Бринь Ю. М.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник:

Дранович М. П.

 

Економічна безпека банків

 

Перехід до ринкової економіки, поява значної кількості способів ведення конкурентної боротьби, недоліки у законодавстві, неефективність діяльності державних структур, обовязком яких є створення сприятливих умов для розвитку бізнесу поставили банківські установи в такі умови, в яких вони змушені велику увагу приділяти питанням забезпечення власної економічної безпеки [1, 149].

Постановка проблеми. В умовах системної кризи, яка охопила фінансиУкраїни, гостро постає питання забезпечення економічної безпеки банківської системи як основи фінансової системи нашої держави. Дана проблема має серьозний макроекономічний і стратегічний зміст. Сформована за роки незалежності банківська система України зовнішньо демонструвала зріст та благополуччя, а насправді система, в якій банківський капітал не перевищує 10% від ВВП, не є та й не могла бути фінансовою базою для національної економіки. Істотне підвищення рівня капіталізації комерційних банків шляхом залучення додаткового акціонерного капіталу, як і піднесення рівня капіталізації їхнього прибутку, протягом багатьох років на практиці не здійснювались. Ця обставина відчутно вплинула на всю фінансово-економічну систему з перших днів системної кризи 2008 р., а найуразливішою ланкою у вибудовуваній дворівневій банківській системі України став головний її інвестор – український вкладник (як фізична особа, так і корпорації).

Аналіз останніх досліждень і публікацій. Теоретичним і практичним питанням безпеки банківської діяльності присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили: Л. Стрельбицька, М. Стрельбицький, М. Зубок, П. Диннік, О. Лютий, Л. Попович, В. Кузнєцов, Н. Реверчук, О. Орлюк, Т. Кузенко, Ю. Бондарчук, Г. Козаченко,  В. Пономарєв, О. Ляшенко, П. Орлов, В. Духов, С. Мельник, С. Васильчак, Л. Донець,  С. Яременко та ін.

Метою статті є дослідження системи економічної безпеки банків та виділення основних складових цієї системи.

Виклад основного матеріалу. Безпека банку – це стан стійкої життєдіяльності, за якої забезпечується реалізація основних інтересів і пріоритетних цілей банку, захист від зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів. Банки, як і інші суб'єкти господарської діяльності, змушені організовувати свою діяльність в умовах невизначеності, непередбачуваності, загроз і небезпек, породжених умовами перехідної ринкової економіки. Крім того, на розвиток банківської діяльності впливають і такі чинники, як нестабільність політичної і соціально-економічної ситуації в країні,  недосконалість банківського законодавства, криміналізація суспільства, шахрайство,  корупція та ін.

Усе це посилює проблему забезпечення економічної безпеки банків. Для комерційних банків особливо значущими є такі умови ефективної та безпечної

діяльності, як забезпечення зворотності кредитів, підвищення прибутковості,  підтримання ліквідності,  зниження банківських ризиків,  гарантування депозитів. Також таке забезпечення має базуватись на певних заходах захисту банківської діяльності, протидії загрозам. Понад це, небезпечність та різнобічний характер цих загроз потребують системного та наукового підходу до вирішення питань безпеки діяльності банків. Проте дослідження й публікації щодо проблем безпеки банківської діяльності присвячені здебільшого організаційним, технічним і правовим аспектам. Незважаючи на значну увагу, приділену цьому питанню, банківська безпека залишається не до кінця розглянутою теоретично і не завжди ефективною на практиці, а тому потребує подальшого вивчення та дослідження [2, 288].

Економічна безпека банку – це стан, при якому забезпечується його економічний розвиток і стабільність діяльності, гарантований захист його фінансових і матеріальних ресурсів, здатність адекватно і без суттєвих втрат реагувати на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації [5].

Зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації діяльності банків, які формуються під впливом ряду факторів, обумовлюють появу різноманітних загроз банкам, які, як правило, носять економічний характер. Вказані загрози виникають внаслідок недостатньої адаптації банківської системи до постійних змін умов ринку; загальної неплатоспроможності суб'єктів господарювання; зростання злочинності; споживчого менталітету значної кількості громадян; низького рівня трудової дисципліни і відповідальності працівників банків; недостатнього правового регулювання банківської діяльності; недостатнього професійного рівня частини керівного складу і працівників банків. Такі загрози банків реалізуються через крадіжку фінансових ресурсів банків, шахрайство з їх коштами, фальсифікацію фінансових документів і підробку банкнот, недосконалі технології банківського виробництва, пошкодження і поломку обладнання та технічних засобів.

Значна частина цих економічних загроз реалізується самим персоналом банків чи при безпосередній його участі, який, як показала практика окремих банків, які опинились в процедурі ліквідації, був основним джерелом економічних загроз [3].

Економічна безпека банків концентрує свої зусилля на захисті матеріальних цінностей, обладнання, технічних засобів від протиправних посягань і забезпеченні безпеки банківських операцій.

Досвід забезпечення безпеки діяльності банків показує, що основними заходами захисту матеріальних цінностей є:

•  уважний і безумовний облік всіх матеріальних цінностей, їх наявності, руху і експлуатації;

•  введення персональної відповідальності посадових осіб банку за правильне зберігання, технічний стан, грамотну експлуатацію його обладнання і технічних засобів;

•  розробка відповідної нормативної бази, яка б регулювала дії персоналу банку щодо захисту матеріальних цінностей, порядок їх отримання, правила експлуатації і обслуговування, зберігання в наявності, передача (здача) і т. п.;

•  організація надійної охорони матеріальних цінностей, яка виключала можливість їх поломки, знищення і крадіжки, створення умов їх надійного зберігання і ефективної експлуатації;

•  проведення періодичних перевірок наявності і стану матеріальних цінностей, умов їх зберігання і експлуатації, контроль дотримання працівниками банку встановлених правил роботи з матеріальними цінностями.

Забезпечення безпеки банківських операцій носить, як правило, комплексний характер і залежить від ефективного й грамотного використання їх технологій, а також формування та активного застосування заходів захисту. Враховуючи, що в загальному обсязі прибутку банків доходи від кредитних операцій складають більшу їх половину, ці операції підлягають найбільш серйозному захисту [4].

Найбільш складним етапом захисту кредитної операції є повернення коштів у випадку невиконання позичальниками своїх зобов'язань щодо кредитних договорів. Досвід показує, що банкам в таких ситуаціях слід реструктуризувати кредитні борги і пролонгувати термін їх повернення, проводити переговори з боржниками, під час яких знаходити взаємоприйнятні рішення, вести претензійно-позовну роботу та брати участь у виконавчому провадженні, відкритому по їх боргах, капіталізувати свої борги в корпоративні права, ініціювати банкрутство боржників, інформувати інші банки про недобросовісне відношення боржників до виконання своїх зобов'язань, спільно з правоохоронними органами виявляти ознаки злочинного використання кредитних коштів і ініціювати кримінальне провадження щодо боржників, а також використовувати інші методи.

Забезпечення безпеки проведення касових операцій здійснюється двома способами: особливим обладнанням приміщень банків, де проводяться такі операції, і робочих місць працівників, які виконують такі операції, а також особливою поведінкою працівників під час проведення ними касової роботи. В першому випадку у відповідності із будівельними нормами банківських споруд приміщення касових вузлів і сховищ цінностей, підходи до них устатковуються необхідними засобами застереження, захисту, оповіщення і підлягають ретельній охороні. В другому – поведінка працівників, які здійснюють касові операції, повинна базуватися на спеціальних правилах касової роботи і відповідати нормам безпеки при перевезенні готівки.

Необхідність забезпечення безпеки валютних операцій, серед яких не останнє місце займають операції пов'язані з міжнародними торговельними розрахунками, пояснюється насиченням валютного ринку України вільноконвертованою валютою, проблемою повернення коштів через кордон, стабілізацією курсу національної валюти. В основному банки з метою захисту своїх інтересів і клієнтів застосовують у міжнародних розрахунках акредитивну форму. Акредитивна форма розрахунків, як, інкасо і гарантії, є ефективними для банків, оскільки самі технології проведення таких розрахунків несуть в собі захисні функції. Крім того, банки застосовують особливі заходи по забезпеченню безпеки операцій з готівковою іноземною валютою. Основною вимогою тут є суворе дотримання норм і правил проведення операцій з готівковою валютою [4].

Одним із головних завдань економічної безпеки банків є боротьба з відмиванням грошей. Організація роботи банків з питань попередження, протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, передусім спрямована на недопущення дій, пов'язаних із приховуванням чи маскуванням незаконного походження коштів, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, а також володіння чи їх використання.

Висновок. Отже можна сказати,  що економічна безпека є комплексною категорією в системі забезпечення безпеки банку, надійність і ефективність функціонування якої буде оцінюватись за критеріями недопущення або своєчасного виявлення загроз фінансам банку, його інформації та матеріальним цінностям. Головним же критерієм оцінки системи економічної безпеки банку буде стабільність економічного розвитку банку згідно з його планами і завданнями. Слід відзначити ще й той факт,  що принципово важливою умовою для ефективного функціонування комплексної системи забезпечення економічної безпеки банку є активна участь у заходах захисту банку всього банківського колективу. Саме організація тісної взаємодії між підрозділом безпеки та іншими підрозділами банку є важливою передумовою для ефективної протидії як внутрішнім, так і зовнішнім загрозам. Виходячи з усього викладеного, можна зазначити, що формування системи забезпечення економічної безпеки банку, насамперед з погляду її комплексного характеру, має найбільш ефективно забезпечити захист основних його ресурсів і створити сприятливі умови для стабільного і перспективного розвитку.

 

Література:

1.     Мельник С.І. «Формування системи економічної безпеки банку» // Вісник економіки транспорту та промисловості № 29, 2010, с. 149-152.

2.     Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук; магістрант Р.Ю. Моцьо, «Економічна безпека банків та методи її забезпечення» // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.12, с. 287-292.

3.     Донець Л. Економічна безпека підприємства // Л. Донець, Н. Ващенко. – К. : Вид-во"Центр навч. літ-ри", 2008. – 239 с.

4.     Яременко Світлана. Економічна безпека банків. // Академія наук вищої освіти України. [www.anvou.org.ua]

5.     Барановський О.І.  Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення):Монографія. – К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2004. – 759 с.