Экономические науки / 13. Региональная экономика

К.е.н., Олієвська М.Г.

Рівненський інститут

ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», м. Рівне

Управління конкурентоспроможністю регіону в сучасних умовах

В умовах економічних і соціальних перетворень, що здійснюються в Україні, особливого значення і актуальності набуває проблема теоретичного осмислення та практичного вирішення забезпечення конкурентоспроможності України в контексті світової глобалізації.

Засобами підвищення конкурентоспроможності національної економіки такі провідні вчені як А. Амоша [1], В. Безугла [2], Н. Буняк [3], М. Долішній [4], С. Захарченко, Н. Калюжна [5], Л. Ковальська [6], Л. Шеховцева [8], усе частіше розглядають регіональні фактори, тобто конкурентоспроможність окремо взятого регіону. Усі вони дійшли до висновку, що інноваційний шлях розвитку – найоптимальніший для України, а в економіці це означає оновлення спектру товарів на ринку, технологій їх виробництва, постійне зростання економії ресурсів та збільшення продуктивності праці, що неможливо без ефективного використання регіональних ключових переваг.

Неправильне визначення пріоритетів, помилки та недоліки у формуванні регіональної економічної політики є причиною диспропорцій між регіонами, що значно ускладнює подальше впровадження ринкових перетворень і ставить під загрозу можливості подальшого економічного зростання країни.

Оскільки в сучасних умовах конкурентне економічне становище суб’єктів регіональної економіки визначається їхньою здатністю здійснювати господарську діяльність у ринковому середовищі на умовах самостійності та самофінансування, то їхню конкурентоспроможність можна визначити як потенційну можливість займати відповідну нішу на ринку товарів та послуг, що забезпечують суб’єкту ринкових відносин стійке фінансове та економічне становище. В зв’язку з цим, визначення факторів конкурентоспроможності регіону є каталізатором активізації внутрішніх потенціалів регіону і необхідною умовою забезпечення стратегічно орієнтованого регіонального розвитку.

У розумінні українських науковців конкурентоспроможність регіону – це «здатність кожної регіональної системи до визначення та ефективного використання своїх конкурентних переваг, на умовах самостійності й самофінансування і в межах існуючого законодавства, з метою забезпечення сталого зростання показників економічної діяльності в розрахунку на душу населення та раціонального розміщення продуктивних сил» [2].

Відповідно до висновків Європейської Комісії, конкурентоспроможність регіону – це його здатність виробляти такі товари та послуги, які користуються попитом на міжнародних ринках, та водночас забезпечують стабільний і високий рівень прибутків місцевого населення; або (узагальнено) здатність регіону в умовах зовнішньої конкуренції забезпечувати відносно високий рівень прибутків та зайнятості [8].

Очевидно, що в сучасних умовах конкурентні переваги регіонів не обмежуються лише такими факторами як природні та людські ресурси, а тому варто розглядати і інші чинники, які визначають конкурентну позицію.

Наразі важливо відмітити, що правильний вибір стратегічних напрямів підвищення конкурентоспроможності регіонів країни значною мірою визначатиме позитивні тенденції розвитку національної економіки, тобто за рахунок ефективного функціонування кожного регіону на основі створення та реалізації конкурентоспроможних товарів на регіональному ринку можна досягнути підвищення рівня конкурентоспроможності країни у світовій економіці. Для конкретизації цього питання нами було систематизовано пріоритетні напрями забезпечення конкурентоспроможності регіонів країни та виділено інструменти регулювання регіональної економіки (таблиця 1).

Таблиця 1

Напрями забезпечення конкурентоспроможності регіонів країни

Напрями	Інструменти регулювання	Очікувані результати
Соціальні аспекти
Людський потенціал	Розвиток соціальної інфраструктури; забезпечення високих стандартів навчання, доступ до навчання для працівників протягом їх виробничої діяльності; адекватне формування вартості робочої сили; забезпечення зайнятості та соціальної стабільності; інтенсивне використання інтелектуальних та соціально-комунікативних здібностей креативних працівників	Формування та збереження людського потенціалу
Фінансові аспекти
Вдосконалення фінансово-бюджетної системи регіону	Розвиток фондового ринку, підвищення надійності цінних паперів; Забезпечення прозорості бюджетної стратегії; горизонтальне бюджетне вирівнювання	Соціально-економічна привабливість регіону; Наповнення місцевих бюджетів
Інституційні аспекти
Інституціалізація відносин населення, бізнесу й органів влади	Максимальна прозорість дій усіх ланок державного апарату; мінімізація державного регулювання різних сфер життя	Скорочення розмірів тіньового сектору економіки; Децентралізація органів державної влади
Реструктуризація економічної бази регіону	Створення умов для диверсифікації виробництва на новій технологічній основі та удосконалення економічної структури виробництв; Забезпечення безперешкодного створення і підвищення безпеки сталого функціонування малих та середніх підприємств	Стійка конкурентоспроможність регіональної економіки
Розвиток науково-технічного потенціалу регіону	Використання нової техніки, технологій та інформаційних систем; Використання наукового потенціалу у виробничих процесах; Раціональне використання економічних ресурсів.	Підвищення якості, надійності і довговічності продукції, зниження її матеріало- та енергомісткості
Економічні аспекти
Кластерна організація економіки регіону	Внутрішня спеціалізація, стандартизація, мінімізації витрат на впровадження інновацій	Покращення конкурентного становища та отримання додаткового прибутку від корпоративного синергічного ефекту
Забезпечення рівних умов конкуренції	Пільгове кредитування, надання державних гарантій і дотацій, антимонопольне регулювання	«Здорова конкуренція» на регіональних ринках
Продовження таблиці 1
Маркетингове забезпечення конкурентної політики регіону	Врахування особливостей маркетингового середовища конкретного регіону; створення умов для максимального пристосування регіональної пропозиції (виробництва) до попиту (вимог ринку).	Створення позитивного іміджу регіону; «Відкритість» економіки регіону
Інноваційний розвиток регіону	Ефективна інфраструктура і дієва регуляторна політика в інноваційній сфері; Залучення прямих іноземних інвестицій Створення системи регіональних пільг і гарантій для діяльності підприємницьких, комерційних структур та інвесторів; Забезпечення стабільних джерел венчурного (ризикового) фінансування	Створення регіональної інноваційної системи; Підвищення інвестиційної привабливості регіону; Інвестиційно-інноваційна модель розвитку регіону
Запровадження сучасних форм управління бізнесом	Раціональне використання людських, виробничих та банківських ресурсів; Використання передових методів організації виробництва, логістики та коопераційних зв’язків	Створення передумов для успішної конкуренції з іноземними виробниками; Зниження технологічної залежності регіону
Міжрегіональна інтеграція, тобто орієнтація підприємств на ринки інших регіонів і кооперація з ними	Вільний рух товарів, капіталів, робочої сили; Розвиток виробничої, ринкової, рекреаційної інфраструктури; Співробітництво між регіонами в економічній сфері, галузі охорони здоров’я, у сфері науки, освіти і культури; Обмін досвідом між регіонами	Зміцнення економічного потенціалу регіонів, забезпечення їх конкурентоспроможності на внутрішніх і міжнародних ринках товарів та інвестицій

Складено автором [1-8].

Таким чином, стабільний розвиток регіональної економіки в умовах ринку стає реальним за наявності надійних конкурентних позицій, тобто соціально-економічного, науково-технічного та кадрового потенціалу, поглиблене вивчення яким може бути предметом подальших наукових досліджень.

Література:

1. Амоша А. Регионы Украины: оценка конкурентоспособности / [А. Амоша, М. Дубнина, С. Качура и др.] // Экономист. – 2005. – № 12. – С. 62–74.

2. Безугла В. Сучасні аспекти формування регіональної конкурентоспроможності. Монографія / В.О. Безугла, Л.П. Шаповал, К.О. Латишев // Кременчук: Видавництво ПП «КРЕМПАК», 2010. – 285 с.

3. Буняк Н.М. Маркетингова концепція управління розвитком регіонів // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка». Збірник наукових праць. Луцький державний технічний університет. Випуск 2(5). – Луцьк. – 2005. – с.190 – 197.

4. Долішній М.І. Стратегічні фактори глобальної конкуренції і механізми забезпечення конкурентоспроможності регіонів / М.І. Долішній, П.Ю. Бєлєнький, Н.І. Гомельська // Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики : монографія. – Х. : ІНЖЕК, 2006. – С. 9–31.

5. Калюжнова Н. Конкурентоспособность регионов: теория и методология анализа в контексте современного экономического развития: дис. д-ра экон. наук: 08.00.01, 08.00.05 / МОН РФ. Иркутск. гос. ун-т. – Иркутск, 2004. – 495 с.

6. Ковальська Л. Оцінка конкурентоспроможності регіону та механізми її підвищення: Монографія / Л. Ковальська. – Луцьк: Надстир’я. – 2007. – 419 с.

7. Конкурентоспроможність регіонів України (методологія і практика) / [Чернюк Л. Г., Клиновий Д. В., Швець П. А. та ін.]; за наук. ред. Л. Г. Чернюк. – К.: РВПС України НАН України, 2010. – 108 с.

8. Шеховцева Л. Конкурентоспособность региона: факторы и методы создания / Л. Шеховцева // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. - №4. – с. 11 – 16.