Доц. Сегеда С.А.,Закусило Ю.П.,Станівчук Д.В.

Вінницький національний аграрний університет

Дослідження проблеми тіньової економіки в умовах переходу України до ринку

Тіньова економіка – надзвичайно актуальна та болюча проблема для української економіки. За різними підрахунками тіньовий сектор займає 40 – 60% економіки України. Подолання кризових явищ в економіці України, гарантування економічної безпеки у процесі ринкових перетворень цілком обґрунтовано сьогодні пов’язують із розробкою комплексу соціально – економічних і правових заходів впливу на тіньову економіку. Про «тінь» нині згадують часто. До тіньової економіки прикута пильна увага урядовців найвищих рангів, політиків, учених. Тіньова економіка, за різними підрахунками, дає у різній формі заробіток понад 8 мільйонам чоловік Україні. Деякі є автори називають і більші цифри.

Так що ж собою являє тіньова економіка? Для відповіді на це запитання необхідно з’ясувати ознаки, структуру, кордони, причини існування, характерні риси й тенденції явища, що розглядається.

У ринкових системах тіньова економіка вважається своєрідним економічним стабілізатором. Володіючи високою гнучкістю та динамічністю, вона здатна швидко заповнювати економічні ніші, що створюються в наслідок найрізноманітніших процесів, а це надає всьому народногосподарському комплексу більшої стабільності.

Нелегально (не оподатковано) виготовлена продукція за ринкових умов реалізується за більш низькими цінами. Це найчастіше вигідно і виробникам, і споживачам. Досвід показує, що зростання податків призводить до втрати підприємцями бажання працювати у легальній економіці. Тому, не зважаючи на добре поставлення системи податкового контролю, підприємці винаходять дедалі витонченіші методи ухиляння від оподаткування. Сьогодні у процесі аналізу тіньової економіки в Україні, перспектив її розвитку, підходів до регулювання зустрічаються дві крайності. Перша – ототожнювання тіньової економіки з кримінальною економікою, організованою злочинністю, мафією. Друга – прагнення оголосити її зразком ефективного ринкового господарювання у складних економічних умовах переходу до ринку.

Частка істини є у кожній із вказаних позицій. Та їх обмеженість полягає в тому, що тіньову економіку намагаються видати за якесь однорядне явище.

Якщо подивитися на цю проблему ширше, то можна виділити низку конкретних негативних наслідків впливу тіньової економіки на розвиток усіх сторін суспільного життя держави, зокрема:

- непрозорий і несправедливий розподіл національного доходу;

- криміналізація суспільства, правовий нігілізм та недовіра до органів державної влади;

- дискримінація суб'єктів господарської діяльності;

- скорочення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів;

- нелегальний експорт капіталів і зменшення обсягів інвестицій в економіку, залежність від закордонних позик;

- втрата промислового й інтелектуального потенціалу нації.

На тлі вельми оптимістичних цифр стабільного економічного зростання в Україні протягом останніх двох років, зменшення частки бартерних розрахунків, збільшення надходжень до бюджету існують непрямі ознаки зростання тінізації економіки, що визначаються дією таких чинників, як наявність джерел формування тіньових доходів, висока мотивація до здійснення тіньової економічної діяльності та наявність механізмів для реалізації тіньових операцій.

Якщо зробити спробу комплексно поглянути на проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити низку об'єктивних факторів, які пояснюють такі значні обсяги тіньової економіки:

- високі податки і нерівномірність податкового навантаження;

- недостатня прозорість податкового законодавства і постійне внесення змін до нього;

- повільні й непрозорі приватизаційні процеси;

- втручання владних структур усіх рівнів у діяльність суб'єктів господарювання;

- корупція в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Протягом усього періоду ринкових перетворень в Україні становлення ефективної податкової системи характеризувалося відсутністю компромісів між державою і платниками податків. Ця обставина зумовлена тим, що процес збігся у часі із глибокою економічною кризою, коли проблеми наповнення бюджету особливо загострюються. Тобто з падінням обсягів виробництва державні видатки не скорочуються, а навіть збільшуються, причому не лише у номінальному, а й у реальному обчисленні, що спричиняє дефіцит бюджету і необхідність посилення податкового тиску на платників податків.

В Україні на даний момент залишається гострою проблема корумпованості, наркобізнесу, проституції, нелегального виробництва і збуту продукції, фіктивних грошових операцій. Державне управління економікою країни залишається недосконалим. Неефективна податкова політика веде до зменшення надходжень до держбюджету із-за розростання тіньового сектора. Нестабільне законодавство відлякує підприємців від легалізації їх діяльності і примушує їх йти в тінь.

Сьогодні детінізації економіки входить до стратегічних засад державної політики України. Заходи щодо декриміналізації економіки:

- віднесення до переліку кримінальних злочинів «незаконного збагачення»,що передбачено ст..20 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності;

- ратифікація Конвенції про корупцію у контексті кримінального права;

- створення Національного бюро розслідувань;

- реформування системи звітності правоохоронних органів відповідно до стандартів розвинених країн;

- узгодження повноважень та контрольно - ревізійних функцій Державного комітету фінансового моніторингу, правоохоронних органів (МВС, СБУ, Генеральної Прокуратури, Державної податкової адміністрації) у сфері легалізації тіньових капіталів;

- розробка комплексної теоретико - методичної бази визначення обсягів та протидії кримінальній та тіньовій активності;

- активізація участі в міжнародній системі протидії іллегалізації економічної діяльності на різних рівнях міжнародного співробітництва.

Тіньова економіка функціонує поряд з легальною економікою. Певний її рівень притаманний кожній країні у світі (10−15 % від ВВП). Водночас наявність тіньової економіки суперечить державному устрою та закону. Структурними складовими тіньової економіки є: кримінальна діяльність, неформальна та фіктивна діяльність. Причини виникнення тіньової економіки можуть бути класифіковані за часом, тобто мати короткострокове, середньострокове та довгострокове джерела утворення. Збільшення рівня тіньової економіки до 40−50 % ВВП є критичним, а за оцінками багатьох експертів рівень тіньової економіки в Україні становить близько 50 %.

Література:

1. Указ Президента України №1615/2005 «Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції»

2. Глобалізація і безпека розвитку/ О.Г. Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін. – К.:КНЕУ.2001 – 733 с.

3. Посилення тінізації вітчизняної економіки як вірогідний наслідок її вступу до СОТ//Формування ринкових відносин в Україні./Предборський В.А. – 2007 - №3. – С.77-81.

4. Шляхи детінізації економіки України та її особливості//Банківська справа.-2007.-№2. – С.56-66.

5. www.me.gov.ua – Міністерство економіки України

6. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України.

7. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України