Экономические науки / 16.Макроэкономика.

Олексин Т.Я.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Критична диспропорція розвитку світового сектору інформаційних та комунікаційних технологій

Починаючи з кінця 1980х, до початку 2000х рр., сектор ІКТ у розвинутих країнах, зростав значними темпами, і вже на 2003 рік став найбільш динамічним та економічно успішним сектором. Інтенсивне інвестування, залучення венчурного капіталу, зсуву фокусу у бік інновацій та НДЕКР призвели до непомірного збільшення, асиметрії інформаційного сектору. Парадоксально, але, найбільший за об’ємом виробництва сектор ІКТ, а саме, сектор послуг ІКТ займається виробництвом та обробкою основного продукту нової економіки – інформації, тобто нематеріального продукту. Попри переваги, що виникли разом із інтеграцією ІКТ у економічну систему, перенасичення ринків інформаційними продуктами, пропозиція яких суттєво переважає попит на них, призвели до асиметрії розвитку сектору ІКТ. Фактично, переінвестування галузей ІКТ у розвинутих країнах не припинилось, а лише уповільнилось. Для прикладу, на 2010 рік 25% усіх коштів, інвестицій, капіталу по країнах Європейського союзу витрачається на НДЕКР у сфері ІКТ. Тоді, як на вкрай важливі галузі, такі як фармацевтична галузь лише 13.3%, автомобільна – 16.0%, а на основу матеріального виробництва – машинобудівну галузь всього 8.0% (рис. 1.) [2, 28].

Рис. 1. Частка витрат у загальній кількості витрат на НДЕКР по країнах ЄС, 2010р.

Найбільший підсектор галузі послуг ІКТ – телекомунікаційний сектор у країнах ОЕСР оцінюється вартістю у 1.2 трлн. доларів. Світовий сектор ж ІКТ-послуг та ІКТ-виробництва на 2009 рік оцінюється вартістю у 3,8 трлн.| дол., що еквівалентно 6,4% світового ВВП, тоді як не менш важливі сектори, такі як сектор охорони здоровя, харчова промисловість та автомобільна мають приблизно однакові чи навіть нижчі показники (сектор охорони здоровя – 3.5 трлн. дол., харчова промисловість – 3.2 трлн. дол., автомобільна – 2.7 трлн. дол.).

Рис. 2. Порівняння вартості сектору ІКТ та його частки у світовому ВВП з показниками інших секторів, 2009р.

Для того щоб спостерігати диспропорцію розвитку світового ІКТ-сектора, розглянено ряд показників, а саме – дохід, прибуток, ринкову капіталізацію підприємств сектору ІКТ та інших галузей. Телекомунікаційні підприємства сектору ІКТ є такими ж розвинутими, як і лідируючі підприємства у інших ключових галузях - харчовій та автомобільній (рис. 3.). Порівняння показників харчової компанії Нестле, німецького виробника авто VW - Фольксваген та американської телекомунікаційної фірми AT&T вказує на їхню схожість у розмірі. У 2007 році VW отримав найбільший серед трьох підприємств чистий прибуток у розмірі 160 млрд. дол., AT&T - 119 млрд. дол., а Нестле – 97 млрд. дол.. Хоча прибуток у AT&T був нижчим, ніж у VW, у AT&T показник ринкової капіталізації був найбільшим серед трьох підприємств – 180 млрд. дол.. На кожному з підприємств зайнято приблизно від 270 000 до 330 000 працівників [3, 72].

Рис. 3. Порівняння найбільших представників харчової, автомобільної та телекомунікаційної галузей, 2008 рік.

Коли результатом діяльності автомобільної, харчової галузей є матеріальні продукти, сектор ІКТ виробляє продукцію та надає послуги, що на 84% (сектор послуг ІКТ) складаються з інформації – нематеріальної категорії. Фактично, при співставимих з іншими важливими секторами показниках, діяльність сектора ІКТ є віртуальною – результатом є інформація. В цьому власне і полягає асиметрія розвитку, при залученні значної кількості інвестицій, капіталу, на виході сектору ІКТ отримуємо віртуальний продукт, попит на який залежить від багатьох чинників - від рівня розвитку суспільства, наявної інфраструктури, “інформаційної свідомості”, рівня навичок та освіти громадян, культурних та історичних факторів. Це стосується і сектора виробництва ІКТ, ринки збуту якого перенасичені продукцією, а сектор і далі продовжує зростати.

Фокусування акценту на інформаційних технологіях - це тенденція, яка, на думку автора , не зміниться найближчим часом. Причин для цього є кілька. Перш за все, використання ІКТ у деяких випадках, за наявності необхідних умов (підготовлена, розвинута підтримуюча інфраструктура, певний рівень розвитку суспільства, кваліфікована робоча сила) має ряд певних переваг, тобто дозволяє підвищити економічні показники (ефективність, продуктивність тощо). Країни, що розвиваються, зацікавлені у створення та розвитку власного ІКТ-сектору (що, власне, і відбувається) переважно для експорту товарів та послуг ІКТ у розвинуті країни з метою розвитку національних економік. Інтенсивний розвиток сектору ІКТ в сучасних масштабах призводить до поглиблення диспропорції, що, в свою чергу, позначається на динаміці негативних факторів - недонівестування важливих галузей, збільшення цифрового розриву та нерівності доходів між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються. Необхідним є створення нової стратегії подальшого розвитку сектору ІКТ, яка б ставила за мету не лише розвиток сектору, але й зменшення, елімінування негативних наслідків.

Література:

1. Van Dijk J. The Deepening Divide: Inequality in the Information Society, 2005, с. 140-145.

2. The Report on Research & Development in ICT in the European Union, 2010.

3. Organisation of Economic Cooperation and Development Communications Outlook, 2009.