Палійчук Р.П.

Група ДФ-45

Науковий керівник:Штефюк П.Л.

Буковинська державна фінансова академія

 

Проблеми розвитку страхування життя в Україні

 

В умовах ринкової економіки – страхування життя - важлива частина формування фінансового ринку, що дозволяє стимулювати інвестиційний процес в країні, підвищити соціальну захищеність громадян. З погляду накопичення і концентрації засобів, можливості страхування життя достатньо значні. Розвиток довгострокового страхування життя веде до створення крупних інвестиційних ресурсів, дозволяє фінансувати серйозні державні і комерційні проекти в різних галузях економіки.

Дану проблематику досліджували Ротова Т.А., Руденко Л.С., Говорушко  Т.А., Базидевич В.Д., Базидевич К.С., Заруба О. Д., Осадець С.С., Тачанкова О.О., Актюк Т.М. та ін.

Останніми роками проблемам страхування приділяється величезна увага, про що свідчить зростання публікацій, збільшення числа відомчих нормативних актів, проте комплексного дослідження даної теми немає й досі. Все викладене свідчить про актуальність даної теми.

Метою даної роботи є дослідження особистого страхування в Україні.

Страхування життя - підгалузь особистого страхування, в якій об'єктом  страхових відносин виступають майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані із життям та здоров'ям застрахованого. Воно здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником.

Статтею 6 Закону України «Про страхування» дається визначення страхування життя як виду особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. [1]

Страхуван­ня життя, яке ще  називають накопичу­вальним страхуванням, на відміну від інших ризикових видів страхування, характеризуєть­ся тим, що сукупна імовірність настання стра­хових випадків частіше всього дорівнює оди­ниці. Це означає, що страхова сума повинна бути неодмінно виплачена. У цьому виявляєть­ся найбільш характерна ознака, саме це виріз­няє (виокремлює) особисте страхування поміж інших видів страхової діяльності. І не викли­кає подиву, що страхування життя є досить при­вабливим для страхувальника.

В усьому світі протягом останніх років спостерігається тенденція збільшення частки страхування життя у структурі всіх страхових платежів. З 1990 року вона збільшилась на 10%. На страхування життя припадає від 37% до 78% зборів премій страхових компаній і переважна більшість укладених договорів страхування. Резерви за особистим страхуванням і особливо довгострокового страхування життя є одним з основних джерел внутрішніх національних інвестицій.[5,с.5]   

У структурі ВВП частка страхування в середньому складає 6 – 10%, у Швейцарії - 12%, а в Південній Африці - 16%. У таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на душу населення перевищує 3000 дол., а в Швейцарії та Японії - 4000 дол. Це лише кілька прикладів, що характеризують потенціал галузі у розвинутих країнах світу. Серед колишніх країн соціалістичного табору найбільших успіхів досягла Словенія, де платежі зі страхування складають майже 500 дол. на  душу населення, або 5% ВВП. У Польщі цей показник становить 124 дол. та понад 3% ВВП і в Росії - 42 дол. на  душу населення або 2,5 % ВВП [2].

В Україні цей механізм не діє. Ринок страхування в цілому тут складає 1,6% ВВП, а страхування життя - 0,5% страхового ринку, або 0,0078% ВВП [4].

Фінансова криза найбільше вдарила по тим страховим компаніям, які займалися страхуванням життя. За 2008-2009 рр. ринок страхування життя зменшиться на 20-30%, але без гучного закриття компаній і введення тимчасових адміністрацій, як на ринку ризикового страхування. Лайфові страхові компанії не такою мірою схильні до банкрутства, як ризикові. Надійність подібних фінустанов підкріплюється страховими резервами, які  за 2008 рік збільшилися на 62,3%, але у 2009 році  зменшився на 72,4% (до 173,6 млн. грн.) у порівнянні з 2008 роком. П’ятнадцять страхових компаній за підсумками 2009 року отримали від’ємне значення приросту резервів із страхування життя, що пов’язано з достроковим розірванням договорів страхування. Приріст резервів із страхування життя у двох страхових компаніях "Life" у 2009 році становив 57,6 та 55,0 млн. грн. (22,7% та 21,6% від загального приросту резервів відповідно).

Про стабільність роботи страхової компанії говорить зростання розміру страхових премій і резервів, адекватний розмір активів і власного капіталу, а також зростання кількості договорів і застрахованих громадян, оскільки зростання кількості розривів (невідновлень) договорів страхування життя говорить про критичні зміни в справах страхової компанії. 

Загальна сума валових страхових платежів (премій, внесків), отриманих страховиками при страхуванні життя за січень – грудень 2009 року становила 827,3 млн. грн., що на 24,5% менше, ніж за відповідний період 2008 року (2008 р. – 1 095,6 млн. грн.).

У 2009 році на 53,5% зменшилась кількість застрахованих фізичних осіб (461 880 застрахованих фізичних осіб у порівнянні з 992 457 застрахованими фізичними особами у 2008 році). Станом на 31.12.2009 застраховано 3 130 316 фізичних осіб.[4]

 

 

Рис. 12. Динаміка страхових премій та страхових виплат із страхування життя за 2007 – 2009 рр. (млн. грн.)

 

Але дивлячись на зниження премій, лайфові страхові компанії виконують свої зобов'язання перед клієнтами і збільшили об'єм страхових виплат на 53,3% (62,7 млн. грн).

Страхування життя в багатьох країнах розглядається як частина системи пенсійного забезпечення. Страхування життя завжди розглядалося як вигідне вкладення грошей. Страхувальник (застрахований) за договором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсію в разі дожиття до закінчення договору, що є засобом накопичення коштів. Страхування життя може бути й захистом спадщини страхувальника, оскільки дає йому змогу передбачити наслідки своєї смерті для близьких і визначити частку спадщини, що призначається кожному з них. Отже, страхування життя дає змогу полегшувати передання майна, створювати грошові фонди для різних цілей (наприклад, витрат на успадкування або поховання).

Окрім того, значне поширення страхування життя сприяє зменшенню соціальної напруги та навантаження на соціальний бюджет країни. Довгострокове страхування життя, договори за, якими можуть бути укладені і на 10, і на 20, і на 40 років, дає можливість накопичувати досить великі страхові фонди, тимчасово вільна частина яких може бути використана як джерело інвестицій у народне господарство, що сприяє стабілізації фінансового стану держави.

Існує ще одна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування - це основне джерело внутрішнього довгострокового кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів у структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%.[2] В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи державу в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на економічні та політичні. Зростання дешевих довгострокових фінансових ресурсів сприятиме зниженню вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.

Завдяки впровадженню та розвитку програм корпоративного страхування підвищиться рівень офіційної заробітної плати та частина коштів вийде з тіні. Адже система пільг, особливо за програмами корпоративного пенсійного страхування, передбачає прив'язку до офіційної заробітної плати кожного працівника.

Індивідуальне страхування життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їхньої тіньової частини в економіку країни.

Поява додаткових заощаджень населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. Це важливі наукоємні галузі вітчизняної економіки, розвиток яких визначає економічний авторитет держави у світі.

Це не всі позитивні зміни, які можуть відбутися у державі разом із запровадженням економічних перетворень, спрямованих на відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягти позитивних результатів можна лише за наявності політичної волі та конструктивного об'єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

 

 

Список літератури

 

1.     Закон України «Про страхування» в редакції Закону від 4.10.2001 р. // ВВР, 2002. – № 7. – Ст. 50.

2.     Адамович В. Реформування галузі страхування життя в Україні//http://http://ufin.com.ua/analit_mat/strah_rynok/069.htm

3.     Мних М.В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика: Підручник. – К.: Знання України, 2006.- 284с.

4.     Підсумки діяльності страхових компаній у 2009 році//http://forinsurer.com/files/file00334.pdf

5.     Страхование жизни – это актуально!//Ваше здоров’я.-2010.-№3.-С.5.