Економічні науки/1.Банки та
банківська система
К.е.н., Челомбітько Т. В.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Інформаційні
технології в розвитку банківського сектору
Прискорення в розвитку інформаційних технологій, яке справило серйозний вплив на економіку в цілому, призвело до
значних змін в управлінні банківським сектором в складі національного
господарства, адже технології впливають на економічні процеси, що лежать в
основі мобілізації капіталу через банківську систему. Інформаційні технології
мають ключове значення для забезпечення діяльності сучасного банку,
перетворившись в життєво необхідний компонент його бізнес-процесів.
Вирішенню питань впливу
інформаційних технологій на управління банківською діяльністю присвячені
дослідження українських вчених І.О.Бланка, О.І. Подоляки, С.В. Вахнюка, та зарубіжних І. Шумпетера, А.В. Калтиріна та інших. Однак ступінь впливу технологій на ефективність управління банківським сектором потребує
ретельного аналізу і подальших досліджень.
В Україні опрацюванням та вирішенням питань функціонування банківського
сектору за напрямами, що стосуються інформаційно-комунікаційних технологій,
платіжних систем, електронного документообігу, масових безготівкових
розрахунків за товари та послуги, займається
Асоціація українських банків (АУБ), що постійно взаємодіє з банківськими
установами, Національним банком України (НБУ), Верховною Радою України, іншими
організаціями та установами.
На сьогоднішній день в Україні
спостерігається недостатній рівень використання інформаційних технологій у банках,
де все ще використовується старе обладнання, тоді як для впровадження багатьох
нових банківських продуктів потрібне нове сучасне обладнання. Інформаційні
технології реорганізують процес управління, забезпечуючи нові можливості
допомоги менеджерам в управлінні банківською діяльністю. Розподіляючи
інформацію через інформаційні мережі, менеджер може ефективно зв’язуватися
з тисячами службовців та управляти
широкими цільовими групами [1, с. 138].
Багато зарубіжних банків оформляють депозити і кредити через Інтернет,
що дає змогу клієнтові здійснювати усі банківські операції з персонального
комп'ютера. В Україні так званий Інтернет-банкінг досить пасивний, і його можна
розглядати лише як тему для перспективи, а не як предмет активної поточної
діяльності.
Одним з найважливіших напрямів розвитку
інформаційних технологій в банківському секторі виступає впровадження масових електронних розрахунків з використанням платіжних
пластикових карток та електронних грошей, що сприятиме зменшенню державних
витрат на підтримку готівкового обігу, стимулюванню споживання та росту ВВП,
посиленню фінансової прозорості, збільшенню податкових надходжень, прискоренню
обігу грошових коштів.
Дослідження компанії
Global Insight показує, що електронні платіжні системи значно дешевші (у
середньому на 40%) від паперових платіжних систем [2]. Міжнародні
експерти вважають, що вартість обслуговування готівкового обігу складає 5-7%
ВВП, а електронні платежі економлять близько 1% ВВП [2]. Вартість
дистанційних банківських послуг з використанням сучасних високих технологій
(Інтернет-банкінг, мобільний банкінг, телефонний банкінг,
інформаційно-платіжні кіоски та ін.) у середньому в 20 разів менша, ніж у
традиційному банківському відділенні [2]. До того ж клієнти мають цілодобовий
доступ до своїх банківських рахунків.
Як свідчать дані таблиці 1. та таблиці 2. в Україні
сектор банківських платіжних карток динамічно зростає. За п’ять років кількість держателів платіжних
карток збільшилась в 1,3 рази, кількість банкоматів та терміналів – в 2 рази.
Сума операцій з використанням платіжних карток збільшилась за 2010 рік на 27% і
становила 450652 млн. грн. ( у 2009
- 353166 млн. грн.).
Таблиця 1. Основні показники ринку платіжних карток в Україні [3]
|
Кількісні показники |
01.01. 2007 |
01.01. 2008 |
01.01. 2009 |
01.01. 2010 |
01.01.
2011 |
|
Банки-члени карткових платіжних систем |
111 |
127 |
139 |
146 |
141 |
|
Держателі платіжних карток (тис. осіб) |
29414 |
35723 |
37232 |
39395 |
39942 |
|
Платіжні картки (тис. шт.) |
32474 |
41162 |
38576 |
29104 |
29405 |
|
Банкомати (шт.) |
14718 |
20931 |
27965 |
28938 |
30163 |
|
Термінали (шт.) |
62045 |
94317 |
116748 |
103063 |
108140 |
Таблиця 2. Кількість
та сума операцій з використанням
платіжних карток [3]
|
Показник |
01.01. 2007 |
01.01. 2008 |
01.01.
2009 |
01.01.
2010 |
01.01.
2011 |
|
Кількість операцій (млн.) |
459 |
532 |
634 |
590 |
692 |
|
Сума операцій (млн.грн.) |
152646 |
225121 |
372418 |
353166 |
450652 |
Ми вважаємо за необхідне запровадити економічні методи залучення банків до участі у національній
системі масових електронних платежів (НСМЕП), а саме: створити на базі НСМЕП
дійсно національну систему масових безготівкових розрахунків; розширити
інфраструктуру прийому платіжних карток; поступово зменшити готівковий обіг у
державі до не більше 10% (як у розвинутих західних країнах). З упровадженням
НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у
безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати
заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна
очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України
завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі
НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх
банківських рахунках. Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке
застосування платіжних карток юридичними особами - корпоративні та
бізнес-картки.
НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та
обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує
існуючу систему електронних платежів НБУ. Враховуючи світовий досвід, в Україні
має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати
щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на
транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках) [3].
Вкрай необхідним напрямком управління
банківською діяльністю є робота над розширенням можливостей фізосіб (головним
чином трудових мігрантів) здійснювати перекази із-за кордону через мережу
партнерів українських банків за кордоном без відкриття банківського рахунку.
Слід працювати над розширенням можливостей провідних вітчизняних банків щодо
надання послуг зі швидкого (до 15 хв.) та оперативного (не більше 24 год.)
переказу фізичними особами коштів в Україну через партнерів (мережу банків
кореспондентів та ін.) за кордоном [4, с. 243].
На загал, вітчизняні банки значно поступаються банкам
розвинених країн щодо використання сучасних промислових систем керування
базами даних, інтегрованих автоматизованих банківських систем, іншого
спеціалізованого банківського програмного забезпечення. Це є однією з причин
того, що кількість банківських продуктів та послуг, які надаються вітчизняними
банками, значно менша, ніж у банках розвинених країн. Обґрунтовані інвестиції
у інформаційні технології мають розглядатися банками як стратегічні інвестиції.
Банки у країнах Заходу витрачають на інформаційні технології близько 10%
доходу, тоді як в Україні їх фінансування часто здійснюється за залишковим
принципом [5, с. 49].
Удосконалення
діяльності комерційних банків шляхом застосування сучасних інформаційних
технологій сприятиме підвищенню їхньої ефективності, посилить позитивний вплив
на процес ринкової трансформації економіки України. Ми вважаємо, що
інформаційні системи можуть стати потужним інструментом підвищення
конкурентоздатності банківської діяльності, а отже впливати на структуру, загальний обсяг, формування та ефективне
управління економічним потенціалом вітчизняного банківського сектору.
Література:
1. Мельник О.Г. Інформація як складова інноваційного розвитку // Актуальні
проблеми економіки. – 2008. - №10. – С. 136-141.
2. http://www.globalinsight.com
4. Челомбітько Т.В.
Шляхи нарощування та ефективне використання потенціалу банківського сектору
економіки України / Т.В. Челомбітько // Вісник Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна. Економічна серія. – 2009. − № 840. − С. 242 - 245.
5. Степаненко
В. Удосконалення інформаційних
технологій та банківських технологій // Журнал банк. – 2007. - №5-6. – С.
48-50.