Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Мацьків В.В.

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Податкові аспекти регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Сучасний стан інтеграції національних економічних систем вимагає постійного пошуку механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання для забезпечення їх конкурентоспроможності на зовнішньому ринку. Однією з складових такого регулювання є податкове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Податкове регулювання у вузькому розумінні це сукупність податкових форм, методів та інструментів за допомогою яких регламентується діяльність суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних відносин. У широкому розумінні це система заходів регуляторного, нормативного, законодавчого характерів, яка може адаптуватися до зміни економічної-соціальної ситуації в країні та міжнародної кон’юнктури, постійно вдосконалюватися й контролювати досягнення основних цілей податкового регулювання ЗЕД.

Світова фінансова криза показала неефективність заходів держави у забезпеченні ефективного ведення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Різке падіння світової економічної активності значно скоротило обсяги міжнародної торгівлі. Надмірна експортна зорієнтованість в умовах падіння світових цін на сировину та згортання світового попиту, призвела до різкого скорочення обсягів вітчизняної промисловості.

Такий стан речей спричинив те, що домінуючими тенденціями в зовнішній торгівлі України за підсумками 2009 р. стали:

- значне падіння обсягів зовнішньоторговельного обороту (обсяги експорту та імпорту у 2009р. скоротились на 40,7 та 46, 9% порівняно з 2008 р.);

- скорочення обсягів зовнішньої торгівлі з усіма торговельними партнерами України;

- збільшення від'ємного сальдо зовнішньоторговельного обороту. За підсумками 2009 року перевищення імпорту над експортом становило 5732 млн. дол. США;

У цьому контексті постає питання проведення виваженої податкової політики, спрямованої на збільшення та покращення зовнішньоторговельного обороту країни, залучення іноземного капіталу в національну економіку. На даному етапі розвитку ринкових відносин податки не можуть виконувати тільки фіскальну функцію, яку вони виконують зараз, адже це дієвий фактор стимулювання підприємницької діяльності. Саме податки повинні стати ефективним регулятором соціально справедливого перерозподілу доходів.

Зі вступом України до СОТ роль податків як регулятора економіки зростає. Держава маніпулюючи механізмом нарахування та сплати податків, податковими ставками і пільгами може стимулювати або обмежувати розвиток окремих галузей або сфер економіки.

Одним із значимих інструментів податкового регулювання ЗЕД є податок на додану вартість (ПДВ) та його величина. Хоча ПДВ загалом негативно впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, однак зважаючи на значний регулюючий вплив цього податку, його доцільно використовувати як дієвий важіль стимулювання у першу чергу, інвестиційної діяльності, імпорту для забезпечення виробництва експортної продукції та імпорту, що має соціальне спрямування.

Колінець Л.Б. у своїх дослідженнях пропонує використовувати розмір ставки ПДВ для стимулювання імпорту стратегічних товарів у залежності від рівня насиченості внутрішнього ринку даним товаром [9, с.534]. Якщо товар, який можна віднести до групи стратегічного імпорту, з’являється на ринку, то пропонується для нього встановлювати ставку ПДВ на рівні 5%, або взагалі оподатковувати за нульовою ставкою. У міру зростання насиченості зростатиме і ставка ПДВ. Проте враховуючи вітчизняні реалії економіки України дані пропозиції буде важко використовувати у практичній діяльності і їх потрібно піддавати модифікації.

Поряд з ПДВ у податковому регулюванні ЗЕД суб’єктів господарювання важливе значення має акцизний збір. З 1999 р. спостерігається поступове скорочення кількості підакцизних товарів, що є сприятливим фактором адже це знижує податковий тиск на виробників та імпортерів та створює передумови для здійснення податкової реформи. Нажаль новий Податковий кодекс не вніс кардинальних зміні в оподаткуванні суб’єктів, що здійснюють ЗЕД.

Накопичений міжнародний досвід податкового регулювання ЗЕД підприємств може бути корисним і для нашої країни. Його можна використовувати при вдосконаленні систем регулювання та фінансування експорту України в процесі подальших ринкових перетворень в економіці.

Оптимальне оподаткування зовнішньоекономічних операцій повинне давати змогу покривати існуючі фінансові потреби держави з мінімальними втратами народногосподарської ефективності. Воно має забезпечувати фінансову стабільність і передумови розвитку і країни в цілому, і окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

У зв’язку з цим податкове регулювання потребує особливого контрою з боку держави. Необхідно здійснювати постійний моніторинг з метою виявлення впливу податкових важелів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

1. Васюренко В. О. Аналіз впливу фінансового регулювання на сталість зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання / В. О. Васюренко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : збірник наукових праць. – Харків, 2009. – Вип. 2(7) – С. 37–42.

2. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 N 960-XII (960-12) зі змінами та доповненнями.

4. Курищук В.В. Банківське кредитування експортної діяльності підприємств в Україні / Курищук В.В. // Інвестиції: практика та досвід.– 2010. – №1. – С.64-69.