Економічні науки/10.Економіка підприємств

Ткаченко О.В.

Криворізький факультет Запорізького національного університету, Україна

Сутність корпоративної культури та її оптимізація

Корпорація функціонує на взаємодії зовнішнього і внутрішнього середовища, заснованих на використанні матеріальних, фінансових, інформаційних, людських, інтелектуальних ресурсів. Але є ще одне оточення, яке опосередковано впливає на процес і результати діяльності корпорації і засноване на етичних, духовних, культурних, поведінкових цінностях і нормах, які складаються в процесі еволюції загальнолюдського, національного, корпоративного та особистісного розвитку. Це середовище історично складається особистостями та колективами людей та має назву корпоративної культури. Корпоративна культура прийнята в кожній організації, вона значно впливає на різні сторони діяльності членів організації і, зокрема, на владні відносини і відносини контролю; ставлення до трудової діяльності; міжособистісні стосунки всередині груп; міжгрупові відносини і відносини із зовнішнім оточенням.

Концепція корпоративної культури почала складатися на початку 80-х років XX століття в США під впливом трьох наукових напрямків: стратегічного менеджменту, теорії організацій та організаційної поведінки. Культура об’єднує в собі сукупність цінностей, норм, процедур управління, переконань, образів мислення і розуміння навколишнього світу, властивих конкретній організації.

Корпоративна культура - специфічна, характерна для підприємства система зв'язків, взаємодій і відносин, що здійснюються в рамках конкретної підприємницької діяльності, способу постановки та ведення справ.

Деякі керівники розглядають свою корпоративну культуру як потужний стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всі підрозділи й окремих осіб на спільні цілі, мобілізувати ініціативу співробітників, забезпечувати лояльність і полегшувати спілкування.

Специфічні культурні цінності підприємства можуть стосуватися наступних питань:

- призначення організації та її «обличчя» (вище якість, лідерство в своїй галузі, дух новаторства);

- старшинство і влада (повноваження, властиві посади або особі, повагу старшинства і влади);

- значення різних керівних посад і функцій (повноваження відділу кадрів, важливість постів різних віце-президентів, ролі різних відділів);

- поводження з людьми (турбота про людей і їхні потреби, повага до індивідуальних прав, навчання і можливості підвищення кваліфікації, справедливість при оплаті, мотивація людей);

- роль жінок в управлінні та на інших посадах;

- критерії вибору на керівні і контролюючі посади;

- організація роботи і дисципліна;

- стиль керівництва та управління (авторитарний, консультативний або стиль співробітництва, використання комітетів і цільових груп);

- процеси прийняття рішень (хто приймає рішення, з ким проводяться консультації);

- поширення та обмін інформацією (співробітники інформовані добре чи погано);

- характер контактів (перевагу особистим або письмовим контактам, можливість контактів з вищим керівництвом);

- характер соціалізації (хто спілкується з ким під час і після роботи, особливі умови);

- шляхи вирішення конфліктів (бажання уникнути конфлікту або йти на компроміс, участь вищого керівництва);

- оцінка ефективності роботи (таємна або відкрита, ким здійснюється,

як використовуються результати);

- ототожнення з організацією (лояльність і цілісність, дух єдності, задоволення від роботи в організації).

Корпоративна культура - це набір найважливіших припущень, прийнятих працівниками підприємства, які одержують вираження в заявлених організацією цінностях, які задають людям орієнтири їх поведінки і дій. Ці ціннісні орієнтації передаються працівникам через символічні засоби духовного і матеріального оточення підприємства.

В основі корпоративної культури лежать ті ідеї, погляди, основоположні цінності, які поділяються працівниками підприємства. Вони можуть бути абсолютно різними, в тому числі і в залежності від того, що лежить в основі: інтереси організації в цілому або інтереси її окремих членів. Це ядро, що визначає все інше. З цінностей випливають стилі поведінки, спілкування, загалом, все, що стосується біхевіористики.

В умовах українських підприємств оптимізація корпоративної культури - це діагностична робота, яка реалізується для виявлення «проблемних зон» відносин у форматі «персонал - персонал», «персонал - зовнішній клієнт» і «персонал - організація». Результати оптимізації вирішують потреби організації в системних змінах, які приведуть до більш високого рівня мотивованості і лояльності персоналу і поліпшення зовнішнього іміджу.

Проект з оптимізації корпоративної культури може бути як самостійним продуктом, так і частиною загальної діагностичної роботи при проведенні реінжинірингу бізнес-процесів, впровадження системи управління за цілями, розробки системи заробітних плат і системи соціальних пакетів.

Етапи проекту оптимізації корпоративної культури полягають в наступному:

1. Формалізація цінностей підприємства.

2. Аналіз системи менеджменту та документаційного забезпечення процесу управління.

3. Аналіз системи внутрішніх комунікацій.

4. Аналіз системи мотивації (матеріальний і нематеріальний фактори).

5. Аналіз неформальної взаємодії (традицій, правил, звичок тощо) персоналу.

6. Дослідження рівня задоволеності та виявлення актуальних потреб персоналу.

Отже, корпоративна культура є інструментом досягнення цілей розвитку підприємства і виконує функції:

- внутрішньої інтеграції підприємства в єдине ціле (підвищує рівень організованості і керованості підприємства);

- мотивованості кожного співробітника на досягнення спільної мети;

- адаптації до змін ситуації на ринку.

Корпоративна культура формується і еволюціонує протягом усього життя підприємства в ході її глибинних перетворень, пов'язаних з вирішенням проблем зовнішньої адаптації (пристосування до умов зовнішнього оточення) і внутрішньої інтеграції (встановлення ефективних відносин по роботі між членами організації).

Корпоративна культура - це нематеріальний бік діяльності організації, яка стосується кожного, проте часто не береться до уваги. Тільки тоді, коли організації намагаються впровадити нову стратегію або провести реорганізацію, яка йде врозріз з основними культурними нормами і цінностями, вони стикаються віч-на-віч з силою культури.

Отже, корпоративна культура підприємства є важливим чинником успіху фірми, але ефективна вона лише доти, допоки витрати на її створення та підтримання не перевищуватимуть критично допустимих. Межу допустимої величини витрат кожне підприємство визначає самостійно.