Ярошенко В.В.

Національний авіаційний університет Інститут міжнародних відносин, Україна

Перспективи розвитку атомної політики

У сучасному світі атомна енергетика займає досить важливе місце. Варто відзначити, що виробництво електрики за допомогою даного способу розпочалось ще 50 років тому і майже дві третини усього населення світу використовують атомну енергію як першочергове і невід’ємне джерело у виробництві та інфраструктурі промисловості. Із швидким розвитком індустріальних країн збільшуються і розміри споживання електроенергії, а тому необхідно шукати більш дешеві невичерпні ресурси, які сприятимуть нарощуванню потужності забезпечення нею світу. 

Використання атомної енергетики на даному етапі розвитку людства є досить ризикованим, оскільки для підтримання належного стану експлуатації реакторів необхідне постійне і досить значне фінансування з боку держави, що, іноді, так і не забезпечується.

Світовий досвід відображає як позитивні наслідки використання даного виду отримання бажаної енергії, так і негативні. Яскравим прикладом останніх можуть бути катастрофа у Гаррісбурзі  у березні 1979 року, у Чорнобилі у квітні 1986 року, вибух на Фукусімі в Японії в березні 2011 року та ін. Можна навести ще величезний ряд таких подій, які мали катастрофічний вплив на світ загалом і в більшості випадків це було пов’язано саме з неприпустимими недоліками в конструкції АЕС, недбалому нагляді, помилками, які були спричинені стресовими ситуаціями, а також застосуванні невірних інструкцій з експлуатації і т.д. Поряд із цими факторами існують і інші загрози, які також можуть призвести до наслідків світових масштабів. Серед них виділимо протиправні дії третіх осіб, терористичні акти і вплив природних катаклізмів.  Останній із вище перелічених став першопричиною виникнення аварійної ситуації і викиду в атмосферу радіоактивних речовин у великій кількості. Проблема Японії викликає особливу увагу міжнародної спільноти і на фоні останніх подій більшість високорозвинених країн піднімають питання розробки нових стратегій розвитку енергетики.

Завдання дослідження. Проаналізувати вплив світових подій на розвиток атомної політики, визначити основні загрози для людства глобального масштабу і визначити стратегії розвитку АЕС.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями, пов’язаними з розвитком атомної енергетики, займаються як зарубіжні так і вітчизняні науковці. Серед них можна виділити таких як Дорогунцов С.І., Сіновець П.А., Хазан П.В., Ангурець О.В., Єлісєєва Г.Ю., Шелевицький І.А та Ловінс А.Б., Страдфорд Х. і інші.

Невирішена частина загальної проблеми. Проблема безпеки атомної енергії та її вплив на світову спільноту.

Мета статті. Проаналізувати сучасний стан атомної політики у провідних країнах світу, визначити основні тенденції розвитку і подальшого впровадження даного виду енергії, виявити потенційні ризики і перспективи  використання «дешевої» атомної електроенергії.

Виклад основного матеріалу. Багато країн світу прагнуть до посилення політики щодо атомної енергетики. Серед них можна виділити наступні: Китай, США, Індія, Росія та Японія, які в сукупності становлять половину світового населення.

Оскільки даний вид енергії забезпечує незалежність і безпеку електропостачання, то такі країни як Південна Корея, Аргентина, Бразилія, Канада, Україна та деякі країни Центральної та Східної Європи прагнуть до підвищення частки атомної енергії в своїй економічній системі. Найбільшим світовим експортером електрики є Франція, яка створює майже 75% електроенергії завдяки атомним станціям. А Італія, навпаки, виступає найбільшим імпортером даного виду енергії, оскільки вона не має власних ядерних станцій [3].

Виходячи із наведених даних, доцільно було б зробити висновок, що перспективи подальшого розвитку для цієї галузі досить очевидні, але і наслідки від непередбачених обставин можуть бути руйнівними для всього людства.

Найактуальнішим на даному етапі виступає невирішене питання безпеки атомної енергії. В світлі останніх подій в Японському регіоні, провідні країни Європейського Союзу активно почали проводити засідання щодо пошуку та розробок актуальних стратегій розвитку без використання небезпечної атомної енергетики і пошуку альтернативних варіантів отримання бажаного результату без шкідливого впливу на оточуюче середовище. Це значить, що в майбутньому на зміну атомній енергетиці може прийти втілення інноваційних розробок, що сприятимуть забезпеченню стабільного розвитку країни без ймовірності ризику вибуху АЕС.

Тим часом, за даними Європейської атомної компанії «Euratom» планують запустити реакторну техніку, яка буде оснащена високим рівнем безпеки за інноваційними розробками, виступатиме більш простою у використанні. Прогнозують, що дана модель матиме менші габарити, і виступатиме стійкою до військового зловживання [2]. Опис майбутньої атомної енергії досить перспективний, адже це вирішить питання забезпечення електроенергією багатьох країн, які внаслідок певних географічних або інших факторів, поки що не в змозі отримувати даний життєво важливий ресурс із таких джерел як сонячні батареї, вітряки, використання енергії припливів і відпливів і таке інше.  Запуск перших зразків подібних реакторів планують на 2030 рік, але що стосується масового використання, то воно переноситься на дещо пізніший період. Комерційна експлуатація даного пристрою може бути тільки з 2040-2045 року [1].

Зараз перед людством постає питання вирішення глобальної проблеми енергозабезпечення і її вплив на існування життя на планеті. Людська діяльність у деяких випадках має непередбачуваний характер, який може призвести до фатальних наслідків. Останні дані свідчать про те, що даний вид отримання енергетики є найрозповсюдженіший, оскільки у світі функціонує майже 440 атомних реакторів. У США атомна енергія складає  20% електрики, а у Європі та Японії ця частка становить більше, ніж 30%.

Пропоную розглянути основні проблеми використання атомної енергетики:

ü    високий ризик справності реакторів;

ü    небезпечне транспортування радіоактивних вантажів;

ü    терористична небезпека;

ü    проблема радіоактивних відходів;

ü    висока залежність від інших країн у разі відсутності достатньої кількості відповідних ресурсів;

ü    економічна недоцільність у разі недостатньої фінансової державної підтримки атомного сектору;

ü    вичерпність природних ресурсів (робота 1-го атомного блоку потребує більше 120-ти залізничних цистерн прісної води) і т.д.

Проблема вичерпності природних ресурсів досить важлива, оскільки за даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), урану у світі залишилося всього на 40 років [5]. Тому враховуючи зазначені дані можна вважати перспективи розробки нових стратегій розвитку атомної діяльності недоцільними, адже при відсутності урану - необхідного ресурсу -  робота АЕС втрачає сенс і її здійснення буде неможливим.

Маємо наступний розподіл запасів викопних джерел енергії:

Ø    нафта – 40 років;

Ø    природний газ – 62 роки;

Ø    вугілля – 224 роки;

Ø    уран – 40 років [5].

Ще одним мінусом використання енергії АЕС є заподіяння шкоди навколишньому середовищу, оскільки під час роботи станції відбуваються викиди парникових газів, які руйнують клімат. Такі процеси виникають під час видобутку і збагачення урану. Можна передбачити, що з часом такі викиди будуть збільшуватись внаслідок зменшення кількості даного ресурсу, а тому для його видобутку необхідно буде знімати більшу кількість супутніх порід. Якщо розглянути прямі та непрямі викиди вуглекислого газу у порівнянні з викидами інших типів електростанцій, то матимемо наступні показники зазначені в таблиці 1.

Таблиця 1

Прямі та непрямі викиди СО2 для різних типів електростанцій

Види палива

Викиди СО2 г/кВт-год

Вугільна ТЕС

924

Газова ТЕС

448

Теплоелектроцентраль

150

Атомна станція

73-230

* Складено автором за даними Національного екологічного центру України [4]

 

Щодо нової енергетичної стратегії України планується до 2030 року на території  держави побудувати 15 нових реакторів, але доки плани та реальні дії верхівки нашої влади не співпадають, і, натомість, за проведеним аналізом сучасного стану атомних енергоблоків на діючих АЕС України у 2010 році дійшли висновку, що старі реактори повинні закривати внаслідок невідповідності їх стану експлуатації. При цьому енергетики планують продовжити час роботи реакторів ще на 15 років. Такі дії призведуть до підвищення ризику виникнення аварій.

Висновки. Враховуючи все вище перелічене, можна виявити наступні особливості щодо того, що на даному етапі людство не готове відмовитись від використання відносно «дешевої» атомної електроенергії і знайти їй альтернативний екологічно-безпечний замінник. Чітко усвідомлюючи катастрофічні наслідки минулого, загрозливий стан сучасного і потенційний руйнівний вплив майбутнього, діяльність людини спрямована не на поліпшення ризику повільної загибелі всього світу, а навпаки, прискорення цих процесів. Саме цей фактор і виступає суперечливим, адже маючи наглядні приклади неодноразового радіаційного нещадного впливу із незворотними довготривалими процесами, рішення, які приймаються, мають дещо іншу тенденцію.

Нинішня невизначеність у відношенні атомної енергії відбиває глобалізацію американської позиції «німбізм», що походить від перших літер іноземного виразу «not in my back yard», що дослівно означає – «не на моїй території». Майже всі хочуть користуватися атомною енергією, але ніхто не відчуває подібного прагнення піддаватися пов’язаному з нею ризику. А тому досить очевидно, що така ситуація матиме економічні і стратегічні наслідки.

 

Список використаних джерел

 

1. Lovins A.B. (2005): Nuclear power: economics and power protection potential. Rocky Mountain Institute – www.rmi.org/sitepages/pid171.php@E05-08

2. ESA 2010. Euroatom Supply Agency. Annual Report 2009. http://europa.eu.int/comm/euroatom/ar/ar2009.pdf

3. http://technocentre.net.ua/uk/nuclear-basics/why-we-need-nuclear-power/atomna-energija-sogodni.html

4.  Офіційний сайт НЕЦУ -  http://www.necu.org.ua/atom-buklet-09/

5. Офіційний сайт МАГАТЕ http://www.iaea.org/Publications/Factsheets/Russian/du_rus.pdf