формувати (з яких джерел залучати), яким чином розподіляти (на придбання яких активів направляти) та як використовувати (на які виробничо-господарські цілі спрямовувати фінансові ресурси) приймають люди (фахівці).

Таким чином, аналіз щодо розглянутих підходів визначення категорії фінансовий потенціал виявив необхідність розглядати цю категорію з двох сторін [3]. По-перше, як економічну категорію, яка обумовлюється характеристикою наявних фінансових ресурсів, структура і склад яких залежить від стратегічних цілей та стадії життєвого циклу суб’єкта господарювання. По-друге, як соціальну – ту, що залежить від людського фактору. Гарантією відповідного рівня фінансового потенціалу є використання як резерву, додаткових ресурсів – стійких, побудованих на довірі, партнерських відносинах з інвесторами, постачальниками, замовниками тощо.

Слід відзначити, що саме двоаспектний підхід до розгляду сутності фінансового потенціалу вимагає методичного забезпечення дієвого механізму щодо оптимального формування та використання фінансових ресурсів підприємства з метою досягнення тактичних та стратегічних цілей суб’єкта господарювання.

Література

1. Бєлов О.В. Визначення фінансового потенціалу підприємства // Регіональні перспективи. – 2002. - №5. – С.29 – 34.

2. Бикова В.Г. Фінансово-економічний потенціал підприємств загальнодержавного значення – оцінка і управління // Фінанси України. – 2005. -№6. – С.56 - 61.

3. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 432 с.

4. Кунцевич В.О. Поняття фінансового потенціалу розвитку підприємства та його оцінка // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №7. - С.123 – 130.

5. Путятин Ю.О. Фінансові механізми стратегічного управління розвитком підприємства: Монографія / Ю.О. Путятин, О.І. Пушкар, О.М. Тридід. – Х.: основа, 1999. – 488с.