Економічні науки / 13. Регіональна економіка

К.е.н. Січко С.М.

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського,Україна

РЕКРЕАЦІЙНЕ СПОЖИВАННЯ ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО РИНКУ ПОСЛУГ

Об’єктивною тенденцією останньої третини XX ст. було збільшення масштабів і ускладнення зовнішніх та внутрішніх взаємозв’язків рекреаційної діяльності та зростання частки витрат на рекреаційні послуги в особистому споживанні населення. Має місце наступна закономірність: чим вище життєвий і економічний рівень розвитку населення, тим більше частка витрат на споживання і відпочинок. У країнах із розвиненою ринковою економікою питома вага таких витрат становить 7-8 % від загального числа витрат населення [2; с. 10].

Питанням розвитку сфери рекреаційних послуг присвячено праці відомих вчених А.И. Амоша, Т.Л. Андрієнко, А.М. Ветитнев, В.Г. В’юн, В.В. Горлачук, Н.М. Калькова, Я.Ф. Реймерс, А.Я. Сохнич та ін.

У кожної людини споживання рекреаційних послуг займає своє місце в системі власних переваг потреб і внаслідок цього створює стимул різної інтенсивності для задоволення цієї потреби.

Рекреаційне споживання (як і потреби загалом) можуть бути необмеженими. В цьому контексті, важливо не лише виявити попит на рекреаційні послуги, але й оцінити матеріальні можливості їх придбання. Це можна зробити за допомогою категорії «рекреаційний попит», який визначається реальним і потенційним числом рекреантів. Попит на рекреаційні послуги виникає під впливом ряду соціальних, економічних, психологічних, політичних, природно-географічних та інших чинників [2, с. 21].

Рекреаційний попит є громадською й індивідуальною потребою в рекреаційному продукті, забезпеченою грошима.

Рекреаційний продукт − це передусім право на відпочинок, орієнтований для реалізації. Як економічна категорія, що припускає: пізнавальні, оздоровчі, екскурсійні послуги, а також послуги проживання, харчування, транспортні послуги і товари супутнього призначення, рекреаційний продукт є пропозицією.

Рекреаційна пропозиція − сукупність виробничих можливостей підприємств і комплексів, спроможних формувати рекреаційний продукт [4, с.32].

На формування попиту на рекреаційні послуги впливають ряд особливостей, так попит на послуги рекреації, як і сама рекреаційна сфера, належать до нестабільних чинників економіки. Неможливо повністю спрогнозувати напрям споживчого попиту і розвитку рекреаційної діяльності, тому що виробництво послуг є невід’ємним від споживача.

З одного боку, це створює певну міру ризику для самого рекреанта. Пропоновані організацією послуги співпадають з місцем споживання (невідчутність послуг) і тільки там рекреант може оцінити їх якість. Але, з іншого боку, рекреаційне підприємство також перебуває в режимі невизначеності: запити споживачів завжди суб’єктивні, нерідко навіть ірраціональні. Тому організаціям рекреаційної сфери доводиться постійно коригувати свою стратегію − занадто стрімка динаміка ризиків рекреаційної діяльності.

Сукупність взаємовпливаючих чинників формування рекреаційних послуг, нееластичність попиту, ступінь конкурентності ринку, сезонні коливання, демпінг цін, дохід споживача та інше відбиваються на всьому виробничому циклі рекреаційної індустрії і насамперед на формуванні, просуванні і реалізації будь-якого конкретного продукту рекреаційних організацій.

Нестабільність попиту, підвищуючи фінансові ризики, ускладнює просування послуг. Передусім вона обумовлює їх малу гнучкість. Ступінь нееластичності попиту в рекреаційній сфері залежить від масштабів розбіжності (відношення усередненого доходу населення до усереднених цін на рекреаційні послуги) і сезонних коливань попиту, нестабільності природно-кліматичних, екологічних, соціокультурних чинників [2, с. 35].

Товари і послуги рекреаційного призначення можна об’єднати в три групи:

а) транспортні послуги;

б) послуги і товари, пов’язані зі споживачем в районах відпочинку (рекреаційні ресурси, нічліг, харчування, окремі види побутового обслуговування та ін.);

в) разові послуги і товари (послуги розваг, сувеніри і т. ін.) [1, с. 25].

У свою чергу, кожна група поділяється на види. Так, транспортні послуги розрізняють за видами транспорту, умовами пересування і комфортністю.

Послуги і товари виступають на рекреаційному ринку як комплекс пропозиції. Споживач не має можливості заздалегідь ознайомитися з якістю «товару» − рекреаційними послугами. Вони отримують усебічну оцінку лише в процесі їх споживання. Туристське споживання визначається платоспроможністю відпочивальників, а інтенсивність витрат − характером послуг і звичок споживачів, сезонністю попиту і споживання тих або інших товарів і послуг. Воно охоплює велику кількість товарів і послуг. Внаслідок нових умов життя і потреб, що виникають під час відпочинку і подорожі, з’являються специфічні витрати. Рівень споживання послуг вимірюється грошовою сумою, витраченою 1 рекреантом [3, с.41].

Таким чином, рекреація створила нову форму споживання і відповідну сферу господарської діяльності. Рекреаційне споживання є комплексним та передбачає задоволення сукупності потреб людини, яка перебуває поза постійним місцем проживання. Задовольняючи свої потреби, люди як виробники матеріальних благ виступають як споживачі товарів і послуг. Саме за допомогою споживання товарів у вигляді рекреаційних послуг рекреація виконує свою економічну функцію.

Рекреаційна пропозиція і попит, виступаючи як елементи економічної структури рекреаційного господарства, утворюють рекреаційний ринок − сферу реалізації рекреаційних товарів і послуг.

Література:

1. Ветитнев А.М. Курортное дело : учебное пособие./ А.М. Ветитнев, Л.Б. Журавлёва. — 2- изд., стер. — М. : КНОРУС, 2007. — 528 с.- ISBN 978-85971-737-8.

2. Мазур Ф.Ф. Соціально – економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону) : Навч. Посіб для вищ. Навч. Закл.-К.: Центр навч. Л-ри, 2005.- 95,[1] с.- Бібліогр. С.72-74.- ISBN 966-8365-97-6.

3. Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство: навчальний посібник./ В.Л. Петранівський, М.Й. Рутинський./за ред. проф. Ф.Д. аставного.-К.: Знання.-2006.-575 с.- ISBN 966-346-100.

4. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник ./Н.В.Фоменко.-К.: Центр навчальної літератури, 2007.-312 с.- ISBN 966-364-362-5.