Економіка /3 Фінансові відносини

Табенська О.І., Чубенко О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Більшість країн світу продемонстрували своє прагнення лібералізувати торговельно-економічну діяльність та інтегруватися в систему світової торгівлі на правах членів Світової організації торгівлі. Приймаючи рішення про вступ до СОТ, кожна країна співставляє цей крок з національними економічними інтересами, ретельно вивчаючи розвитк своєї економіки.

На думку зарубіжних та вітчизняних вчених систему світової торгівлі доцільно розподіляти на глобальні, національні, галузеві та корпоративні. Визначені глобальні переваги та недоліки допомагають всебічно оцінити діяльність СОТ, зрозуміти об’єктивні і суб’єктивні чинники виникаючих в системі світової торгівлі проблем, передбачити пріоритетні напрями вдосконалення діяльності організації та формування правил світової торгівлі, слугують підґрунтям для визначення на національному рівні потенційних позитивних і негативних наслідків членства крани в СОТ. Дослідження останніх необхідні не тільки для побудови стратегії переговорного процесу, а й для розробки комплексу урядових дій щодо максимізації використання потенційних можливостей і мінімізації дії негативних чинників [1].

Знання галузевих можливостей і загроз членства в СОТ дає можливість з одного боку, врахувати конкретні умови в програмах урядових дій, в процесі після інтеграції в світову торговельну систему, а з іншого – розробити галузеві програми розвитку. Досконале знання переваг і недоліків на корпоративному рівні, а також прав експортерів і імпортерів дасть змогу підприємцям сформулювати ефективні стратегії розвитку, експортної поведінки, міжнародної маркетингової діяльності [1].

Отже, до позитивних аспектів світової торгової системи входять:

1. Зміцнення міжнародної стабільності: світова торговельна система сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових конфліктів внаслідок створення можливості розв’язання торговельних суперечок.

2. Забезпечення рівних можливостей для всіх учасників: діяльність СОТ ґрунтується на правилах, вироблених і ухвалених всіма країнами-членами, а не на впливі (влади) окремих країн.

3. Підвищення зайнятості: торгівля стимулює економічне зростання та створення нових робочих місць; більший вибір товарів і послуг.

5. Боротьба з корупцією: система міжнародних правил і норм щодо торгівлі і торговельної політики стимулює роботу урядів країн-учасниць, сприяє підвищенню дисципліни і порядку в діяльності державних установ боротьбі з корупцією.

Деякі вченні вивчають недоліки дій СОТ. При цьому слід зазначити, що критика СОТ в багатьох випадках ґрунтується на викривленому уявленні опонентів щодо правил і механізмів роботи цієї організації. До так званих типових “невірних” уявлень щодо наслідків функціонування Світової організації торгівлі належать наступні:

1.Наслідками діяльності СОТ є скорочення робочих місць і зайнятості, що збільшує дистанцію між багатими і бідними націями (на сьогодні 20% населення, яке належить до індустріально розвинених країн споживає 86% світових ресурсів, а решта 80% найбідніших споживачів – тільки 14%) [2].

Міжнародна торгівля, сприяючи економічному зростанню, одночасно створює передумови для збільшення робочих місць і скорочення бідності. Однак майже завжди ситуація в країнах ускладнюється тим, що потрібен певний адаптаційний період для розв’язання проблеми втрати робочих місць. Найбільшу вигоду в сфері зайнятості від вільної торгівлі отримує країна, яка знижує свої торговельні бар’єри, але це відбувається через певний час. Країни ж, які експортують в цю країну, також виграють, особливо конкурентоспроможності галузі. І відбувається це не в довгостроковому, а в короткостроковому періоді.

2. Диктат з боку СОТ та втрат національного суверенітету. СОТ не вказує урядам, як їм провадити свою торговельну політику, оскільки організацією керують її учасники, а угоди приймаються в результаті переговорів між урядами країн-членів на основі консенсусу. Що ж стосується втрати національного суверенітету, то СОТ нічим не відрізняється від інших міжнародних організацій, які не передбачають делегування будь-якої частини національного суверенітету. В компетенцію СОТ не входять питання власності, макроекономічна, структурна, антимонопольна політика, бюджетні відносини.

4. Малі країни в організації безсилі і не взмозі успішно реалізувати деякі можливості, якими користуються розвинені країни. В торговій системі всі Члени СОТ дотримуються одних і тих же правил, що розширює переговорні можливості маленьких країн; в рамках механізму розв’язання суперечок країни що розвиваються, успішно захищають свої торговельні інтереси від дій індустріально розвинених країн, що поза межами багатосторонньої торговельної системи було б неможливо.

Зрозуміло, що кожній з наведених позицій можна навести численні факти на користь підтримки справедливості твердження, або його спростування. Але таке поглиблене дослідження потребує значних ресурсів і часу, а результат, на наш погляд, неважко спрогнозувати. Важливіше, на наш погляд, усвідомлювати ці переваги та недоліки як свого роду загальний фон для визначення на їх основі національних до системи світової торгівлі. Слід зазначити, що на національному рівні ці теоретичні “переваги та недоліки” трансформуються в прагматичні потенційні можливості і проблеми, які визначають стратегію переговорного процесу щодо приєднання та конкретні заходи уряду протягом підготовчого та перехідного періодів.

ЛІТЕРАТУРИ:

1. Економіка ФРН і Франції [http: //www.otechestvo.org.ua/main/20069/1909.htm]. – С. 1-5.

2. Экономический словарь: Вертикальная интеграция [http://www.ilo.org/ilolex/english/convdisp1.htm]. – С. 6.