Зінченко Т.В.

Сумський національний аграрний університет

Необхідність адаптації фінансово-кредитних відносин підприємств до умов ринку

В умовах постійних ринкових перетворень підприємства функціонують у принципово новому середовищі, яке вимагає якісно нового підходу до організації системи управління підприємствами. Отримавши економічну свободу, більшість підприємств позбавлені державної підтримки, вимушені вживати заходи, які дозволять їм виживати і розвиватися в умовах ринкової економіки. Загалом виживання підприємства є його здатністю адаптуватися до зовнішнього середовища, що постійно змінюється. Адаптація являю собою комплекс управлінських заходів підприємства спрямованих у відповідь на дію чинників оточуючого середовища, які здійснюють вплив на процеси діяльності підприємства з метою підвищення ефективності функціонування, що відбуваються шляхом збалансованого перегрупування зв’язків, потоків, елементів у внутрішньому середовищі підприємства в ході взаємообміну із зовнішнім середовищем.

Важливою складовою системи адаптації механізму функціонування кожного підприємства є адаптація фінансово-кредитних відносин підприємства до умов ринку, оскільки ринок фінансових та кредитних послуг не адаптований до умов кризи економічної системи. Розвиток фінансово-кредитних відносин та їх ефективність визначається станом економіки України, а особливо розвитком виробництва. Фінансові важелі, стимули, інструменти діють ефективно тільки у налагодженому господарстві. Тому виживаючи в ринкових умовах господарювання підприємство, перш за все, повинне адаптувати свої фінансово-кредитні відносини для успішного функціонування. Фінансово-кредитні відносини – це економічні відносини, які пов’язані із забезпеченням підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами, формуванням та використанням фондів грошових коштів, контролем вказаних процесів для підвищення ефективності відтворювального процесу. Фінансово-кредитні відносини є вартісними, оскільки передбачають процеси вартісного розподілу. На основі розвинутих фінансових відносин, що передбачають лише відносини з приводу розподілу вартості, виникають кредитні відносини підприємств, які розглядаються як відносини з приводу часового і поворотного відчуження вартості. Вартісний розподіл і його взаємозв’язок з відтворювальним процесом дозволяє через фінансові показники контролювати взаємовідносини підприємства із зовнішнім середовищем і попереджувати, таким чином, можливі його негативні прояви і диспропорції у виробничо-господарській діяльності підприємства. Тому актуальним є процес моніторингу за станом фінансово-кредитних відносин та їх адаптація до зміни ринкових умов. Такий контроль буде мінімізувати ризик діяльності підприємства і дозволить приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Формування і розвиток системи адаптації фінансово-кредитних відносин підприємств до умов ринкової нестабільності є одним з головних методологічних напрямків процесів реформування економіки України. Система організації адаптації фінансово-кредитних відносин підприємства повинна відповідати критеріям ефективності економічного механізму. Адаптація фінансово-кредитних відносин це важлива складова адаптації економічного механізму функціонування суб’єкта господарювання, що відображає механізми впливу ринкового середовища на процеси формування, розподілу і використання власних та залучених коштів підприємств; сукупність методів виживання підприємств в умовах ринку через ефективну організацію фінансово-кредитних відносин; складову економічної політики держави, що забезпечує економічне регулювання і економічну підтримку; підсистему сукупності діалектично цілісних структурно-функціональних відносин.

Однією зі складових фінансово-кредитних відносин підприємства є відносини, що забезпечують його фінансовими ресурсами, формування яких асоціюється з отриманням прибутку та забезпеченням прибутковості діяльності. Головним джерелом прибутку є виробництво та реалізація товарів, продукції, надання послуг, які мають свій ринок збуту та є конкурентоспроможними. В період ринкових перетворень умови діяльності підприємства значно погіршилися, тому для забезпечення безперервного надходження фінансових ресурсів підприємство мусить досконало вивчати зовнішні умови функціонування з метою покращення фінансових відносин з постачальниками товарів і послуг та споживачами продукції.

Іншою складовою фінансово-кредитних відносин підприємства є кредитні відносини, ефективність яких визначається станом існуючої кредитної системи. Оскільки важливим джерелом забезпечення підприємства грошовими коштами є банківське кредитування, то складовою механізму адаптації фінансово-кредитних відносин підприємств до умов ринку є забезпечення оптимальних адаптивних відносин між банком і підприємством. Адаптація фінансово-кредитних відносин до умов ринку дозволить підприємству встановити взаємовигідні відносини з банками та іншими фінансово-кредитними установами, контрагентами, державою, забезпечити високий рівень оборотності капіталу, ритмічність діяльності, знизити ризик неплатоспроможності і підвищити ступінь фінансово рівноваги, отримувати додатковий прибуток і знижувати втрати за рахунок раціонального використання тимчасово вільних коштів.

Таким чином, в процесі дослідження обґрунтовано необхідність адаптації фінансово-кредитних відносин підприємств до умов ринку, розкриті основні складові фінансово-кредитних відносин підприємства. Визначено, що адаптація фінансово-кредитних відносин підприємств до умов ринку відображає сукупність форм і методів встановлення взаємовигідних умов співпраці підприємств з фінансово-кредитними установами, державою та іншими контрагентами з метою забезпечення своєчасності надходження грошових коштів для нормального функціонування підприємства, погашення зобов’язань, забезпечення високого рівня конкурентоспроможності. Це дає можливість розробити адекватні шляхи вдосконалення процесів адаптації фінансово-кредитних відносин підприємств до умов ринкового господарювання.