Ліщинська Л. Б.

Василенко Ю. В.

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Зміст і роль аудиторських процедур у системі незалежного фінансового контролю

З розвитком аудиторської діяльності в Україні постійно підвищуються вимоги до якості аудиту, що безсумнівно залежить від якості аудиторських процедур, які здійснюються в процесі аудиторської перевірки. Актуальність дослідження аудиторських процедур обумовлюється тим, що останнім часом аудит все інтенсивніше виконує функції, пов’язані з виявленням впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на діяльність підприємств. При цьому залишаються невивченими політико-економічні аспекти формування аудиторських процедур та теоретико-методологічні підходи до сутності та змісту цього поняття.

Різні підходи у дослідженнях учених-економістів до розуміння і розкриття сутності поняття «аудиторська процедура», виникнення великої кількості теоретичних розробок і практичних методик аудиту вимагає їх систематизації і поглибленого дослідження в напрямку удосконалення.

Дослідженню проблем формування аудиторських процедур в умовах невизначеності та ризику присвятили праці такі вчені-економісти, як Т. М. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, Б. І. Валуєв, В. М. Жук, В. І. Подольський, В. О. Шевчук, І. Й. Яремко, В. С. Рудницький. У працях авторів достатньо приділено увагу дослідженню поняття «аудиторська процедура», але майже в кожного автора прослідковується власний підхід до розкриття сутності аудиторської процедури.

Так, М.Т. Білуха визначає аудиторські процедури, як «систему методичних дій на суб'єкти і об'єкти процесу розширеного відтворення суспільно-необхідного продукту, які здійснюються аудиторами при проведенні контрольних функцій». В сучасних умовах перебігу господарських процесів до контрольної функції, можна додати низку функцій, які виконують аудитори на практиці, зокрема консультативну та аналітичну [1, с. 122].

B.C. Рудницький зазначає [4, 43], що аудиторські процедури — це система методичних дій аудитора, спрямованих па отримання достатніх і надійних доказів щодо об'єктів аудиту. Такої ж думки дотримується Подольський [4, с.44], характеризуючи аудиторську процедуру як «визначений метод отримання доказів аудиторами».

Основною метою здійснення аудиторських процедур є отримання доказів для підтвердження гіпотез аудитора щодо діяльності об'єктів аудиту. Але до аудиторських процедур відносять також процедури вибору і попереднього ознайомлення з клієнтом, процедури розробки плану і програми аудиту та інші процедури, що суперечить обмеженню аудиторських процедур лише отриманням аудиторських доказів .

Метою статті є уточнення сутності аудиторських процедур та обґрунтування об’єктивної необхідності використання аналітичних процедур на всіх стадіях здійснення аудиту у системі незалежного фінансового контролю, а також визначення передумов розширення їхніх можливостей.

Для того, щоб розкрити зміст аудиторської процедури необхідно з’ясувати сутність поняття «процедура». Слово процедура (походить від лат. procedo — проходжу, відбуваюся) означає проведення тих або інших дій для виконання даної роботи або досягнення певної мети; офіційно встановлений або визначений порядок для здійснення певних справ; послідовність дій.

Отже, аудиторська процедура – це сукупність дій, які здійснюються в процесі аудиторської перевірки у запланованій послідовності для досягнення бажаної мети шляхом отримання суттєвих доказів та їх аналітичної оцінки у вирішенні поставлених задач. У діючих нині міжнародних стандартах аудиту визначення поняття «аудиторська процедура» відсутнє.

Аудиторська перевірка розглядається як встановлений порядок дій аудитора зі збору, оцінки й аналізу аудиторських доказів, які стосуються фінансового стану, результатів діяльності та інформації щодо достовірності звітності. Саме тому послідовність етапів аудиторської перевірки має важливе значення для результативності здійснення аудиту, де етап – це окрема стадія процесу проведення аудиторської перевірки, яка включає комплекс послідовних взаємопов’язаних аудиторських процедур, розрахованих на певний проміжок часу [3, 44].

В економічній літературі ведуться дискусії з приводу виділення етапів аудиторської перевірки за їх кількістю, назвами, ознаками виділення тощо.

Заслуговує на увагу визначення аудиторських процедур в розрізі кожної статі аудиту В. С. Рудницьким [4, 47].

Процедури початкової стадії аудиту: вибір суб’єкту аудиту, ознайомлення з його бізнесом і станом обліку; ознайомлення зі статутом, установчими документами та правовими зобов’язаннями клієнта; процедури оцінки системи обліку і внутрішнього контролю; оцінка аудиторського ризику; визначення обсягу робіт, узгодження суми оплати та складання угоди; процедури розробки плану та програми аудиту.

Процедури дослідної стадії аудиту: процедури тестування контрольних моментів; перевірки господарських операцій за змістом; процедури тестування окремих сальдо рахунків; аналітичні процедури.

Процедури завершальної стадії аудиту: оцінка і аналіз результатів перевірки; процедури написання звіту, підготовки пропозицій до керівництва; процедури зі складання аудиторського висновку і оформлення акту виконаних робіт.

Дана класифікація аудиторських процедур у розрізі стадій аудиту є найбільш детальною.

На практиці розрізняють декілька видів аудиторських процедур, а саме: аудиторські процедури по суті, контрольні процедури, процедури погодження.

Аудиторська процедура по суті включає весь спектр аудиторських дій при вивченні змістовної сторони діяльності суб'єктів господарської діяльності. Контрольні аудиторські процедури — це те, що прийнято вважати тестами засобів контролю.

Аудиторські процедури погодження відповідно до міжнародних стандартів аудиту — це один з видів послуг, супутніх аудиту. Тематика і обсяг робіт, що проводяться при цьому, а також характер представлення їх результатів визначаються угодою сторін і можуть відрізнятися від тих, які характерні для звичного аудиту. За наслідками виконання погоджених процедур аудитор не повинен готувати висновок, а користувачі бухгалтерської звітності з урахуванням одержаних результатів можуть самостійно зробити висновки про достовірність бухгалтерської звітності.

Здійснювані аудиторські процедури можна розділити на наступні групи: а) процедури планування; б) збір фактів і інформації; в) систематизація та групування інформації; г) документування (процесів, систем) д) оцінка об’єкта аудиту; е) формулювання висновків і результатів; є) підготовка звіту; ж) надання рекомендацій за результатами аудиту.

Доцільність застосування тих або інших методів проведення аудиторських процедур визначається з урахуванням наступних чинників [5, 200]:

- наскільки вибраний метод аудиту дозволяє досягти цілей, поставлених на даному етапі аудиторської перевірки;

- наявність у аудитора достатніх навичок і досвіду для застосування вибраного методу;

- доступності матеріалів, на основі яких проводиться аудиторська перевірка, а також того, наскільки їх якість дозволяє застосувати вибраний метод аудиту;

- чи є застосування вибраної методики економічно виправданим (ефект від її застосування повинен перевищувати необхідні витрати і зусилля);

- чи буде забезпечена достовірність висновку, одержаного за наслідками застосування даного методу аудиту.

З методологічної точки зору аудиторські процедури слід розглядати як певні дії аудитора, що ґрунтуються на ефективному застосуванні існуючих методів аудиту або їх комбінації, процедур отримання аудиторських доказів, а також методів раціональної організації аудиторської діяльності. Значущість аудиторських процедур у процесі проведення аудиту важко переоцінити. Саме тому обов’язкові з них приводяться в міжнародних стандартах аудиту і складають змістовну основу вимог, що пред’являються до аудиторів. У міжнародних стандартах аудиту і внутрішньофірмових стандартах аудиторські процедури мають одержувати подальшу деталізацію.

Таким чином, методологічно обгрунтовані підходи до змісту і ролі аудиторських процедур є основою для визначення їх складу, повноти, а також для ефективного вирішення задач, що стоять перед аудитом, вдосконалення організації і посилення контролю за якістю аудиторських послуг. Отже, розробка досконалих і ефективних процедур здійснення аудиту є актуальною як для корегування міжнародних стандартів аудиту, так і внутрішніх стандартів аудиторської діяльності підприємства.

Література:

1. Білуха М.Т. Курс аудиту: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М.Т. Білуха. – К.: Вища школа: Т-во "Знання", 1998.— 573 с.

2. Бондар В.П. Концепція розвитку аудиту в Україні: теорія, методологія, організація: монографія / В.П. Бондар. — Житомир: ЖДТУ, 2008.— 456 с.

3. Проскуріна Н. М. Методологічні підходи до формування аудиторських процедур у системі незалежного фінансового контролю // Економіка та держава / Н. М. Проскуріна. – Запоріжжя, 2011. – С. 41-45.

4. Рудницький В. С. Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: Економічна думка, 2008. – С. 41-48.

5. Фоміна О. В. Зміст і роль аудиторських процедур в аудиті операцій із продажу товарів // Актуальні проблеми економіки / О. В. Фоміна. – К., 2007. – С. 196-201.