Економічні науки/6. Маркетинг і менеджмент
Даниленко Юлія Олександрівна
Національний
технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
Конкурентоспроможність і конкурентні переваги підприємства
В сучасних умовах
ринковий механізм не може функціонувати без розвинутих форм конкуренції, що
вимагає від підприємств постійного підвищення власного рівня
конкурентоспроможності. В такому аспекті, конкурентоспроможність розглядається
як вища спонукальна сила, що змушує виробників продукції підвищувати її якість,
знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці.
Конкурентоспроможність підприємства – це комплексне поняття, яке включає
такі аспекти, як спроможність підприємства виготовляти конкурентоспроможну
продукцію; вміння розробляти стратегію, яка забезпечує високий рівень його
конкурентоспроможності; наявність добре налагодженого
організаційно-управлінського механізму, який спроможний виконати поставлені
завдання; орієнтацію діяльності організації на ринок і систематичну співпрацю
із споживачами; наявність конкурентної стратегії та тактики дій стосовно
конкурентів; високу професійну підготовку персоналу та вмінні реагувати на
зміни зовнішнього середовища.
Можливість підприємства
конкурувати на ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і
сполуки економічних засобів його діяльності. Тобто конкурентоспроможність продукції є з одного боку, необхідною умовою стійких
конкурентних позицій підприємства, а з іншого – наслідком високого рівня
конкурентоспроможності самого товаровиробника.
Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та
забезпеченні прибутковості за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи,
конкурентоспроможність підприємства – це здатність забезпечувати випуск і
реалізацію конкурентоспроможної продукції [1, с. 350].
Конкурентоспроможність товару є
головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою
прибутковості її діяльності.
Конкурентоспроможність товару – це
сукупність економічних, технічних і експлуатаційних параметрів товару, рівень
кожного з яких вигідно відрізняє його від аналогічного товару суперника
(конкурента) як за ступенем задоволення конкретних суспільних потреб, так і за
вартістю [2, с. 492].
Для досягнення довготривалого
успіху робота по забезпеченню конкурентоспроможності підприємства має
здійснюватися в усіх сферах його діяльності. Тобто ключовими аспектами
забезпечення конкурентоспроможності підприємства є – сукупність напрямів його
діяльності:
·
виробничий – його основу
складають номенклатура й асортимент товарів, якість продукції, характер
технології, масштаби виробництва, забезпеченість основними видами ресурсів,
якість ресурсів, гнучкість виробництва;
·
маркетинговий – базується на
дослідженнях й прогнозуванні ринку, системі просування та збуту товару,
ціноутворенні, рекламній діяльності, обслуговуванні споживачів;
·
фінансовий – ключове
значення мають ступінь ліквідності, доходність, платоспроможність підприємства,
залучення зовнішніх фінансових ресурсів, загальний фінансовий стан
підприємства;
·
інноваційний – ґрунтується
на здійсненні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР)
власними силами, використання запозичених результатів НДДКР, технології, рівень
використання інформаційних технологій;
·
кадровий та
організаційно-культурний – складається з кількісного та
якісного складу персоналу, стилю керівництва, характеру організаційних
цінностей та кредо, комунікацій та процедур;
·
управлінський – ключове
значення мають тип організаційної структури управління (ОСУ), доцільність та
раціональність ОСУ, її гнучкість, адаптаційні можливості та гомеостатичність
підприємства [2, с. 338].
Набір чинників, які визначають конкурентоспроможність підприємства,
виявляється настільки значимим і своєрідним, що неможливо запропонувати єдину
методику збирання даних стосовно їхнього оброблення та ідентифікації для
прийняття відповідних рішень. Досить широке коло таких чинників звужується
концентрацією уваги на так званих конкурентних перевагах підприємства, тобто
таких характеристиках чи властивостях, які забезпечують підприємству переваги
над прямими конкурентами.
Конкурентні
переваги – це характеристики, властивості
товару або торгової марки, які створюють для організації певні переваги над
прямими конкурентами. Ці характеристики (атрибути) можуть бути
найрізноманітнішими і відносяться як до самого товару (базової послуги), так і
до додаткових послуг, що супроводжують базову, до форм виробництва, збуту або
продаж [2, с. 219].
Якщо люди купують товар, вони фактично купують
переваги, що надає їм цей товар. Тому метою підприємства може бути продукція з
однією або декількома суттєвими відмінностями, які помічають і цінують покупці.
Це означає, що покупці повинні сприймати товар, що має перевагу і є більш
вигідним з погляду вартості порівняно з товаром конкурента [3, с. 81].
Конкурентні переваги також є сукупністю ключових
факторів успіху, які дозволяють забезпечити підприємству стійкі позиції на
ринку в довгостроковій перспективі.
Слід розрізняти внутрішні та зовнішні області
конкурентних переваг, оскільки ефективне функціонування підприємства багато в
чому визначається вмінням вчасно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі.
Зовнішні конкурентні переваги засновані на
відмінній якості продукції, які створюють цінність для покупця за рахунок
скорочення витрат купівлі й використання, широти товарної гами, якості
обслуговування. Таку перевагу М.Портер назвав конкурентною перевагою, зумовленою
диференціацією товарів [5].
Внутрішня конкурентна перевага базується на
перевазі підприємства у відношенні витрат виробництва й технічного рівня
виробничих процесів, створює таким чином цінність для виробника.
Отже, проблема підвищення конкурентоспроможності
й забезпечення конкурентних переваг підприємств на ринку є одною з найбільш
актуальних на сьогоднішній день. Це зумовлює необхідність у створенні на
кожному підприємстві ефективної системи управління конкурентоспроможністю, яка
дозволить забезпечити певні конкурентні позиції підприємства на ринку, а також
буде сприяти виявленню й утриманню довгострокових конкурентних переваг.
Література: