Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Аспірант, Гураль Н.Р.

Львівська Комерційна Академія, Україна

Мобільність персоналу, як основа ефективного використання трудового потенціалу торговельного підприємства.

Трудовий потенціал – невід`ємна складова і основна рушійна сила розвитку будь-якого підприємства, що формується з внутрішніх якостей і можливостей його працівників. Ефективність використання трудового потенціалу кожного працівника, в свою чергу, залежить від умов, у яких здійснюється трудова діяльність.

Трудовий потенціал торговельного підприємства має свої специфічні риси через належність до конкретної галузі, яка вимагає спеціальних знань, умінь і навичок. Тому використання трудового потенціалу торговельного підприємства потребує управління трудовою мобільністю персоналу.

Трудова мобільність — важлива характеристика якості робочої сили. Це здатність до професійних і територіальних переміщень, передбачає готовність працівника при необхідності змінити місце роботи і навіть освоїти нову для себе професію [1]. Висока трудова мобільність становить основу забезпечення збалансованості ринку праці і високого рівня конкурентоспроможності робочої сили та кожного її носія.

Так, наявність трудової мобільності, дає можливість підприємствам приймати на роботу висококваліфікованих робітників, що сприяє адаптації господарюючого суб’єкта до змін ринкової кон’юнктури. Для працівника трудова мобільність – це можливість працевлаштуватися на новому робочому місці, яке найбільш відповідає його потребам [6].

До найбільш відомих закордонних авторів, що досліджують поняття трудової мобільності, належать: М. Армстронг, Н. Барр, Л. Джуелл, Р. Еренберг, С. Естрін, М. Кастельс, Р. Сміт, Р. Харбісон.

В Україні питання управління трудовою мобільністю у своїх роботах досліджують: О. Амоша, В. Антонюк, Д. Богиня, Н. Верхоглядова, О. Грішнова, М. Ким, А. Колот, Т. Костишина, Е. Лібанова, Н. Лук'янченко, С. Макеєв, Н. Муромець, Г. Назарова, О. Новікова, Л. Ноджак, І. Прибиткова, М. Семикіна, С. Шекшня, Г. Щокін.

Дослідження процесів прояву та реалізації функцій трудової мобільності працівників вітчизняних торговельних підприємств є актуальним, оскільки недостатня вивченість наслідків впливу цих процесів на використання трудового потенціалу підприємства, обмежує можливості ведення ним ефективної кадрової політики.

При переході до ринку змінюється загальна стратегія управління рухом персоналу торговельних підприємств. Її головним напрямком тепер є формування керованої мобільності замість раніше визнаних пріоритетними підвищення стабільності складу працівників та зниження плинності. Адже, трудова мобільність, на рівні підприємства ( внутрішня ), є явищем безумовно позитивним, оскільки:

Ø вимоги до рівня кваліфікації зайнятих в торгівлі не настільки жорсткі – це дозволяє залучати працівників з низьким рівнем освіти. Проте набуття працівниками належного досвіду роботи дозволяє їм поступово підвищувати рівень своєї кваліфікації, отримувати нові навички у праці та змінювати вид діяльності. Таким чином, торгівля виступає своєрідним буфером для переходу працівників на вищий кваліфікаційний рівень за рахунок розширення сфери професійних знань;

Ø висхідна мобільність характеризує високу конкурентоспроможність і професійну адаптацію працівника. Так, підприємство саме «виховує» кадри, дає можливість їм розвиватись, просуватись по кар’єрній драбині, тим самим забезпечуючи себе вже кваліфікованими працівниками і стабільним колективом;

Ø торговельне підприємство з високим рівнем внутрішньої трудової мобільності, підвищує ефективність витрат на навчання працівників, тому що у разі їх звільнення ефект від навчання виникає або поза підприємством, що вклало в навчання кошти, або взагалі не виникає, якщо звільнення пов'язане зі зміною професії;

Ø відсутність трудової мобільності на торговельному підприємстві може призвести до погіршення соціально-психологічного клімату, оскільки праця торговельного персоналу відрізняється високою
напруженістю і монотонність праці може бути причиною зниження її продуктивності.

Що стосується зовнішньої трудової мобільності, то з економічних позицій, висока плинність персоналу на підприємствах торгівлі обходиться дуже дорого, навіть по відношенню до робітників та спеціалістів, а досвідчених, висококваліфікованих фахівців і менеджерів замінити дуже складно. Певною мірою зовнішня трудова мобільність необхідна й позитивна, оскільки забезпечує підприємство новими працівниками з прогресивними ідеями та новітніми знаннями. Однак надто висока зовнішня мобільність (що виражається показниками обороту і плинності кадрів) майже напевно є результатом прорахунків у кадровій роботі торговельного підприємства і завдає йому неабияких збитків.

Саме тому, неоднозначність прояву трудової мобільності торговельних підприємств, змушує говорити не про необхідність абсолютного її обмеження , а про розумне регулювання.

Між процесами мобільності персоналу всередині підприємства і процесами плинності персоналу існує обернено пропорційний зв'язок: чим інтенсивніша внутрішня мобільність персоналу, тим нижча плинність, і навпаки. Тому, одним з основних завдань кадрової служби торговельного підприємства має стати оптимальна організація внутрішньої мобільності персоналу, так як це є передумовою ефективного використання трудового потенціалу підприємства і важливою складовою його економічного стану та конкурентоспроможності.

Литература:

1. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. — К.: Знання-Прес, 2000. — С. 121.

2.       Апопій Г.В. Внутрішня торгівля: тенденції сучасного розвитку // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Л.: ЛКА, 2007. – С. 181-186.

3.     Кирич Н. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор стабілізації функціонування підприємства / Н. Кирич // Україна: аспекти праці – 2008.№3 – с. 39 – 42.

4. Трудовий потенціал і зайнятість: теоретичні основи та регіональні особливості/ Долішній М.І., Злупко С.М. та інші - Ужгород: Карпати, 1997. -422 с.

5.Тілікіна Н.В. Концептуальні підходи до дослідження мобільності робочої сили /Актуальны проблеми економіки. – К.: ВНЗ «Національна академія управління», № 11 (89)2008. – с. 185-193.

6. Сай І.А Особливості формування трудових ресурсів в економіці / І.А.Сай // Економіка та держава. - 2008 - №2 с.103 – 104.