Экономические науки/ 2. Внешнеэкономическая деятельность.

к.е.н. Туніцька Ю. М.,

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Передумови формування товарної структури імпорту

в Україні

Визначення  передумов і реалізація напрямів зниження рівня імпортозалежності України та підвищення ефективності імпортних операцій дозволить захистити національну економіку від значних втрат навіть в умовах несприятливої світової ринкової кон’юнктури.

Проблеми дисбалансу зовнішньої торгівлі України виникли задовго до фінансово-економічної кризи. Формування сучасної структури зовнішньої торгівлі товарами обумовлено структурою економіки, яка визначає експортний потенціал країни та потребує  імпорту закордонної продукції. У спадок від колишнього СРСР Україна отримала здеформовану структуру виробництва, високий рівень його витратомісткості та занепад внутрішнього ринку. Починаючи з 2001 р., з’явилась тенденція до випереджання темпів зростання обсягів імпорту товарів над темпами збільшення експорту, формувались умови  для   появи   від'ємного   сальдо   у зовнішній торгівлі товарами. За 2005-2008 рр. від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу зросло в 10 разів і сягнуло рекордного рівня - 18580,93 млн дол. США. Перевищення обсягів імпорту над експортом спостерігається майже за всіма товарними групами.

Частка товарів „Живi тварини; продукти тваринного походження” в загальних обсягах імпорту товарів в Україну за досліджуваний період збільшилася з 0,84% у 2002 р. до 2,80% у 2009 р.  переважно за рахунок зростання часток м’яса і харчових субпродуктів (від 0,48 % до 1,3 % відповідно), риби та ракоподібних (від 0,49% до 1%). Стійка імпортна залежність від поставок м’яса  склалася в Україні внаслідок скорочення вітчизняного виробництва (в Україні - 41,1 кг на душу населення, тоді як у США — 112 кг, Бразилії — 103 кг, Франції — 90 кг)[4]. Серед перешкод відновленню національного виробництва м’яса: слабка сировинна база; відсутність чіткого контролю над пересуванням м’ясної сировини в країні; високі кредитні ставки на вітчизняному ринку за умов необхідності значного оновлення матеріально-технічної бази і впровадження інноваційних технологій виробництва.

Збільшення обсягів імпорту риби та ракоподібних в Україні зумовлюється  специфічними особливостями та проблемами вітчизняної рибної галузі: сезонний характер промислу; вилов основної частки риби й морепродуктів у межах виключних (морських) економічних зон іноземних країн та у відкритій частині Світового океану і лише 25 % – у морській економічній зоні та внутрішніх водоймах України; зменшення обсягів власного виробництва через старіння основних засобів (знос становить 80%).

Частка імпорту товарів  „Продукти рослинного походження” протягом 2001-2009 рр. збільшилася з 1,69% до 2,8%. Обсяги імпорту перевищували обсяги експорту за чотирма групами: істівні плоди, горіхи та цитрусові, живі рослини та продукти квітництва, камеді та смоли. Серед загальних причин зростання частки імпорту їстівних плодів, горіхів та цитрусових з 0,41% до 1,4% у 2001-2009 рр. – зростання споживання свіжих плодів та фруктів; підвищення вимог до якості та асортименту продукції; зміни вподобань споживачів, що ґрунтуються на підтриманні здорового способу життя; збільшення доступності екзотичних продуктів, зниження імпортних митних тарифів через вступ України до СОТ; активний розвиток великих торговельних мереж  (METRO, Auchan, Billa, Fozzy Group та ін.).

Від’ємне сальдо по розділу „Готові харчовi продукти” збільшується за рахунок товарних груп: різні харчові продукти (-71,79 млн дол. США у 2001р. до – 333,46 млн дол. США у 2009 р.), тютюн (з -117,24 млн дол. США у 2001р  до -241,60 млн дол. США у 2009 р ), продукти переробки овочів та плодів (з 6,31 до - 48,14 млн дол. США у 2009 р). Загальний торговельний баланс тютюну є від’ємним унаслідок імпорту тютюнової сировини. В Україні вирощують лише 7 % тютюну від зага­льних потреб промисловості [1].

Протягом досліджуваного періоду спостерігається стійке зростання від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі мінеральними продуктами. У 2009 р. обсяги імпорту перевищили обсяги експорту на 11794,99 млн дол. США. Це пов'язано з недостатньою забезпеченістю України власними енергетичними ресурсами  - кам’яним вугіллям, сирою нафтою (включаючи газовий конденсат), природним газом (32,2% від загального обсягу імпорту товарів в Україну в 2009р.). Щорічні збитки національної економіки від неефективного порівняно з європейськими показниками енергоспоживання становлять 15-17 млрд дол., або 16-18% ВВП [2].

Від’ємне сальдо торговельного балансу за розділом „Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi” обумовлюється передусім перевищенням обсягів імпорту фармацевтичної продукції (у 2001 р – 2,17% від загального обсягу імпорту товарів в Україну, а в  2009 р – 4,7 %), добрива (0,19% та 0,6% у 2001 – 2009 рр.), ефiрних олій та косметичних препаратів (0,63% та 1,5% у 2001 – 2009 рр.). Серед передумов формування негативного сальдо: несприятлива ситуація на зовнішніх ринках, пов'язана з уведенням у дію нових потужностей   головними   конкурентами  українських    товаровиробників,    посиленням    вимог   до якості та асортименту хімічної  продукції,  скорочення    ринків збуту внаслідок розширення  ЄС,   низькі   темпи технічного переозброєння вітчизняних підприємств і незадоволення внутрішнього попиту на більшість видів продукцiї хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi.

Поглиблення імпортозалежності спостерігається і в зовнішній торгівлі –  товарами розділу „Полімерні матеріали, пластмаси та каучук”. Якщо в 2001 р. негативне сальдо зовнішньої торгілі становило 441,05 млн дол. США, то у 2009 р. -2100,51 млн дол. Найбільшу частку в загальних обсягах імпорту традиційно становили полімерні матеріали та пластмаси (4,7 % від загального імпорту). Це пояснюється незначними обсягами  виробництва цієї продукції та зростаючим попитом на неї.

         Частка імпорту товарів розділу „Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів” у загальному обсягу ввезених в Україну товарів знизилась з 4,02 % у 2002 р. до 2,21% у 2009 р. Основним імпортним товаром є картон та папір, сировина для виробництва яких в Україні практично відсутня.  Резерви інтенсивного розвитку залишилися лише на середніх і малих підприємствах.

Суттєве зниження частки товарів за розділом „Текстиль та вироби з текстилю” з 4,1% у 2001 р. до 2,5% у 2008 р. відбувалося за рахунок стрімкого зниження частки хімічних шпательних волокон (з 1,82%  до 0,3% у 2001 – 2008 рр.), бавовни (з 0,61% до 0,2 %) та ниток синтетичних і штучних (з 0,66% до  0,2%). Вітчизняна трикотажна та тектильна галузь є неконкурентоспроможними на вітчизняному ринку через: неможливість здійснення міжгалузевого обміну внаслідок розпаду СРСР, нестачу сировини,  виробництво продукції з використанням давальницької сировини, недосконалість каналів збуту; недостатні обсяги інвестування,  великі обсяги тіньового сектору, значний сегмент споживачів з низькими доходами (80% ринку), нестачу  кваліфікованих управлінців.

З 2001р. до 2007 р. частка товарів розділу „Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла” в загальному імпорті товарів в Україну стабільно зростала з 1,17 % до 1,6% переважно за рахунок „скла та виробів з нього” (0,5% у 2009 р). Посилення структурної розбалансованості галузі, різке скорочення виробництва, відсутність інвестиційної складової у ціні вироблюваної склопродукції та зниження ставок на імпорт продукції після вступу України до СОТ разом з неефективною державною політикою щодо захисту національного виробника призвели до згортання скловиробництва, ліквідації одних підприємств галузі та перепрофілювання інших.

Стрімке збільшення частки товарної групи „Транспортні засоби та шляхове обладнання” в загальному імпорті товарів в Україну з 4,73 % у 2001 р. до 14,1 % у 2008 р. відбувалося внаслідок збільшення обсягів постачань імпортних наземних транспортних засобів, крiм залiзничних (з 4,04% до 13,3%). Протягом 2001-2008 рр. український ринок був залежним від імпорту автомобілів. Попит на автомобілі значно перевищує їхню пропозицію національними виробниками. Перспективи зростання виробництва автомобілів українськими підприємствами обмежені відсутністю додаткових ресурсів для інвестування в збільшення потужностей.

Протягом досліджуваного періоду відбувалося стрімке збільшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі  за розділом „Рiзнi товари і вироби”.          У 2008 р цей показник становив -572,09 млн дол. США. Найбільшу та зростаючу частку серед товарів цієї групи у загальному обсязі імпорту складають меблі (0,45% - у 2001р. та 0,6% - у 2009 р.), що зумовлено нестачею власних коштів, наявністю тіньового ринку, зношеністю основних фондів, недостатньою фінан­совою підтримкою держави, недоско­налістю законодавчої бази, високими тарифами на пере­везення, зростанням цін на сировину, матеріали та енергоносії. Таким чином, нинішня структура імпорту України негативно впливає на економічний розвиток національної  економіки та розбудову інноваційної моделі.

Література

1.                 Зарубова Росс Г. Економіка та оподаткування тютюнових виробів в Україні / звіт входить до серії досліджень оподаткування тютюнових виробів, проведених за фінансової підтримки добродійного проекту Блумберга та Фонду Біла і Мелінди Гейтс, проект є частиною ініціативи Блумберга зі зменшення вживання тютюну. – 2009 .

2.                 Матеріали міжнародного круглого столу „Енергоефективність та енергетична безпе­ка". – К.: Міжнар. ін.-т менеджменту, 2007.

3.                 Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: [ www.ukrstat.gov.ua]

4.                 Стратегія розвитку м’ясного скотарства в Україні у контексті національної продовольчої безпеки / за ред. М. В. Зубця, І. В. Гусєва. – К. : Аграрна наука, 2005. – 125 с.