к.е.н. Юрін Є.Г., Євдощенко М.Ф.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ ВМУРоЛ „УКРАЇНА”, Україна

Капіталізація банківської системи на сучасному етапі розвитку трансформаційних процесів

Вступ. Одним з найважливіших чинників зростання економіки є надійна і потужна банківська система. Від стану та ефективності її функціонування залежить інвестиційна активність і темпи економічного зростання держави. Вдосконалення банківської системи, яка б сприяла розвитку країни, була самодостатньою і стійкою, здатною без загрози національним інтересам інтегруватися у світовий економічний простір, – на сьогодні актуальне завдання. Успішність виконання цього завдання залежить передусім від рівня капіталізації банківських установ, який характеризує їхню фінансову стійкість, ліквідність і здатність до подальшого розвитку.

Дослідженню проблем формування й поповнення банківського капіталу присвячені праці багатьох провідних економістів. У вітчизняних наукових колах цю проблему досліджували такі вчені: Грудзевич Я., Козоріг М. А., Криклій А.С., Лис М.І., Савлук С.М. та інші [1-4].

Метою дослідження. Метою є виявлення та розкриття тенденцій капіталізації банківської системи України на сучасному етапі розвитку трансформаційних процесів.

Виклад основного матеріалу. Національний банк України вживає заходів щодо підвищення рівня капіталізації банківської системи шляхом встановлення економічних нормативів, до яких слід віднести: мінімальний розмір статутного фонду; мінімальний розмір власних коштів банку (капіталу); платоспроможність банку; достатність капіталу (співвідношення власних і залучених коштів) [4, c. 112].

Національний банк встановлює норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), якого всі банки зобов'язані дотримуватися. Національний банк залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. У разі значного підвищення значення нормативу мінімального розміру регулятивного капіталу для банків встановлюється перехідний період для нарощування капіталу згідно з розробленими банками програмами капіталізації.

Аналіз мінімального розміру регулятивного капіталу комерційних банків засвідчив, що з кожним роком він збільшується. Якщо на кінець 2004 року він склав 18,1 млн. грн., то на кінець 2010 року – 156,1 млн. грн. Практично мінімальний розмір регулятивного капіталу зріс у 8,6 раз.

Норматив платоспроможності (або адекватності регулятивного капіталу) (H2) розраховується як співвідношення капіталу банку і активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику. Нормативне значення нормативу H2 не може бути нижчим за 10% починаючи з 2004 року, до 2004 року норматив становив 8% .

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Норматив виконується протягом 2004-2010 років. Але, значення нормативу починаючи з 2005 року зменшується і це зменшення на кінець 2007 року складає 2,89 пунктів. А вже у 2008 році значення нормативу починає збільшуватися і на кінець 2010 року складає 20,34.

Норматив адекватності основного капіталу (H3), розраховується як співвідношення капіталу банку і загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви. Нормативне значення нормативу H3 має бути не менше ніж 4% на кінець 2006 року, в наступних роках – не менше 9%.

Норматив адекватності основного капіталу встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Норматив виконується на протязі всього періоду починаючи з 2004 року і закінчуючи 2010 роком. Але, в період з 2004 по 2006 роки показник адекватності капіталу банків України йде на спад і у 2006 році зменшується на 1,38. А вже у 2010 році він складає 14,3, що на 4,94 більше, ніж у 2006 році. Загальне збільшення показника нормативу адекватності основного капіталу банків за 2004-2010 роки складає 3,6.

Проаналізуємо рівень капіталізації банківських установ України за 2004-2010 рр.. Протягом 2005-2008 років при зростанні ВВП і ресурсів банківської системи відношення банківського капіталу до ВВП зростало, але не суттєво, тобто зростання капіталу банківської системи відповідало збільшенню ВВП, з одного боку, було позитивним фактором, але з іншого – для банківської системи, що має на меті інтеграцію до європейського фінансового простору, як обсяги так і темпи збільшення банківського капіталу є недостатніми. У 2009 році через суттєве падіння ВВП співвідношення впало 9,1%, у 2010 році воно зростає до 10,9%. Характерним явищем для банківської системи до кризи було відставання темпів зростання власного капіталу від темпів зростання активів та зобов’язань банку. У 2009-2010 роках ситуація змінюється і власний капітал зростає швидше, ніж зобов’язання, але відстає від активів. Така тенденція свідчить про зростання загрози неплатоспроможності та недокапіталізованості, однак же у 2010 році ситуація вирівнюється.

Частка вкладів фізичних осіб у банківському капіталі є значно більшою аніж частка коштів суб’єктів господарювання, і темпи зростання перших є значно більшими. Хоча у 2009 році відбулося суттєве гальмування зростання вкладів фізичних осіб. Можна охарактеризувати його, як роком недовіри населення до вітчизняних банківських установ – темп зростання склав 105%. У 2010 році темпи були дуже значними для вкладів фізичних осіб – 122%, для коштів суб’єктів господарювання – 115%.

Враховуючи те, що зростання власного, регулятивного та статутного капіталів протягом останніх п’яти років у 10 разів було швидшим, ніж сума прибутку, можна говорити про труднощі з нарощуванням капіталу протягом короткого періоду за рахунок нерозподіленого прибутку поточного та минулих років. Особливо при наявності в банківській системі збитків поточного та минулих років. На кінець 2010 року вони склали 38886 млн. грн.

Висновки. Для прискорення капіталізації банків необхідно створити комплексну систему стимулювання нарощування банківського капіталу, що надасть можливість забезпечити ефективну роботу фінансово-кредитної системи України. Саме підвищення рівня капіталізації є необхідною передумовою стабільного розвитку національної економіки.

Література:

1. Грудзевич Я. Проблеми капіталізації банківської системи України / Грудзевич Я. // Регіональна економіка. – 2005. – №1. – С. 116–119.

2. Козоріг М. А. Основні напрями підвищення рівня капіталізації і ліквідності банківських у станов / Козоріг М. А., Лис М.І. // Регіональна економіка. – 2009. – №2. – С. 95–102.

3. Криклій А.С. Проблеми капіталізації банківської системи України в умовах глобалізації / Криклій А.С. // Економіка та держава – 2007. – № 5.– С.10–13.

4. Савлук С.М. Стимулювання нарощування власного капіталу банків / Савлук С.М. // Фінанси України. – 2009. – №2. – С. 111–117.