Сорба
Анастасія Ігорівна
Буковинська
державна фінансова академія
м. Чернівці
Науковий керівник:
Кравчук Ірина Петрівна
СУТНІСТЬ
ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
В сучасних умовах розвитку обчислювальних та інформаційних мереж основною тенденцією в світі стає інформатизація всіх сфер суспільного життя. Виникає новий, постіндустріальний тип суспільства, в якому інформація стає вирішальним фактором в практично всіх галузях народного господарства. Саме вона постає метою здійснення наукової, дослідницької діяльності, необхідною складовою у ході наукових досліджень. У розвинених країнах сфера інформаційно-комунікаційних технологій виступає запорукою соціального, економічного і політичного благополуччя, а тому сьогодні розвиток інформаційного суспільства є пріоритетним напрямом державної політики в провідних країнах світу.
Різні аспекти інформаційного суспільства, зокрема, роль і місце людини в процесах глобалізації та інформаційних взаємодіях, специфікy розвитку інформаційного суспільства в окремих високорозвинених країнах, і країнах, що розвиваються, а також економічну складову інформаційного суспільства проаналізовано у працях Д. Белла, Т.А. Берези, О.Л. Вартанової, М. Кастельса, А.В. Колодюка, Д. Лайона [1], В.І. Лисицького, О.В. Михайловської [2], А. Пенті, А.І. Ракитова, Г.Л. Смоляна, Е. Тоффлера, Д.С. Черешкіна І.В. Пенькова [3],С.І. Романенко та ін.
Між науковцями існують суперечності щодо того, наскільки інформатизація змінює суспільство і чи є той його стан, який називають інформаційним суспільством, принципово новим порівняно з індустріальним суспільством. Тому метою даного дослідження є визначення сутності та характерних ознак інформаційного суспільства.
Інформаційне суспільство — одне з численних понять низки концепцій, які конкретизують теорію постіндустріального суспільства (Даніель Белл).
Найбільш вагомими є концепції «третьої хвилі» (Елвін Тофлер), «Інформаційне суспільство» Лайнона, «Теорія технотронного суспільства» Бжезинського [1].
Д. Белла вважає, що постіндустріальне суспільство не заміщає індустріальне, так само, як індустріальне суспільство не ліквідує аграрний сектор економіки. Науковець вважає найважливішою економічною прикметою постіндустріального ладу експансію виробництва послуг і інформації, при цьому першою і найпростішою характеристикою постіндустріального суспільства є те, що більша частина робочої сили вже не зайнята в сільському господарстві й обробній промисловості, а сконцентрована у сфері послуг [4].
Провідний футуролог Е. Тоффлер, свою думку висловив у
метафорі, що запам’ятовується: світ поступово формується трьома хвилями
технологічних інновацій, які, як високий приплив, не можна зупинити. Першою
була сільськогосподарська революція, другою - промислова. Тепер на нас
насувається третя хвиля - інформаційна революція, яка провіщає новий спосіб
життя.
Дані концепцію ще можна охарактеризувати як оптимістичну, адже виникають нові умови для праці, зростає рівень свободи та усвідомлення людиною своїх можливостей, більш виваженими та науково обґрунтованими стають політичні рішення, що справляють значний вплив на всі сфери життєдіяльності людини [1].
Проте існують також і песимістичні тенденції. До
представників даного напрямку можна віднести Лайона, який вважає, що
інформаційне суспільство маніпулятивне, до того ж, як таке, в якому рівень
маніпулювання людиною швидко підвищується. Інформаційні технології дедалі ширше
починають викоритовуватися у політиці, перетворюючись у політичні технології.
Згідно з Лайоном, сфера комунікацій, що виникає внаслідок застосування цих
технологій, призводить до того, що більша частина населення абсолютно не
усвідомлює стану «реального розподілу влади й контролю в даному суспільстві»[1].
Сам термін «постіндустріалізм» було
запроваджено у науковий обіг англійським соціологом А. Пенті ще на початку ХХ
ст. Він дав і його перше визначення: «стан суспільства, яке постане після
розвалу індустріалізму». Він пропонував використати цей термін для роздумів про
майбутнє у зв’язку з тим, «що індустріалізм приречено». Як
сформована концепція «постіндустріалізм» склався в 70-х рр. і зв’язаний з ім’ям
професора соціології Гарвардського університету Данієля Белла [4].
Узгальнючи дані погляди можна відзначити, що індустріальне суспільство є щаблем в розвитку сучасної цивілізації,
що характеризується збільшенням ролі інформації і знань в житті суспільства, зростанням долі інфокомунікацій,
інформаційних продуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті (ВВП), створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує
ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних
ресурсів і задовільнення їхніх соціальних і особистісних потреб в інформаційних продуктах і послугах
[4].
Для розуміння суті постіндусріального
суспільства необхідно виокремити його характерні риси:
1. Розвиток техніки і технології збору, обробки, зберігання, передачі інформації,доступу до неї досяг якісно нового рівня (інформаційні та телекомунікаційні системи);
2. Доступність і масовість інформації якісно змінили процеси самоорганізації суспільства. Реакція суспільства на виклики і події стала більш масовою і більш швидкою;
3. Велика кількість людей зайнята в сфері інформаційних та комунікаційних технологій. Значна частина суспільства живе за рахунок вироблення і продажу інформації;
4. Розвинена інформаційна сфера дозволяє суспільству залучати до обговорення суспільних викликів, важливих проектів і таке інше значну частину громадян, виробляти правильні рішення в інтересах усього суспільства;
5. Розвинена інформаційна сфера сприяє прозорості влади, взаємодії та взаємному впливу між громадянами і владою;
6. Оскільки сучасний рівень інформаційних та комунікаційних технологій породжує потужні технології впливу, які можуть використовуватися не на користь громадян, держава повинна здійснювати цілеспрямовану інформаційну політику в інтересах усього суспільства [2,3].
Таким чином, інформаційне суспільство є сучасним станом цивілізаційного розвитку, сутність якого полягає в збільшенні масштабів створення, накопичення, передачі, обробки і використання інформації, перетворенні інформації і знання на продуктивні сили суспільства. Сьогодні рух до інформаційного суспільства є загальною тенденцією для розвинутих країн і країн, що розвиваються. Висока щільність інформації, інтенсивність розвитку і використання нових інформаційних технологій припадає сьогодні, у першу чергу, на США, країни ЄС, особливо його північний регіон, Японію, Сінгапур, Китай. Їх позитивний досвід необхідно враховувати при становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні в рамках, обмежених схожими умовами, традиціями, рівнем модернізованості суспільства.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Девід Лайон. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії. Інформація, ідеологія та утопія .- Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/ lajon.html
2. Михайловська О.В. Місце україни у світовому процесі розбудови інформаційного суспільства // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №12.
3. Пенькова І.В. Інформаційно-економічна модель сучасного суспільства: Автореф. дис...д-ра екон. наук: 08.00.01 / Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2007. – 35 с.
4. Вікіпедія. – Режим доступу.- http://uk.wikipedia.org