Экономические науки /15.Государственное регулирование экономики
к. е. н., Волошанюк Н. В.,
студентка 4 курсу фінансово – економічного факультету
Захарова Д. Ю.
Криворізький
економічний інститут ДВНЗ
„КНЕУ імені
Вадима Гетьмана”
Вплив податкової політики на розвиток
малого і середнього бізнесу в Україні
Малий та середній бізнес є необхідною передумовою розвитку ринкової
економіки: реконструкції виробництва та підприємств, розв’язання проблем
зайнятості, підвищення рівня життя населення, історично відігрававши роль
необхідної передумови створення ринкового середовища.
Динамічний розвиток малого і середнього підприємства є важливим шляхом
мобілізації потенціалу регіонів, засобом вирішення соціальних проблем, серед
яких – підвищення зайнятості та рівня доходів населення та наповнення місцевих
бюджетів. Разом з тим, процес становлення та розвитку малого та середнього
бізнесу в регіонах України відбувається нерівномірно, з суттєвою регіональною
диференціацією за інтегрованими показниками [7].
За інформацією Міністерства
фінансів України в рамках, проведених
Проектом Стратегії реформування податкової системи України досліджень
встановлено, що система місцевих податків і зборів не забезпечує достатніх
надходжень до місцевих бюджетів, перевантажена неефективними податками, витрати
на адміністрування яких в більшості випадків перевищують суму надходжень таких
податків до бюджету. Крім того, така система є обтяжливою для суб’єктів
господарювання та потребує додаткових витрат на складання та подання численних
та трудомістких форм звітності.
Отже, одна з головних
причин – це відсутність необхідних інвестиційних ресурсів, як зовнішніх, так і
внутрішнх, інша – це побоювання втратити привілеї у сфері в
оподаткування і спрощеного бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим у малих
фірмах у випадку розширення виробництва замість переходу в категорію середніх
збираються відкрити додатково нові довірчі малі фірми, щоб зберегти переваги
спеціального податкового режиму. У свою чергу, середні підприємства також
використовують податкові привілеї малого сектора. Керівники середніх
підприємств відзначили, що схеми формального дроблення підприємств на юридичну
самостійно малі фірми активно використовуються в сферах їхньої діяльності. Слід
зазначити, що юридичне дроблення бізнесу не сприяє формуванню єдиних
економічних і виробничих систем, збільшує операційні витрати ведення бізнесу, і
не може розглядатися як позитивна тенденція.
Податкова політика
України характеризується тим, що досить значна частка прибутку національної
економіки вилучається у підприємств до бюджету у формі податку на прибуток.
Так, ефективна ставка за більшістю видів економічної діяльності перевищує
номінальну ставку податку.Податок на прибуток підприємств в Україні
перетворився виключно на фіскальний інструмент. Його регулятивний потенціал
майже не використовується, хоча в сучасних умовах саме цей інструмент відіграє
важливу роль в процесі податкової конкуренції.
Слід зазначити, що основною метою реформування системи оподаткування є сприяння стабілізації матеріального виробництва, підвищення його ефективності, на цій основі задоволення державних та соціальних потреб. Система
оподаткування повинна забезпечити оптимізацію структури розподілу і
перерозподілу національного доходу. Реформуванню підлягають правові норми, що
визначають форми, механізм регулювання, встановлення величини та порядку
справляння податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету , внесків
до державних цільових фондів, необхідних державі для виконання їх функцій [4].
Ухвалений Податковий
кодекс не вирішує цілу низку проблем податкової системи та податкового
адміністрування. Ті ж можливості отримання великим бізнесом різного ґатунку
пільг і привілеїв як були, так і залишилися. Залишаються пільги впливу на
ціноутворення, разом з тим знижуються ставки основних податків. Тому саме
великий бізнес у цьому контексті може сприймати кодекс позитивно.
Що ж стосується інструментів і механізмів, то незважаючи на деякі
адміністративні послаблення, кодекс буде використовуватися переважно для
наповнення бюджету, в тому числі, з посиленням адміністрування, що буде
спрямоване на те, щоб податкова отримувала дедалі більше можливостей у
контексті контролю над підприємцями, різного роду додаткових перевірок. Це могло би бути компенсовано ефективними
стимуляторами, наприклад, виведенням елементів прискореної амортизації з-під
оподаткування. Але це недоопрацювання цього кодексу, від якого знову ж таки
більше постраждає середній бізнес.
Найбільший же недолік
кодексу - це те, що не видно істотних змін як в
адмініструванні, так і в інструментах стимулювання [7].
Також можна визначити основні положення, що обурили підприємців:
1. Вилучено широкий спектр видів
діяльності, що підлягають спрощеній системі оподаткування
2. Знижено до 300000 грн можливий для
спрощеної системи оподаткування оборот
3. Збільшено ставку єдиного податку.
Основна маса платників вимушена буде платити 1500 грн, оскільки фізичні особи,
які провадять господарську діяльність не за місцем державної реєстрації, а на
всій території України, сплачують податок за ставкою 1500 грн із розрахунку на
календарний місяць.
4. Обов’язковими стають касові
апарати.
5. Витрати, понесені у зв’язку із
придбанням товарів та інших активів у фізичної особи-підприємця, забороняється
вносити до складу витрат.
6. Додаткова сплата соціального
внеску, а саме доплата у розмірі 312,30 грн, якщо мінімальна зарплатня не
зміниться.
7. Запроваджено вражаючий перелік
нових штрафів.
Виходячи з цього, Асамблея громадських організацій малого та середнього
бізнесу України вимагає внести зміни до Податкового кодексу, справедливо
враховуючи інтереси представників підприємництва, науковців, представників
громадськості; адекватного відобразити в ЗМІ позиції малого підприємництва щодо
податкового законодавства, пенсійної системи, інших питань [5].
Якщо ж подивитися ще
далі, то було б добре, якщо б зараз була розроблена система податкової реформи,
де чітко буде вказано, які етапи вона пройде, які норми буде введено через три - п’ять років… І корисно було б, якби платники єдиного податку так само,
як вони відстоювали свої права, взяли участь в розробці таких механізмів. Щоб
через таку стратегію, або хоча б середньострокову тактику, можна було б
зрозуміти, які будуть зміни, щоб вчасно ухвалювати ті чи інші рішення та вчасно
враховувати ризики.
Література:
1. Закон України “ Про систему оподаткування ”//Відомості Верховної Ради
України.-1994.-№14.
2. Закон України ‹‹Про внесення змін до Закону України “ Про систему
оподаткування”›› // Відомості Верховної Ради України. - 1997. -№77 .
3. Закон України “Про оподаткування
прибутку підприємств “ // Відомості Верховної Ради України.-1995.-№4.
4. Азаров М.Я. Податкова політика в Україні: принципи та реалії. // Вістник
податкової служби України.-2008.-№10
5. http://zik.com.ua/ua/news
7. http://www.razumkov.org.ua
8. http://www.business.kiev.ua