Экономические науки/10. Экономика предприятия

К.п.н. Лобачева І.Ф., Фірсова Л.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ НА ПІДПРИЄМСТВІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Розглядаючи роль економічного аналізу діяльності підприємства в ринкових умовах, насамперед необхідно зазначити, що аналіз – це комплекс системного дослідження господарської діяльності підприємств та об’єднань з метою підвищення ефективності й об’єктивності результатів її оцінки.

На сучасному етапі розвитку світової економіки виникає потреба постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки і удосконалення відповідного рівня організації економічного аналізу як важливої функції управління. Успішне проведення аналізу значною мірою залежить від його організації, що покликана налагодити, впорядкувати, привести в системну норму інформаційно-методологічне забезпечення. Адже організація економічного аналізу – це система методів і засобів, які забезпечують оптимальне її функціонування та подальший розвиток [1, с. 33].

Організація економічного аналізу – це сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, певним чином призначених для досягнення мети. Раціональна організація забезпечує реальність і дієвість економічного аналізу, зводиться до мінімуму втрата чи спотворення вхідної інформації, забезпечується вихід аналітичної інформації за різною ієрархією управління чи за різним ступенем досягнення проміжних і кінцевих аналітичних результатів.

Теоретичні, методичні та практичні проблеми організації економічного аналізу на підприємстві досліджені в наукових працях Ф.Ф. Бутинця, І.П. Житної, І.Д. Лазаришин, Є.В. Мниха, Г.В. Савицької, М.Г. Чумаченка та інших.

Водночас у сучасних умовах проблеми організації економічного аналізу потребують подальшого їх дослідження. Особливо вони загострилися на перехідному етапі розвитку економіки України, який характеризується нестабільністю законодавчої бази, макроекономічної ситуації. Тому в даний час назріла потреба дослідження, обґрунтування та вдосконалення організації аналізу, адаптації його до сучасних умов функціонування підприємств з урахуванням чинників ризику, що можуть вплинути у кінцевому підсумку на прийняття управлінських рішень.

Нашою метою є визначення особливостей раціональної організації аналізу економічної діяльності підприємства та узагальнення його результатів.

Організація економічного аналізу включає розгляд таких основних питань:

1) виділення суб’єктів і об’єктів аналізу;

2) вибір організаційних форм його проведення залежно від організаційної структури управління на підприємстві та розподіл обов’язків між окремими працівниками;

3) складання програми або плану проведення аналізу;

4) інформаційне та методичне забезпечення аналізу;

5) аналітична обробка даних;

6) оформлення результатів аналізу;

7) узагальнення результатів аналізу, подання висновків і пропозицій.

Головними завданнями організації економічного аналізу є: забезпечення ефективності аналізу, його розвиток та вдосконалення; раціональна організація праці; автоматизація аналітичних робіт; підвищення якості використання аналітичної інформації; раціоналізація аналітичних процесів тощо.

Специфіка організації аналітичного процесу потребує жорсткої регламентації, що має бути відображено в регламентацій них документах. До них належать: положення про відділ, управління, посадові інструкції, стандарти, графіки, інструкції, програми, регламенти робочого дня. Поряд з положеннями, посадовими інструкціями широко використовуються графіки. У них визначаються види аналітичних робіт, конкретних виконавців, заплановані та фактичні терміни виконання [3, с. 164].

Аналіз інформації з раціональної організації економічного аналізу на підприємствах свідчить, що така організація передбачає дотримання певної послідовності виконання аналітичної роботи. Найдоцільніше здійснювати її поетапно: розробити план аналітичної роботи, визначити мету та об’єкти аналізу, відповідальних виконавців і терміни вирішення окремих питань, підготувати матеріали для аналізу, перевірити й аналітично обробити їх; виявити та вивчити фактори та причини відхилень фактичних показників від поставлених завдань, виявити вплив факторів на показники, виявити невикористані резерви, оцінити й узагальнити господарську діяльність підприємства; результати проведеного аналізу оформити наказом по підприємству [3, с. 161].

Організація й здійснення аналізу на підприємстві залежать від масштабів та спеціалізації підприємства, його організаційної структури управління, величини. Так, наприклад, на малих підприємствах, для яких характерна проста лінійна організаційна структура управління, функціональні центри аналізу, як правило, не створюють. Функції такого центру у зв’язку з незначним обсягом діяльності тут покладені на власника малого підприємства або його директора.

На середніх підприємствах, які використовують переважно лінійно-функціональну організаційну структуру управління, функції аналізу виконує спеціальний аналітик або група аналізу діяльності, що належить до фінансової служби підприємства. Такий центр аналізує всі основні аспекти діяльності підприємства, координуючи її з різними, пов’язаними відділами підприємства.

На великих підприємствах із широко диверсифікованою виробничою чи регіональною діяльністю застосовують дивізійну організаційну структуру управління, в основі якої – децентралізація підприємства за окремими ознаками – регіональною, товарною та ін. Тут аналіз виконують відділи аналізу, сформовані в кожній філії (асоціації, корпорації, холдинги та інтегровані формування).

Найвідповідальнішим організаційним етапом аналізу є складання програм або плану проведення аналізу. Однак досі немає регламентованих рекомендацій обов’язкового порядку щодо проведення аналізу. Немає єдності суджень із цього приводу серед вчених і практиків. На нашу думку, програма проведення аналізу на підприємствах залежить від обсягу аналітичного дослідження, його глибини та складності, також зумовлена масштабами підприємства, наявністю коштів для аналізу, рівнем кваліфікації аналітиків, технічною базою та програмним забезпеченням аналізу. Складати програму проведення аналізу на підприємстві необхідно відповідно до поставлених перед ним завдань.

Наступним питанням організації аналізу є з’ясування інформаційного й методичного забезпечення. В умовах ринкової економіки якість і кількість інформації прямо залежать від її ціни. Чим більший розмір капіталу залучають, тим значнішою стає роль високоякісної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності [4, с. 53].

Таким чином, якість аналізу залежить від якості інформації, необхідної для попередніх досліджень. Окрім того, для здійснення аналізу ризику необхідна широка інформаційна база про внутрішнє і зовнішнє середовища. Тому відбір конкретних показників інформаційної системи аналізу необхідно проводити з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх джерел.

Водночас система інформаційного забезпечення, що характеризує загальноекономічний розвиток країни, є основою для аналізу та прогнозування умов зовнішнього середовища підприємства при прийнятті стратегічних рішень (реального та фінансового; формування ресурсів; розробки планових цільових показників). Формування цих показників базується на опублікованих даних органів державної статистики.

Наступною організаційною складовою аналізу є аналітична обробка даних. Вона потребує відповідного методологічного забезпечення, певного кваліфікаційного рівня працівників, які займаються аналізом, їх забезпеченість технічними засобами. Відповідає за це спеціаліст, який керує аналітичною роботою на підприємстві. Він повинен постійно вдосконалювати методику аналізу на основі вивчення досягнень науки та передового досвіду. Сьогодні проведення аналізу неможливе без використання ЕОМ, що підвищує вірогідність аналітичних висновків, дає змогу зекономити час, працю, затрати і на цій основі підвищує ефективність даної роботи [5, с. 303].

На завершальному етапі аналізу необхідно здійснити оформлення результатів аналізу, їх узагальнення, надання висновків і пропозицій.

Отже, організація аналізу має бути такою, яка б забезпечувала ефективність усіх стадій аналітичної роботи, враховувала всі можливі зміни, що можуть відбутися, й сприяла у виборі найефективнішого, найбільш пріоритетного рішення, яке б відповідало цілям і стратегії розвитку підприємства. Щоб аналітична робота була ефективною, підприємства можуть застосовувати методи математичного програмування при здійсненні аналізу, аналітична служба конкретних підприємств при цьому може проводити необхідні розрахунки з допомогою використання пакетів прикладних програм. Також можна організовувати спеціальні відділи, які були б зорієнтовані винятково на здійсненні аналізу основних показників діяльності господарюючих суб’єктів. Доцільно підвищувати увагу щодо підготовки спеціалістів у сфері аналізу.

Література:

1. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств [Текст] / за ред. С. І. Шкарабана, М. І. Сапачова. – Тернопіль : Астон, 1999. – 405с.

2. Попович П.Я. Економічний аналіз суб’єктів господарювання [Текст]/ П.Я. Попович. – Тернопіль: Економічна думка, 204. – 416с.

3. Р.К. Шурпенкова, І.І. Демко Основи організації економічного аналізу в системі управління підприємством // Регіональна економіка. - №3.- 2008. – С. 161- 166.

4. Мних, Є. В. Економічний аналіз [Текст] / Є. В. Мних : підручник. – вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.

5. Сопко, В. В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу [Текст] : підручник / В. В. Сопко, В. П. Завгородній. – К. : КНЕУ, 2004. – 412 с.