Економічні науки/12. Економіка сільського господарства

К.е.н., доц. Шевчук О. Д.

Студентка 4-го курсу Гандура І.І.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів у сільському господарстві

Основними чинниками, які забезпечують ефективність будь-якого виробництва, в тому числі і сільськогосподарського, є ресурси, що використовуються у власній діяльності. З-поміж земельних, капітальних і трудових, саме останні мають на сьогоднішній день величезний потенціал для майбутнього розвитку сільськогосподарського виробництва. Аналізуючи теперішній стан забезпечення трудовими ресурсами та ефективність їх використання у сільському господарстві, спостерігаємо чималу кількість економічних, соціальних, техногенних проблем, які потребують негайного вирішення.

Система аналізу дозволяє вчасно отримати інформацію про недоліки у роботі працівників, втрати робочого часу, погіршення продуктивності праці, виявити причини та визначити заходи щодо їх усунення.

Сьогодні підвищення ефективності використання трудових ресурсів має неабиякий потенціал для подальшого розвитку галузі сільського господарства, проте на цьому шляху існує велика кількість проблем, серед яких: нестабільна економічна ситуація в країні; швидке зростання цін на пальне, міндобрива, насіння, засоби захисту рослин; при цьому незадовільно працює система кредитування сільськогосподарських підприємств; мізерна та неефективна бюджетна підтримка; складна демографічна ситуація сільського населення; зростання безробіття селян; зниження їх реального доходу; нижча оплата праці, ніж в інших галузях економіки; погіршення соціальної інфраструктури села та низка інших проблем, які супроводжують дану галузь.

Лише провівши детальний аналіз, можна сформувати шляхи покращення показників ефективності використання трудових ресурсів суб’єкта господарювання.

До критеріїв ефективності використання трудових ресурсів як у країні загалом, так і в окремому регіоні, території, галузі можна віднести: 1) підвищення (зниження) рівня і темпів продуктивності праці; 2) динаміку основних параметрів зайнятості і безробіття; 3) соціальний аспект ефективності використання трудового потенціалу; 4) трудовий потенціал у системі показників розвитку економіки країни.

Для оцінювання трудових ресурсів використовується інформація оперативної і бухгалтерської звітностей, дані табельного обліку, первинних документів, матеріали хронометражу і фотографій робочого дня, позаоблікові матеріали (протоколи виробничих нарад, документи бюро економічного аналізу тощо) [6].

Початковим етапом визначення кількісно-якісної характеристики трудових ресурсів є оцінка чисельності і складу осіб, здатних і готових працювати. На практиці, для цього найбільш придатний такий статистичний показник, який відображає економічну активність населення, тобто ту частину населення, яка протягом досліджуваного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і надання послуг [3].

Ефективна оцінка кількісно-якісних параметрів трудового потенціалу є надзвичайно важливою в процесі функціонування і розвитку як окремого підприємства, так і економіки в цілому, оскільки від цього залежать можливості використання виробничих, природних ресурсів, матеріально-технічної бази та обсяг виробництва суспільного продукту. При цьому варто зазначити, що трудовий потенціал є достатньо мінливою величиною, тому необхідно аналізувати чисельність та склад працівників підприємства (населення) в динаміці, щоб заздалегідь виявляти негативні тенденції і своєчасно змінювати умови, що їх породжують [1].

Поряд із чисельністю, складом і динамікою трудових ресурсів господарства, галузі, території, важливо визначити показники забезпеченості їх трудовими ресурсами.

Під час дослідження трудових ресурсів не менш важливим є аналіз їх руху, тобто зміни чисельності. На рівні підприємства рух працівників відбувається в результаті їх зарахування і звільнення з робочого місця (при цьому переміщення осіб всередині підприємства не варто брати до уваги, оскільки це не впливає на зміну їх чисельності). Для характеристики руху трудового потенціалу використовують такі основні показники: коефіцієнт прибуття (відношення кількості прийнятих на роботу до загальної чисельності працівників підприємства); коефіцієнт вибуття (відношення числа вибулих до загальної чисельності працівників підприємства).

Не менш важливим для оцінки динаміки кількісних показників трудового потенціалу на рівні суспільства є дослідження й аналіз тенденцій природного і механічного руху населення. До показників, які характеризують цей рух, належать показники народжуваності, смертності, природного і механічного приросту (зменшення) на 1000 осіб населення [2].

До основних показників, що характеризують рівень та ефективність використання трудових ресурсів, можна віднести: коефіцієнт (рівень) зайнятості працездатного населення; коефіцієнт зайнятості всього населення; коефіцієнт сезонності; ступінь використання фонду робочого часу; розмах сезонності та інші показники; ступінь використання фонду робочого часу в суспільному виробництві та інших сферах трудової діяльності. Основним показником тут вважається коефіцієнт використання робочого часу ( ), який визначається діленням фактичної кількості відпрацьованих постійними працівниками людино-днів (людино-годин) ( ) на нормативно-можливий фонд робочого часу (∑ ). Наближення значення коефіцієнту до одиниці свідчитиме про раціональне використання трудових ресурсів.

Коефіцієнт сезонності ( ):

де – відпрацьована кількість людино-днів у даному місяці;

– середньомісячна кількість відпрацьованих людино-днів.

Розмах сезонності ( ):

де – максимальна кількість людино-днів, відпрацьованих за місяць;

– мінімальна кількість людино-днів, відпрацьованих за місяць.

Ці показники у своїй сукупності та взаємозв’язку становлять систему аналізу використання трудових ресурсів. Їх можна обчислювати як стосовно всіх працівників, так і щодо статевовікових і професійно-кваліфікаційних груп. На їх основі можна визначити невикористані цілорічні або сезонні резерви робочої сили підприємства, галузі в результаті неповного залучення працівників до суспільного виробництва або неповного використання фонду їх робочого часу [4].

Найважливішим показником оцінки ефективності трудових ресурсів і одночасно ефективності економічного потенціалу можна вважати продуктивність праці.

Продуктивність праці відображає можливості окремого робітника виробляти певну кількість продукції чи виконувати певний обсяг роботи за одиницю робочого часу або кількість витраченого часу на виробництво одиниці продукції чи обсяг роботи [5].

Здійснення аналізу за вищезазначеними показниками допоможе виявити конкретні причини і можливі шляхи вирішення проблем ефективності використання трудових ресурсів у сільському господарстві.

Отже, оцінка використання трудових ресурсів дозволяє виявити недоліки

у їх роботі, причини та внутрішні резерви економії трудовитрат і підвищення ефективності використання кадрів завдяки їх раціонального розміщення, повнішого завантаження і використання відповідно з набутою професією, спеціальністю і кваліфікацією.

У сільському господарстві існує низка проблем, пов’язаних з ефективністю використання трудових ресурсів, найбільш гострою з них є організація ефективного використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, подолання безробіття та бідності в сільській місцевості, що зумовлюють занепад соціальної сфери, обезлюднення та вимирання сіл. Основною причиною незайнятості й низького рівня життя на селі є погіршення його галузевої та соціально-економічної структури, занепад промислових виробництв, розташованих у сільській місцевості.

Література:

1. Васильченко В.С. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, Л.П. Керб // – К. : КНЕУ – 2005. – 403 с.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : Підручник. – К. : Знання. – 2004. – 535 с.

3. Кудінова А. Аналізпродуктивності праці / А. Кудінова, Д. Верба // Справочник экономиста. – 2009. – № 6. – С. 79-88 .

4. Мельник Т.Г. Ефективність праці: методи вимірювання продуктивності праці та її оплати / Т.Г. Мельник // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – 2005. – Вип.7. – С. 291-296.

5. Линенко А.В. Сутність й аналіз трудового потенціалу підприємства за показниками ефективності його використання / А.В. Линенко, О.Л. Шевченко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – № 4. – С. 111 – 116.

6. Череп А.В. Методичні основи оцінки ефективності і використання трудових ресурсів на підприємствах харчової промисловості / Череп А.В., Сьомченко В.В. // Вісник ЖДТУ. – 2010. – №4. – С. 348-350.