Брутян Катерина Сергіївна

Білик Олександра Юріївна

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Україна у координатах Європейського Союзу

Європейський Союз являє собою те інтеграційне ядро, котре залучає до себе інші європейські країни. Тим самим створюється основа для формування загальноєвропейської економічної інтеграції. Проте сьогодні можна говорити лише про перспективи підключення до Європейського Союзу деяких країн Східної Європи, включаючи ряд республік колишнього СРСР.

Що ж стосується включення в Європейський Союз України, Білорусії, та Росії, то рішення прийматимуться у відповідності з реальною зацікавленістю західноєвропейського бізнесу, котра у свою чергу визначатиметься ступенем глибини і цілеспрямованістю соціально-економічних реформ в цих країнах [2, c. 250-251].

Але потрібно зважати й на те, що вступ до ЄС пов’язаний не лише з економічними вигодами, а й з витратами. Про це свідчить, зокрема процес вступу до ЄС у минулому соціалістичних країн Центральної та Східної Європи.

Як видно з політичних заяв очільників нашої держави, Україна зробила свій цивілізаційний вибір на користь європейської інтеграції і буде брати участь в інтеграційних угрупуваннях на паритетній основі, досягне європейських показників ефективності виробництва, рівня життя, соціально-економічного розвитку. Але щоб ці бажання стали реальними, необхідно чітко розуміти, що в основі розвитку євроатлантичного світу, попри всі протиріччя та негаразди, лежить інноваційність у всіх її вимірах. А тому і ми повинні стати інноваційною нацією, щоб бути прийнятими до європейської спільноти. Інноваційність як феномен соціально-економічного життя має багато різноманітних проявів і пов’язана з різноманітними факторами, регулятивними нюансами, стимулами економічного та неекономічного порядку. В сучасних умовах зростання взаємної залежності країн і загострення глобальної конкуренції інноваційність є запорукою прогресу, а також фактором формування та нарощування конкурентної сили, забезпечення добробуту населення [1, c. 5].

А також реальна загальноєвропейська економічна інтеграція відбуватиметься в міру формування політико-правових, економічних та соціальних умов та передумов включення східноєвропейських країн до Європейського Союзу. В Копенгагені глави держав та урядів ЄС в червні 1993 року затвердили критерії, котрим повинні будуть задовольняти європейські країни перш ніж вони зможуть вступити до Союзу. До них, зокрема, відносяться:стабільні інститути, правова держава, гарантії прав людини і поважання меншин, функціонуюча ринкова економіка [2, c. 250-251].

Зрозуміло, необхідно здійснити капітальний «євроремонт» України. І починати треба з головного — людини. Проблему побудови сучасного інноваційного суспільства, а не тільки економіки, необхідно розглядати у контексті людського розвитку і здатності українців адаптуватися до викликів глобальної економіки через побудову розвинутого демократичного суспільства. А тому до вирішення цієї проблеми необхідно підходити з нових методологічних позицій, які б усебічно розглядали діяльність людини, а не тільки її економічну сторону. Отже, інноваційність — це не стільки економічне зростання, а, перш за все, шлях до кращого життя [1, c. 6].

Для цього щоб інтегрувати в ЄС, необхідно не тільки розробити європейську модель розвитку країни, а й досягти того, щоб її ідеї запали у самосвідомість нації, стали основою життєдіяльності кожної людини, особливо молоді. Але для цього необхідно, і це очевидно, змінити менталітет нації, її основні домінанти економічної культури та економічної поведінки. Необхідно змінити не тільки структуру економіки, а й, перш за все, соціальне обличчя держави [1, c.7].

Інноваційне суспільство, на зразок європейської держави, новий тип не тільки економічних, а й соціальних та інституціональних відносин. Його формування являє собою еволюційний процес, який можна прискорити, але не можна імплантувати в суспільство, яке не готове для цього. Готовність суспільства визначається декількома умовами, які формують низку взаємообумовлених потенціалів до євроінтеграції: технологічний та інтелектуальний потенціал; потенціал до розвитку демократії; рівень та потенціал соціальної та економічної культур; рівень та потенціал інституціональних перетворень на зразок європейських [1, c.9].

У даному випадку необхідно звернутися до з’ясування особливостей культури і ментальності населення України особливо в економічній площині, бо саме вони відображають здатність до сприйняття європейських цінностей. В Україні проблеми становлення демократії обумовлені відсутністю економічних, соціально-психологічних, інституціональних та культурних умов. Безумовно, такий стан не може позитивно впливати на формування інституцій демократичного суспільства.

Таким чином, вважаємо, що для створення реальних умов для позитивних соціально-економічних зрушень, економічного зростання необхідно враховувати модель «правопорядок-демократія-економічне зростання» у сінергетичній єдності складових. Становлення України, як сучасної європейської держави, не може здійснюватися без ефективної інституціональної системи, бо саме вона є запорукою демократичного розвитку держави на ліберальних принципах, балансу різнорівневих інтересів у суспільстві і, в кінцевому рахунку, економічного зростання. Але розбудова інституцій повинна в обов’язковому порядку враховувати, так звані, неформальні інституційні відносини. Ментальність, у тому числі й економічну, населення, його соціальну та економічну культуру і поведінку, цивілізаційно-культурне підґрунтя нації

Список використаних джерел

1. Зовнішня торгівля: право та економіка. Науковий журнал//За ред. М.Верменчука, Л.Павлова.—К.: МФУ,УДУФМТ. №3(38)/2008.—164с.

2. Міжнародна економіка. Навчальний посібник/За ред. Козака Ю.Г., Новацького В.М.—К.: Центр навчальної літератури,Видавництво «АртЕк», 2002. — 436 с.