Економічні науки / 12. Економіка сільського господарства

Аспірант Карунос С.А.

Херсонський державний університет, Україна

Значення фермерських господарств у підвищенні конкурентоспроможності аграрного виробництва

Економічна реформа, формування ринку, розвиток різних форм власності у сільському господарстві України визначають складні соціально-економічні завдання підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва. Вирішення цих завдань вимагає ділової активності, підприємливості та комерційної ініціативи. Важлива роль у розвитку комерційних засад та підприємництва в агробізнесі відводиться фермерству - новому соціально-економічному явищу, яке сприяло не тільки переходу до багатоукладного господарювання, але й формуванню середнього класу. Фермерські господарства можуть бути орієнтовані на виробництво найбільш конкурентоспроможної органічної продукції, орієнтуватися на охоплення працею всіх членів сільської родини (з урахуванням віку та стану здоров’я), здійснювати не тільки виробничо-економічні, але й соціально-екологічні функції шляхом раціональної організації території свого розміщення. Нині в Україні склались такі види сільськогосподарських підприємств:

1. Приватне господарство громадян – форма виробництва, яка ґрунтується на приватній власності громадян, а також на їхній особистій праці та праці членів їх сімей і є додатковим джерелом прибутків та має споживчий характер.

2. Приватні сільськогосподарські підприємства – це підприємства, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та товарів, діють на засадах підприємництва і самоврядування, на основі об'єднання земельних наділів та технічних засобів кількох господарств.

3. Селянське (фермерське) господарство - сімейно-трудове об'єднання жителів села, робота яких пов'язана з землеробством, особистою працею, спрямованою на виробництво товарної маси продуктів харчування, продовольства й сировини і на одержання доходів.

4. Сільськогосподарські кооперативи - добровільні об'єднання фізичних і юридичних осіб на засадах членства, об'єднання пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності, а керівництво здійснюється виборними особами.

5. Акціонерні товариства - підприємства, капітал яких утворюється за рахунок внесків його учасників (акціонерів) шляхом придбання акцій.

Характеризуючи різні види підприємницьких формувань, не можливо віддати перевагу одному з них. Кожна з розглянутих організаційних форм має як переваги, так і вади, що в конкретних умовах проявляється по-різному. За даними Міністерства статистики, більшість фермерських господарств створені у рослинництві. Головними причинами згортання тваринництва є низькі закупівельні ціни на продукцію, нестача кормів, високі ціни на засоби виробництва, відсутність належних переробних потужностей.

Сучасний економічний стан створив чимало труднощів у аграрному секторі. Певні труднощі пов'язані з відсутністю сучасної системи матеріально-технічного постачання, сервісного і консультаційного обслуговування, ефективного механізму захисту цін на основні продовольчі товари та ін. Ослаблена фінансова допомога фермерам з боку держави. Загалом у розвитку фермерства в Україні відчуваються наступні труднощі:

- відсутність потрібного власного капіталу;

- повільне оновлення та вдосконалення матеріально-технічної бази через слабку фінансову підтримку і недостатнє кредитне забезпечення;

- дисбаланс у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, продукцію рослинництва і тваринництва;

- недостатньо сформована психологія селян до приватного господарювання;

- низький рівень організації кооперування фермерів, створення асоціацій;

- недосконалість правової захищеності фермерів (селян) від дій бюрократичного апарату.

Для підвищення ефективності функціонування фермерських господарств потребують першочергового вирішення такі питання:

- надання фермерам дорадчих послуг щодо моніторингу продовольчого ринку та здійснення виробничої діяльності;

- надання державної підтримки у придбанні техніки, проектуванні і будівництві доріг, мереж електро- та водопостачання, розвитку сільських територій у цілому;

- своєчасні розрахунки з фермерами за продану продукцію з відповідною індексацією;

- збільшення розмірів фермерських господарств за рахунок оренди земель та кооперування;

- удосконалення системи оподаткування фермерів;

- надання фермерам пільгових довгострокових та короткострокових вітчизняних та іноземних валютних кредитів під заставу майна і майбутній урожай для придбання високопродуктивної техніки, племінної худоби, оборотних засобів виробництва (добрив, насіння, пестицидів та паливно-мастильних матеріалів);

- кооперування фермерів у переробці, збуті продукції, постачанні, технічному обслуговуванні;

- інформаційне та дорадче забезпечення фермерських господарств;

- створення системи підготовки і перепідготовки фермерів;

- організація консультаційних служб для фермерів з технологічних, економічних, юридичних питань;

- фінансування наукових досліджень з проблем розвитку фермерства.

З активізацією діяльності фермерських (селянських) господарств аграрна економіка значно підвищує конкурентоспроможність. Фермерські господарства здатні значно збільшити виробництво і поповнити торгівлю сільськогосподарською продукцією і тим самим зробити вагомий внесок у вирішення національної продовольчої проблеми. Зрозуміло, високотоварні, конкурентоспроможні господарства формуються за сприятливих умов за певний час. Вони розвиваються, перебувають на різних етапах агропромислового відтворення, функціонують в умовах складних конкурентних відносин. Саме це визначає подальшу стратегію управління їх розвитку та зміцнення позицій на аграрному ринку та у сільськогосподарському виробництві.

Література:

1. Амосов О. Ю. Фермерство як форма, підприємництва в агарній сфері / О.Ю. Амосов // АгроСвіт. – 2008. – № 8. – С. 4 – 6.

2. Гайдуцький А.П. Інвестиційна конкурентоспроможність аграрного сектора України / А. П. Гайдуцький. – К.: Нора-Друк, 2004. – С. 156.

3. Коляденко С.В. Роль фермерського господарства у розвитку АПК України / С.В. Коляденко // Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2008. – Вип.4. – С. 54 – 57.

4. Тивончук С.В. Конкурентоспроможність аграрних формувань різних форм господарювання / С.В. Тивончук // Науковий вісник Національного аграрного університету / НАУ. – К., 2004. – Вип. 76. – С. 130 – 134.