Голуб Ю.О., студентка

Завадська Д.В., к.е.н, доцент, науковий керівник

Одеський державний економічний університет, Україна

ОЦІНКА ФІЛІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В ПЕРІОД ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Банківський сектор активно розвивається, змінюючи свою структуру і присутність у різних регіонах України. Частина банків мають свої відділення у кількох регіонах України, інші зосередили свої відділення в якомусь одному регіоні, окремі банки взагалі не мають філій. Одним із найважливіших чинників, який зумовлює особливості розподілу банківських відділень по території України, є потреба місцевого бізнесу в банківських послугах. Для банків фактор розвиненості та структурної досконалості мережі філій значною мірою визначає їх конкурентоспроможність на фінансовому ринку України, адже дозволяє не лише збільшити масштаби і обсяги операцій, а й суттєво поліпшити їх якість [6]. Таким чином, рівень розвитку банківської сфери в регіоні характеризує рівень розвитку економіки цього регіону в цілому: з одного боку, банківський сектор розвивається для забезпечення потреб небанківського бізнесу, а з іншого — сприяє створенню і зростанню цього бізнесу. У таких умовах питання про те, як саме банківські установи розподілені по території України може передбачати розгляд таких його аспектів:

· скільки банківських відділень працює у кожному регіоні;

· яку кількість відділень мають різні банки у різних регіонах та в Україні в цілому;

· у скількох регіонах філіали різних банків займають провідні позиції.

Метою даної роботи є дослідження діяльності комерційних банків з розвитку філіальної мережі за період фінансової кризи.

Проблеми управління банківською діяльністю широко досліджуються як зарубіжними так і вітчизняними вченими, серед яких О. Кириченко, О.Васюренко, В.Шимкович, І. та ін.

Водночас проблеми організації та управління каналами збуту банківських продуктів на роздрібному ринку знаходять лише фрагментарне відображення в наукових працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Актуальність проблеми, недостатня наукова розробка окремих її аспектів і практична значущість обумовили вибір теми даного наукового дослідження.

Актуальність обраної до розгляду теми підтверджується тим, що особливого значення філіальна мережа банків в Україні набуває у період банківської кризи, що розпочалась в кінці 2008 р. й триває до сьогодні. Вплив світової фінансової кризи наглядно продемонстрував нездатність вітчизняної банківської системи протистояти її викликам, мобільно пристосовуватись до постійно змінюваних ринкових умов і проявив потенційні ризики її дестабілізації. У зв’язку з цим, питання дослідження причин і наслідків глобальних фінансових криз на банківський сектор України є на сьогодні надзвичайно актуальним. Тому, на нашу думку, в сучасних умовах функціонування першочерговим завданням вітчизняних банків повинні бути оцінка та розробка комплексної системи показників аналізу фінансового стану їхніх філій.

Вагомою причиною кризового стану вітчизняних банків є надмірна їх активність на ринку споживчого та іпотечного кредитування, оскільки криза економіки погіршує соціальне становище населення, пов’язане зі зростанням безробіття, заборгованістю з виплат заробітних плат і їх знеціненням через інфляцію, що постійно збільшує кількість неякісних і проблемних щодо погашення банківських кредитів. Доказом цього є нижче представлена табл.1.1, рис.1.1., рис.1.2. з даними про склад і динаміку показників соціально-економічного стану України [9].

Таблиця 1.1

Аналіз складу та динаміки основних показників соціально-економічного стану України за 2008-2010 рр.

Показники, млн.грн.	Роки, станом на 31.12:			Зміни за 2008-2009 рр.		Зміни за 2009-2010 рр.
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	млн. грн.	Тр, %	млн. грн.	Тр, %
Доходи населення номін.	845641	894286	1101015	48645	105,75	206729	123,12
Доходи населення реал.	634493	661915	841591	27422	104,32	179676	127,14
Витрати населення	793630	813909	944657	20279	102,56	130748	116,06
Заощадження населення	52011	80377	156358	28366	154,54	75981	194,53

Згідно даних таблиці, можна зробити висновок, що поряд із зростанням реальних доходів, зростають і витрати (у 2010 році вони зросли на 16,06% в порівнянні з попереднім роком), однак слід відмітити, що за цей період зростають і заощадження населення: в 2010 році вони складають 156358 млн.грн., що майже вдвічі більше, ніж у 2009 році, що може бути викликане недовірою населення до банківських установ.

Рис.1.1. Рівень безробіття в Україні за період 2005-2010 рр.

Рис.1.2. Рівень інфляції в Україні за 2005-2010 рр.

Дані, представлені у вигляді рис.1.1. та рис.1.2, свідчать про те, що дійсно криза економіки погіршує соціальне становище населення, пов’язане зі зростанням безробіття, знеціненням через інфляцію, що постійно збільшує кількість неякісних і проблемних щодо погашення банківських кредитів, що ілюструє табл.1.2.

Таблиця 1.2.

Аналіз кредитного портфелю банків України за 2008-2011 рр.

Показники	Станом на 01.01:				Зміни за період
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2008-2009 рр.	2009-2010 рр.
Кредити, надані юр.особам, млн.грн.	271589	460209	478260	540541	188620	62281
Темп приросту, %	25,17	69,45	3,92	13,02	44,28	9,1
Кредити, надані фіз.особам, млн.грн.	155338	273800	239160	205829	118462	-33331
Темп приросту, %	31,43	76,26	-12,65	-13,94	44,83	-1,29
Проблемні кредити (прострочені тас умнівні),млн. грн.	6357	18015	69935	77591	11658	7656
Темп приросту, %	42,66	183,39	288,20	10,95	140,73	-277,25
Питома вага проблемних кредитів у загальному об’ємі наданих кредитів, %	1,49	2,45	9,75	10,40	0,96	0,65
Темп приросту, п.п.	27,41	71,14	297,96	6,67	43,73	-291,29

Провівши глибокий аналіз кредитного портфелю банків України, можна зробити висновок, що якість кредитного портфелю знижується, оскільки в загальному об’ємі кредитів проблемна заборгованість за аналізований період займає все більший відсоток: станом на 01.01.2011 р. проблемні кредити досягають максимального значення у 77591 млн.грн, що складає 10,40% в загальному обсязі кредитного портфелю банківських установ.

На сьогодні світова практика засвідчує те, що кожна держава вже аналізує ефективність запроваджених заходів, але в Україні до цього часу поки що не визначено плану конкретних дій, не розроблено модель поведінки тих чи інших секторів економіки і владних структур в умовах кризи. Виходить, що Україна лише «наздоганяє» кризу, замість того, щоб завчасно упереджувати вплив її нищівних ударів.

Отже, для того, щоб оцінити вплив усіх факторів на банківські установи, слід проаналізувати ряд показників. У даній роботі буде розглянутий розвиток філіальної мережі банків, проаналізовані усі вивчені дані про стан різних філіальної мережі різних банків. Данні [8] з приводу зміни банківської мережі наведені у табл.1.3.

Таблиця 1.3.

Аналіз змін банківської мережі за 2009-2010 рр.

Банк	Кількість структурних підрозділів (од.), станом на 01.01:			Зміни за 2009 р.		Зміни за 2010 р.
				од.	У відсотках до загальної кількості філій БС, %	од.	У відсотках до загальної кількості філій БС, %
	2009	2010	2011
Ощадбанк	6157	6084	7317	-73	-1,2	123	20,3
Приватбанк	2990	3050	2951	60	2,0	-99	-3,3
Райффайзен Банк	1160	1060	1844	-100	-8,6	784	73,9
Укрсиббанк	931	757	1368	-174	-18,7	611	80,7
Промінвестбанк	873	601	730	-272	-31,2	129	21,5
Надра	709	557	699	-152	-21,4	142	25,5
Правекс-банк	596	544	876	-52	-8,7	332	61,0
Імексбанк	560	526	590	-34	-6,1	64	12,2
Укрсоцбанк	473	447	1392	-26	-5,5	945	211,4
Брокбізнесбанк	365	314	263	-51	-14,0	-51	-16,2
Всього	14814	13940	18030	-874	-5,9	4090	29,3

Аналізуючи данні табл. 1.3, можна зробити висновки, що найбільш розгалужена філіальна мережа з усіх розглянутих у даній роботі банків в Ощадбанку, де кількість філіальних відділень за 2009 рік зменшилась всього на 1,2 %. Найбільших змін, тобто зменшення, зазнав Промінвестбанк, у якого кількість філіалів зменшилась на 272 або на 31,2%. У Приватбанку навпаки спостерігається тенденція до збільшення філіальної мережі, про що свідчать дані, наведені у табл. 1.3.

В загальному вигляді, за 2009 рік філіальна мережа всіх банків зменшилась у незначній мірі, однак лише у Приватбанку кількість структурних підрозділів збільшилась. За 2010 рік відбулися значні зміни в філіальної мережі з сторону росту. Кількість філіалів у всіх представлених банків збільшилась, однак лідером є Укрсоцбанк, мережа якого збільшилась на 945 відділень або на 211,4% порівняно з 2009 роком. Поряд із збільшенням прослідковується і зменшення відділень таких банків, як Брокбізнесбанк та Приватбанк. В загальному вигляді кількість відділень розглянутих банківських установ збільшилась на 4090 відділень або на 29,3%.

Головним чинником, який вплинув на зменшення розміру банківських мереж, фінансисти називають припинення роздрібного кредитування. Основна причина закриття в 2009-2010 рр. – оптимізація витрат банку в зв'язку з скороченням доходів від кредитування. Це підтверджують дані, приведені в табл.1.4.

Таблиця 1.4

Аналіз процентних доходів та витрат банків за 2009-2010 рр.

Банки	За 2009 рік		За 2010 рік		Зміни за 2009-2010рр.
	% доходи	%витрати	%доходи	%витрати	% доходи		% витрати
					тис.грн.	Тр, %	тис.грн.	Тр, %
Ощадбанк	7827293	3642723	7680095	3513402	-147198	98,12	-129321	96,45
Приватбанк	14325629	6954305	14232444	8429808	-93185	99,35	1475503	121,22
Райффайзен Банк	7863111	3575315	7295259	3091579	-567852	92,78	-483736	86,47
Укрсиббанк	6862651	3788940	6049508	3191294	-813143	88,15	-597646	84,23
Промінвестбанк	3763301	2794565	3933196	2445257	169895	104,51	-349308	87,50
Надра	3472911	1988679	1923555	546536	-1549356	55,39	-1442143	27,48
Правекс-банк	828847	539810	687050	452816	-141797	82,89	-86994	83,88
Імексбанк	710115	310838	861952	531253	151837	121,38	220415	170,91
Укрсоцбанк	6010062	2930538	5343767	2398422	-666295	88,91	-532116	81,84
Брокбізнесбанк	1654459	1256769	1707354	1287245	52895	103,20	30476	102,42
Всього по банківській системі України	119083052	65357516	113334120	61409176	-5748932	95,17	-3948340	93,96

Аналізуючи дані табл. 1.4, можна зробити висновок, що взагалі по банківській системі за період 2009-2010 рр. процентні доходи зменшились на 4,83%, однак і процентні витрати зменшились на 6,04%, що є позитивною тенденцією. Розглядаючи окремі банки, слід відмітити, що у всіх банків, окрім Проінвестбанку, Імексбанку та Брокбізнесбанку, доходи зменшувались, причому швидше, ніж збільшувались витрати, що і підтверджує вищевикладене припущення: основна причина закриття філіалів – оптимізація витрат банку в зв'язку з скороченням доходів від кредитування.

Насамперед банківські установи закривали збиткові відділення, які були розташовані в орендованих приміщеннях. Ефект від закриття орендованого відділення в частині оптимізації витрат значно більший.

Як правило, банки прагнули повністю не втрачати населений пункт або район, а закривали тільки частину відділень з найменш вигідним розташуванням – закривалися неефективні, малоефективні або спеціалізовані (на видачі кредитів, наприклад) точки продажів.

Окрім безбалансових відділень, банки також скорочували мережу філій. За даними НБУ [7], вже за перше півріччя 2010 року кількість філій скоротилася на 16% – до 921 од.. Вся справа в тому, що банки масово трансформують філії у відділення. Варто зазначити, що насправді багато банківських філій продовжили працювати, тільки вже як безбалансові відділення [10].

Керівництво багатьох банків стверджує, що основною причиною масового скорочення мережі стала фінансова криза та припинення кредитування. Проте, на нашу думку, навіть без вище зазначених чинників українським банкам довелося б зменшувати свою філіальну мережу через те, що останні кілька докризових років вітчизняна банківська система перебувала в стані передпродажної підготовки. Прикладом такого може бути Укрсоцбанк, який увійшов до складу UniCredit Group. Тому філіальна мережа банків нарощувалася швидкими темпами без врахування якісних характеристик.

Результати проведеного в роботі дослідження дозволяють нам зробити такі висновки та напрями подальшої роботи українських банків щодо поліпшення фінансового стану їхніх філій.

1. Всі фінансові кризи та подолання їх наслідків призводять до структурних змін банківських систем, оскільки банківська сфера є найчутливішою до їх впливу.

2. В мережі філіалів українських банків й надалі повинні здійснюватися процеси оптимізації, де банківські установи більш глибоко вивчатимуть структуру бізнесу, доцільність та ефективність розташування відділень та філіалів.

3. Банківські установи є найбільш гнучкими структурами в умовах ринку, тому вони найшвидше реагують на події, що відбуваються на міжнародних фінансових ринках, тому, на наш погляд, головне, що повинні зробити банки – це розробити механізми своєчасного прогнозування, попередження та пом’якшення як зовнішніх, так і внутрішніх кризових явищ ,а саме:

- адміністрування банківських операцій та моніторинг;

- забезпечення внутрішнього контролю за ризиками, що притаманні регіональним одиницям;

- впровадження трансфертної моделі ціноутворення;

- комплексне якісне оцінювання, як спосіб змістової інтерпретації фінансового стану філіалів на основі використання дерева оцінок тощо.

Список використаних джерел

1. Кириченко О.А., Любунь О.С., Кузьмінський В.З. Планування у комерційному банку //Фінанси України (укр..) – 2002 – №2. – с.138-142

2. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч.посіб. – 4-те вид., перероб. і до. – К.: Знання, 2004 – 324с.

3. Шимкович В. Нестандартные концепции розничного бизнеса // Банковская практика за рубежом (рус.). – 2004 - №4 – с.26-36

4. Гольченко І.Е. Тенденції розвитку міжнародної та вітчизняної банківських систем // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.9: Збірник наукових праць: Наукове видання. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2004. – 374с.

5. Дмитрий Гриньков. Оптимизация филиальной сети. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://economic-ua.com/Business/22904

6. Нікітін А. В. Н 62 Маркетинг у банку: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 170 с. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://ubooks.com.ua/books/000100/inx29.php

7. Офіційний сайт Національного банку України. Банківський нагляд [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/

8. Інформаційний портал про банки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.bankstore.com.ua

9. Офіційний сайт державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.ukrstat.gov.ua/

10. Вітряк, А. М. Стратегічний аналіз розвитку філіальної мережі банку/ А. М. Вітряк //Вісник Української академії банківської справи. – 2007. – №2 (23). – С. 95 – 98.

11. Гриньков Д. Бизнес Как чувствует себя филиальная сеть банков? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tristar.com.ua/2/art/kak_chuvstvuet_sebia_filialnaia_set_bankov_23140.html