Вінницький торговельно-економічний
інститут
Київського національного
торговельно-економічного університету
На сучасному етапі важливе значення для сільського господарства України має розвиток агрострахування. В умовах стрімкого зростання економічної ролі ринкових відносин, питання забезпечення фінансової стабільності суб’єкта господарської діяльності є дуже важливими. Інтерес до страхування викликаний перш за все тим, що в умовах обмеженості оборотних коштів у підприємств і підприємців ведеться пошук шляхів розширення можливостей для вирішення фінансових проблем.
Вагомий внесок у вивчення окремих проблем функціонування
фінансового механізму АПК, можливостей розвитку страхування в сільському
господарстві здійснили такі вітчизняні науковці: О.Д.Василик, В.І. Грушко, М.Я.Дем’яненко,
І.І. Лукінов, Р.В. Пікус, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак , М.В. Мних та інші
Метою статті є
пошук можливих напрямків розробки ефективної державної політики щодо розвитку
страхування сільськогосподарських ризиків з метою задоволення двох груп
суб’єктів.
Нинішній стан
розвитку ринку страхових послуг в аграрному секторі не дає підстав для
оптимізму: страхові послуги аграріям надає лише незначна кількість компаній,
інформація про умови та порядок страхування неповна та важкодоступна, перелік
ризиків, від яких страхують страхові компанії, часто не відповідає потребам
страхувальників-аграріїв.
Поштовхом для
розвитку аграрного страхування в Україні мало стати запровадження обов'язкового
страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень
державними сільгосппідприємствами, а також страхування врожаю зернових культур
і цукрових буряків сільгосппідприємствами всіх форм власності. Аби пом'якшити
тягар такого страхування для сільгоспвиробників, було вирішено, що обов'язкове
страхування здійснюватиметься лише за умови державної підтримки, яка
надаватиметься у формі часткового відшкодування страхових внесків. Проте,
оскільки Державним бюджетом України на 2006 рік кошти на програму підтримки
обов'язкового страхування не були передбачені, де-факто обов'язкове страхування
врожаю в Україні не здійснюється.
Щодо
добровільного страхування, то його розвиток відбувається вкрай повільно. На
думку спеціалістів, аграрне страхування є ризикованішим та затратнішим
страхуванням, порівняно з іншими його видами. Підвищена ризикованість
страхування врожаю полягає в тому, що в разі стихійного лиха втрат можуть
зазнати не лише окремі страхувальники, а й цілі території. Розмір страхового
відшкодування може бути надто великим і згубно позначиться на фінансовому стані
страхової компанії.
Отже, варто ще раз переглянути принципи розвитку ринку страхових послуг у сільському господарстві та сформулювати підходи до вирішення наявних проблем.
Передусім слід
відповісти на питання щодо доцільності надання державної підтримки у страхуванні
ризиків аграрного виробництва. Міжнародний досвід та особливості розвитку
аграрного сектора України дають підстави для позитивної відповіді. Державна
підтримка видається нам цілком обґрунтованою з огляду на такі чинники:
·
страхування
покликане запобігти різким коливанням доходу сільгоспвиробників. Оскільки
процес аграрного виробництва значною мірою пов'язаний з природними ризиками, то
доходи виробників можуть зазнавати різких коливань, що негативно позначається
на розвиткові бізнесу та соціальному становищі сільського населення.
Міжнародний досвід засвідчує, що державна підтримка страхування
сільськогосподарського виробництва, яка переважно надається у формі компенсації
частини страхових платежів, є ефективнішою формою стабілізації доходів сільгоспвиробників,
аніж державна фінансова допомога, що надається їм у вигляді субсидій, заліків,
списань боргу, відстрочок платежів та прямих грошових компенсацій;
·
страхування
спрощує доступ сільгоспвиробників до кредитних ресурсів. Цей чинник є чи не
найвагомішим у сучасних умовах, коли аграрії мають обмежений доступ до
кредитних ресурсів через відсутність кредитної історії, ліквідної застави тощо;
·
розвиток
страхування сільгоспвиробництва може мати позитивні соціальні наслідки. Коли
виробник знатиме, що у разі часткової чи повної втрати врожаю він може
розраховувати на достойну компенсацію, то впевнено продовжуватиме займатися
своїм бізнесом. Це сприятиме збереженню робочих місць, зменшенню міграції
населення та покращанню соціальної структури суспільства;
·
страхування
є стимулом для виробника використовувати у своїй діяльності сучасні технічні та
технологічні досягнення. Отже, стимулюючи розвиток страхування, держава
одночасно сприяє підвищенню ефективності виробництва в аграрному
секторі.
Для здійснення
страхування врожаю потрібна ефективна система моніторингу, яку має запровадити
страхова компанія. Така система є вигідною і для страховика, і для
страхувальника, оскільки допомагає у разі настання страхового випадку
забезпечити правильне визначення розміру збитку, своєчасну та повну виплату
відшкодування.
Слід також
зазначити, що розвиток ринку страхових послуг неможливий без системи
партнерства у прийнятті ризиків на страхування. Саме завдяки партнерству між
страховими компаніями, банками та органами влади мінімізуються виробничі ризики
в різних країнах світу. В Україні ж, де ці ризики є набагато вищими, коло
партнерів може бути ще ширшим: з огляду на безпеку ведення бізнесу до схем
розподілу ризиків можуть залучитися сільгоспвиробники, переробні підприємства, банки,
страхові компанії та держава.
Беручи до уваги
викладене вище, можна зробити висновок, що страховий ринок в аграрній сфері
України залишається нерозвинутим, що зумовлено низкою об'єктивних і
суб'єктивних причин і, насамперед, станом економіки сільськогосподарського
виробництва, недостатнім фінансовим потенціалом страхових компаній, відсутністю
конкуренції страхових послуг, ризикованістю й малою вигідністю страхового
бізнесу в сільському господарстві порівняно з іншими видами страхової
діяльності, а також відставанням у розвитку нормативно-правової бази
страхування.
Отже, в ситуації, що склалась, потрібно знайти оптимальне
рішення щодо подальшого стимулювання страхування сільськогосподарських ризиків
найефективнішим способом.
1. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 №85/96-ВР.
2. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24.06.2004 №1877-IV.
3. Зуб Г.І. Державна політика щодо розвитку страхування сільськогосподарських ризиків // Облік і фінанси АПК.-2006.-№6.-С.83-88.
4. Проблеми та перспективи страхування врожаю
сільськогосподарських культур в Україні // Пропозиція. - 2003. - № 5. - C.
28-30
5. Мних В.М.Страхування сільськогосподарських
ризиків і їх вплив на фінансово-економічну діяльність сільськогосподарських
підприємств// Агросвіт.-2007.-№12.-С.28-31