Экономические науки/10. ЭКОНОМИКА.Экономика предприятия

Науковий керівник: Руденко В.В.

Васітинська В.Ю.,Котощук Д.А

Вінницький торговельно-економічний університет КНТЕУ

Роль фінансової стратегії у системі управління фінансами підприємства

Сучасні економічні перетворення вносять значні зміни в економіку країни, зокрема й у фінансову сферу. Будь-який суб’єкт господарювання наразі підпадає під дію цих змін. Саме тому здатність вчасно й адекватно реагувати на зовнішні подразники в ринковому середовищі (фінансова криза, політична нестабільність у державі, та ін.) є запорукою успішного функціонування підприємства на ринку. Висока конкурентоздатність, платоспроможність, фінансова стійкість і прибутковість підприємства досягається за рахунок правильного ведення фінансів, що передбачає управління активами, витратами, інвестиціями, обіговими коштами, прибутком у коротко- та довгостроковому періодах, планування основних фінансовоекономічних показників на поточний період і на перспективу. Єдність цих складників формує фінансову стратегію, базис і відправну точку в управлінні підприємством.

Питанням розробки та реалізації фінансової стратегії на підприємствах присвячено чимало публікацій як у вітчизняних, так і в зарубіжних літературних джерелах. Теоретико-методичні аспекти стратегічного фінансового управління досліджували такі вчені, як І. Ансофф , І.А. Бланк , Н. Горицька , А. Гриньов, О. Ястремська , Л. Радова, М. Портер , В. Савчук та інші. Проте, аналіз окремих публікацій дав змогу виявити, що дотеперішні науково-методичні підходи стосовно питань формування фінансових стратегій належно не розроблені як у науковому, так і в організаційно-практичному аспекті.

Метою даної статті є аналіз теоретичних питань формування фінансової стратегії підприємства й обґрунтування її місця та значення у загальній системі управління підприємством.

Поняття „фінансова стратегія”, можна визначити як довготерміновий фінансовий план (програму) розвитку діяльності підприємства для досягнення певної мети. Вона окреслює основні шляхи, за якими потрібно рухатися суб’єкту господарювання для забезпечення поставленої мети [3, с. 209 ].

Формування фінансової стратегії є доволі важким і трудомістким процесом, оскільки потребує значних витрат часу, праці та виконання комплексних розрахунків. Важливим у здійсненні цього процесу є врахування таких чинників: орієнтації фінансової стратегії на загальну стратегію розвитку підприємства на ринку; рівня законодавчого та нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності; економічної й політичної ситуації в країні; типу ринкової позиції підприємства, оскільки вибір фінансової стратегії залежить від маркетингової політики суб’єкта господарювання, зокрема від того, на яку цільову аудиторію спрямоване виробництво продукції, яку частку і тип ринку (вітчизняний чи міжнародний) планує зайняти підприємство; ресурсного забезпечення підприємства, так як на формування фінансової стратегії впливає кількість і якість ресурсів, зокрема чисельність й кваліфікація працівників, наявність основних засобів, забезпеченість власними коштами, можливість залучення позикових коштів та інвестицій, інноваційний потенціал;

фінансового стану та конкурентних переваг існуючих і потенційних підприємств-конкурентів, надійності постачальників та покупців тощо [1,с.156-158];

Головною метою фінансової стратегії підприємства є максимізація його ринкової вартості та підвищення ефективності діяльності. Вона досягається шляхом конкретизації цілей з урахуванням завдань та особливостей майбутнього фінансового розвитку підприємства. Система стратегічних фінансових цілей повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високу рентабельність використання власного капіталу; оптимізацію структури активів й оборотного капіталу; встановлення прийнятного рівня фінансових ризиків у процесі здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства у довгостроковій перспективі.

Враховуючи, що основною метою фінансової стратегії є забезпечення максимізації ринкової вартості підприємства та зростання добробуту його власників, до головних її завдань можна віднести: визначення способів ефективного використання фінансових можливостей підприємства у довготерміновому періоді; визначення перспективних напрямів фінансових взаємовідносин підприємства з іншими суб'єктами господарювання, податковими органами, банками, страховими компаніями тощо; формування системи ефективного фінансового забезпечення операційної, інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства; визначення системи заходів щодо забезпечення фінансової стійкості підприємства на ринку; обґрунтування способів виходу з кризи й методів управління за умов кризового стану підприємства тощо [2, с. 243].

Оскільки фінансову стратегію розробляють на тривалий термін то її найважливішим завданням є визначення обсягів, джерел та форм залучення фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності підприємства. Джерела фінансових ресурсів можуть бути внутрішніми (власний потенціал підприємства) та зовнішніми. Отримати фінансові ресурси із зовнішніх джерел можна за рахунок банківських позик, комерційних (товарних) кредитів, коштів, інвестованих у підприємство зовнішніми інвесторами, бюджетних дотацій та трансфертів, безповоротної фінансової допомоги тощо. Вибираючи ту чи іншу форму залучення фінансових ресурсів, потрібно враховувати вартість позикових коштів та особливості діяльності суб'єкта господарювання: рівень налагодженості логістичних зв'язків, органі-зацію постачання та збуту, тривалість виробничого циклу, структуру кредиторської та дебіторської заборгованості, середній обсяг виручки від реалізації та собівартості продукції, розмір власного капіталу тощо. Іноді «молодим» підприємствам доцільніше здійснювати виробничо-господарську діяльність за рахунок залучення позикового капіталу, ніж нарощувати власний, використовуючи ефект фінансового важеля.

Забезпечення достатніми обсягами фінансових ресурсів є однією з найважливіших умов досягнення цілей та завдань, передбачених фінансовою стратегією підприємства.

Характерною рисою фінансової стратегії виступає її зв’язок із загальнодержавними фінансами на макро- та мікрорівні.

Фінансова стратегія розглядається як:

- компонент загальної стратегії – одна з функціональних стратегій, метою якої є захоплення фінансових позицій на ринку;

- базова стратегія, що забезпечує (за допомогою фінансових інструментів, методів фінансовою менеджменту тощо) реалізацію будь-якої базової стратегії; мета її – ефективне використання фінансових ресурсів та управління ними [3,с. 209].

Отже, основою фінансової стратегії є пошук, раціональне використання й управління структурою фінансових ресурсів підприємства з метою підвищення його платоспроможності та фінансової стійкості.Фінансова стратегія є спрямовуючим вектором управління підприємством, і без її належного формування практично неможливо оминати фінансові проблеми під час здійснення виробничо-господарської діяльності у сучасному конкурентному ринковому середовищі.

Список використаних джерел:

1.Аранчій В.І.,Зоря О.П. Фінансова стратегія у системі управління підприємством // Вісник Полтавської державної аграрної академії . – 2010. - №2. – с. 156- 159 .

2. Мица Н.В. Економічна суть та роль фінансової стратегії в системі управління підприємством // Вісник Запорізького національного університету.- 2010. - №3(7). – с.239- 247.

3.Партин Г.О., Митрухіна О.Я. Фінансова стратегія у системі управління фінансами підприємства // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009.- № 3. – с. 208- 214.