Франко Ю.П

Науковий керівник:

Ставська Ю.В.

Вінницький національний аграрний університет

Особливості фінансового планування в сучасних умовах господарювання

Макроекономічні реформи держави створюють передумови для підвищення активності всіх суб’єктів ринкової економіки завдяки зміні цінової політики, стимулювання банківської діяльності, розвитку ринку цінних паперів. Першочерговою проблемою стає розробка нових концепцій управління, регулювання і планування, рішення яких неможливо без гнучкого розвитку підприємства.

Обмеженість фінансових ресурсів посилює роль виваженої економічної політики. У зв’язку з цим підприємствам потрібно поряд з виробництвом визначеного кола товарів і послуг освоювати нові сфери діяльності. Природно, що планування в умовах ринку набуває важливого значення. Воно повинно забезпечити процес виробництва конкурентоздатної продукції за умови оптимального використання всіх ресурсів, тобто забезпечити гнучкий розвиток підприємства. Якщо одне підприємство здійснює повноцінне регулярне планування, а інше тільки намагається реагувати на ситуацію, виграш у конкурентній боротьбі буде на стороні першого підприємства.

Головним завданням фінансового планування є забезпечення стійкості орієнтації в отриманні оптимальних прибутків та самофінансування виробничо-технологічної діяльності, контроль кредитних, бюджетно-кошторисних, інвестиційних показників і витрат, стандартизації обліку в системі виробничого (операційного) та фінансового управління для досягнення внутрішньої збалансованості та динамічної рівноваги, спрямованої на забезпечення рентабельності виробничої діяльності. Досягти повного виконання цього завдання можна за допомогою фінансового планування.

Фінансове планування — це процес розробки системи фінансових планів, який полягає у визначенні фінансових цілей, встановленні ступеня їх відповідності поточному фінансовому стану підприємства та формулюванні послідовності дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. У процесі планування розробляють узагальнюючі фінансові показники як кількісного, так і якісного характеру, а також визначають найефективніші шляхи їх досягнення.[2; c. 26]

Фінансовий план – це документ, що відображає обсяг надходжень коштів і їх спрямування у плановому періоді з метою забезпечення потреб поточної діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов’язань перед державою, банками, постачальниками та іншими кредиторами.[1; c. 304]

Процес фінансового планування обов'язково включає такі етапи: аналіз поточного фінансового стану підприємства, прогнозування майбутніх значень планових показників, безпосереднє складання планів і розробка процедури внесення коректив у процес реалізації планів. Запровадження системи фінансового планування на підприємстві передбачає не тільки складання та затвердження фінансових планів, а й контроль за їх виконанням і внесення необхідних змін до них у процесі їх реалізації. Оскільки ретельний аналіз поточного фінансового стану дає змогу сформулювати реальні фінансові цілі, а прогнозування майбутньої діяльності підприємства — визначити найоптимальніші шляхи їх досягнення, місце ту важливе місце тут займає прогноз.

Прогнозування є досить складним етапом фінансового планування, який вимагає від фінансової служби високого рівня фахової підготовки у сфері не тільки фінансів, а й вищої математики та програмування, а також розуміння того, що математичні методи — це лише ефективний інструментарій, який не може замінити здатність фінансиста виділяти найважливішу інформацію, правильно її оцінювати і передбачати майбутні зміни на ринку.

Прогнозування завжди пов'язане з невизначеністю і передбачає багатоваріантність, а тому фінансові плани можуть складатися за різних припущень щодо очікуваних змін у діяльності підприємства і кон'юнктури ринку. Вірогідні прогнози не можна отримати за неправильних припущень, а тому, прогнозуючи діяльність підприємства, необхідно виділити і врахувати найважливіші чинники. Одні з них підлягають оцінці й управлінню, інші — мають зовнішній характер, тому їх не завжди можна точно оцінити. Як відомо, залежно від строку, який охоплюється плануванням, розрізняють коротко-, середньо- і довгострокові плани. Різні види фінансових планів розв'язують різні завдання, які, у свою чергу, обумовлюються місією планування. Так, основною метою короткострокового фінансового планування є ефективне управління оборотним капіталом, що передбачає забезпечення безперервності виробничого процесу і збуту продукції, підтримку ліквідності та платоспроможності підприємства на належному рівні, мінімізацію витрат на фінансування оборотного капіталу.

При плануванні руху коштів і складанні відповідних фінансових документів необхідно правильно спрогнозувати приплив і відплив грошових ресурсів із підприємства, їх розподіл у часі виявити надлишок чи нестачу коштів в окремі моменти часу, з тим щоб підготувати відповідні управлінські рішення.

На підприємствах, різних за розміром (велике, середнє, мале) та організаційно-правовою формою і формою власності фінансове планування має різне значення, а відповідно і завдання, які мають бути розв’язані. Це зумовлює необхідність змін щодо методичних підходів при розробці для них фінансових планів.

Важливість фінансового планування для великих підприємств не викликає сумніву. Більшість з них силами власної планово-фінансової служби та залучених зовнішніх фахівців здійснюють фінансове планування, фінансовий аналіз та розробляють необхідні прогнозні фінансові моделі. Тоді як складнішим залишається розробка фінансових планів для малих і середніх підприємств, де всі завдання щодо фінансового аналізу та фінансового планування вирішує бухгалтер чи директор відповідно до їх компетенції. Остання не дозволяє їм реалізувати ці завдання на необхідному рівні. [1; c. 305]

Одним із складових фінансового плану підприємства є інвестиційний план . Його зміст перш за все залежить від запланованої виробничої програми підприємства, науково-технічної та інвестиційної політики. Методика планування вкладень повинна бути суттєво змінена завдяки переходу на ринкові відносини, а також необхідності більшості підприємств планувати не тільки капіталовкладення, реальні інвестиції, але і фінансові (портфельні) інвестиції. Важливість процесу планування інвестицій полягає в тому, що плануючи інвестиції, створюється основа діяльності підприємства на майбутнє.

Висновок: Сучасні умови господарювання, в яких підприємства опинилися сам на сам з невизначеним зовнішнім середовищем, непередбачуваною поведінкою інших суб’єктів ринкових відносин, спонукали їх до впровадження та максимального розширення прогнозування та фінансового планування, подальшого удосконалення методики та методології розробки планів. За допомогою фінансового планування менеджери підприємства можуть оцінити, наскільки відповідають його цілям застосовані прийоми фінансових розрахунків. Прийоми планування дають змогу визначити, коли і які саме кошти потрібні підприємству.

Список використаних джерел:

1. Климко І.О. Механізм фінансового планування на підприємстві як метод запобігання банкрутству. /Климко І.О. //Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2007р., - №2, с. 304-306.

2. Марцин В.С. Планування як основна складова процесу фінансової діяльності./ Марцин В.С// Фінанси України. - 2008р., - №4, с. 23-31.

3. Стецюк П.А. Теоретичні основи бюджетного планування сільськогосподарських підприємств./ Стецюк П.А.// Економіка АПК. – 2007р., - №5, с. 109-114.