Рудь І.В., П’ятківська Г.В.

Науковий керівник: Березюк С.В.

Вінницький національний аграрний університет

МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ

В данній статті висвітлюється принципово новий показник суспільного прогресу – індекс людського розвитку. Розглянуто методологію його розрахунку.

 

In this article deals with a fundamentally new tool for social progress - the index o fhuman development. The methodology of its calculation.

Вступ. Концепція людського розвитку стала найкращим здобутком цивілізації ХХ століття. У фокусі новоствореної концепції у знаходиться людина, як найповніше задоволення її потреб, всебічний розвиток її здібностей. Розвиток суспільства з цих позицій означає не нагромадження матеріального багатства, а постійне розширення можливостей для задоволення фізичних і духовних потреб населення.

 Метою написання статті є дослідження методики розрахунку показників людського розвитку, яка запропонована Програмою розвитку ООН (ПРООН) і використовується з метою  характеристики рівня розвитку майже усіх країн світу.

Об’єктом дослідження є людський розвиток — безперервний процес розширення можливостей вибору, який постійно змінюється завдяки найрізноманітнішим факторам.

Науковців усього світу досліджують проблеми розширення можливостей вибору людини. Так, використовуються теорії А. Сена, М. Нуссбаума, С. Алкайра, С. Фукуда-Парра,  Л. Чена, В. Наразімхана,  Р. Л. Бача та інших.

Визнаним у всьому світі інтегральним показником стану соціально-економічного розвитку країни, що відображає досконалість соціально-трудових відносин, виступає індекс людського розвитку.

Виклад основного матеріалу. В основі даної концепції лежить принцип, згідно з яким економіка існує для покращення життєвого стану людей, а не навпаки. Це є принципово новий інструмент вивчення суспільного прогресу.

Україна вперше була включена в розрахунки індексу людського розвитку (ІЛР) в Доповіді за 1993 рік. Саме в той час, використовуючи розрахунки за 1990 рік, вона посідала цілком пристойне 45-те місце, а абсолютне значення зведеного індексу дорівнювало 0,844 [1].

Для визначення індексу за методикою ООН рекомендується враховувати три показники: ВВП на душу населення, середню тривалість життя, рівень освіти населення старше 25 років. Дані показники по країні зіставляються з максимальними у світі аналогічними показниками.

Індекс людського розвитку (ІЛР) є простим середньоарифметичним індексом реального ВВП на душу населення (ІВВП/Н), досягнутого рівня освіти (Іосв) та середньої тривалості життя (Ітр.ж):

                                                                                   (1)

Індекс тривалості життя  обчислюється за формулою:

                                              (2)

де Х i – очікувана тривалість життя при народженні населення і-тої території;

Х max – максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);

Х min – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).

Індекс рівня освіченості  обчислюється за формулою:

                                           (3)

де І adult – індекс грамотності дорослого населення;

І child – індекс сукупної частки учнів в загальній чисельності населення відповідного віку.

Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення обчислюється

 за формулою:

                                                     (4)

Х max – максимальне значення показника (прийняте на рівні 40000 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спроможності);

Х min – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів США на рік на особу (за паритетом купівельної спроможності).

Методологія комісії ООН визначає граничні межі, за якими можна проводити класифікацію даних показників:

–        країни з високим рівнем людського потенціалу, HDI є [0,8; 1];

–        країни з середнім рівнем людського потенціалу, HDI є [0,5; 0,8);

–        країни з низьким рівнем людського потенціалу, HDI є [0; 0,5).

Під час розрахунків визначається також гендерний показник, який враховує соціально-економічну нерівність у становищі чоловіків і жінок у країні. Це так звані гендерні відмінності. Якщо така нерівність має місце, то розрахунки зазначених вище індексів здійснюються окремо для чоловіків і жінок, що приводить до зниження індексу гендерного розвитку (ІГР) порівняно з індексом людського розвитку             (ІГР < ІЛР). Якщо ж відмічається гендерна рівність, то ці індекси майже однакові.

Фахівці Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ та Державного комітету статистики запропонували національну методику визначення ІЛР, де використовуються  дев’ять показників:

1. Демографічну ситуацію в країні та в регіонах:

·                   кількість населення; міське, сільське населення;

·                   природний щорічний приріст (скорочення) населення;

·                   індекс очікуваної тривалості життя.

2.  Стан ринку праці:

·                   рівень зайнятості та безробіття.

3. Рівень життя населення:

·                   ВВП на душу населення;

·                   індекс споживчих цін;

·                   кількість телефонів на 100 помешкань.

4.  Житлові умови:

·                   загальну площу житлового фонду;

·                   житлову площу на душу населення;

5. Охорона  здоров’я та рівень здоров’я населення:

·                   державні витрати на охорону здоров’я у відсотках до ВВП;

·                   кількість населення в розрахунку на одного лікаря.

6. Рівень освіти:

·                   державні витрати на освіту у відсотках до ВВП;

·                   рівень грамотності дорослого населення;

·                   індекс досягнутого рівня освіти — середньої, неповної вищої, вищої.

7. Соціальне середовище.

8. Криміногенна ситуація.

9. Екологічну ситуацію [2].

Щорічні Доповіді про людський розвиток містять, крім інформації про ІЛР та його складові по 177 країнам світу, групам країн і по світу загалом, також багато іншої інформації: індекси бідності населення; показники демографічних тенденцій; дані про ресурси, доступність і ризики в галузі охорони здоров’я; про стан харчування, води і каналізації; про державні витрати на освіту; про досягнення в освіті; про створення і поширення нових технологій; про охорону довкілля; про нерівність; про становище жінок; про пріоритетність державних витрат; про жертви злочинів і т.ін. Щоправда, уся ця інформація про ІЛР та його складові, певною мірою неповні, мають прогалини, або й розраховуються не для усіх країн з причин нестачі даних.

Для трьох основних вимірів людського розвитку ПРООН розроблена система базових показників, які регулярно розраховуються для майже усіх країн світу. Всі ці показники є стимуляторами людського розвитку, тобто збільшення показника означає розширення можливостей людського потенціалу, а зменшення показника – звуження можливостей. 

Значення ІЛР України за 2010 рік дорівнює 0,710 – що ставить країну на 69 позицію з 169 держав і територій. За період з 1990 до 2010 рр. очікувана тривалість життя при народженні в Україні зменшилася приблизно на 1 рік, середня тривалість навчання зросла більш ніж на 2 роки, очікувана тривалість навчання збільшилася більш ніж на 2 роки. Валовий національний дохід на душу населення в Україні за цей період зменшився на 27 відсотків.

ІЛР України за 2010 рік (0,710) нижче середнього (0,717) по країнах Європи та Центральної Азії. Він також нижчий за середній показник країн із високим рівнем людського розвитку (0,717). В Європі та Центральній Азії «сусідами» України за показниками ІЛР (країни зі схожим індексом і та чисельністю населення) є Казахстан і Російська Федерація, які посідають відповідно 66 та 65 місця в рейтингу [4].

Висновок. Методика обрахування ІЛР та його складових, крім ранжування і поділу країн на групи, дає змогу оцінити відповідність поточної ситуації певним орієнтирам, що виражаються оптимальними значеннями показників людського розвитку, а також зміну її за певний період. Порівняння індексів тривалості життя, освіченості та рівня життя дає можливість, за інших рівних умов, уточнити пріоритетність відповідних програм  і необхідні розміри фінансування їх.

 Разом з тим ІЛР не враховує багато параметрів, що забезпечують можливості вибору, цінні для людей. У зв'язку з цим триває постійна робота з вдосконалення методики його розрахунку та з доповнення його іншими синтетичними показниками. Однак ніякі зміни у методиці розрахунку ІЛР не можуть зменшити його значення як принципово нового інструменту вивчення суспільного прогресу. Тому, методика розрахунку ПРООН має бути розширена і вдосконалена для використання всередині країни.

Література:

1.                 Чому Україна опинилася на 78-му місці у світовому індексі людського розвитку //Андрій Ревенко «Дзеркало тижня» №37, 24 Вересень , 2005

2.                 Інтернет-портал  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proces.biz/HR/Book/Ekonomika_praci/Ekonomika_praci3.htm

3.                 Грішнова О.А. Людський розвиток .- ст.105

4.                 Інтернет-портал  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.undp.crimea.ua/news_detail.php?id=137&locale=uk