Фаюра Н.Д., Чорна О.С.

ПРОБЛЕМИ ВЕКСЕЛЬНОГО ОБІГУ ТА ШЛЯХИ ЇХ УСУНЕННЯ

Вінницький національний аграрний університет

На сучасному етапі розвитку економіки України головними чинниками, які гальмують розвиток економіки є брак обігових коштів, відсутність кредитних та інвестиційних ресурсів. В умовах економічної кризи суб’єкти господарювання повертаються до негрошових форм розрахунків, а зокрема розрахункових векселів, тим більше, що випустити їх може будь-яке підприємство.

Вексель - цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця заплатити після настання терміну визначену суму грошей володільцю векселя (векселедержателю). Використання векселів у господарській діяльності дозволяє суб’єктам господарювання збільшувати обігові кошти, знижувати вартість залучених ресурсів, ліквідовувати касові розриви та формувати позитивний інвестиційний імідж.

Питанням теорії і практики вексельного обігу присвячено чимало наукових праць українських вчених-економістів: А. Авакова, С. Гуткевича, А. Демківського, М. Дем'яненка, О. Єфімова, М. Корінька, Ю. Куценка, В. Мельника, С. Мошенського, Т. Рудненко, О. Федоренка, Ф. Федорченка та інших.

Суть використання веселів полягає в тому, що покупець, не маючи можливості заплатити тут і зараз, може скористатися векселем (товарним, розрахунковим, комерційним). У порівнянні з іншими формами негрошових розрахунків, вексель має низку переваг. Головні з них – доступність, оскільки виписати власний вексель може будь-яке підприємство, і простота обігу. Чим більш відомим є  підприємство, тим ліквіднішим є даний вексель.

Оформлення заборгованості векселями дозволить активізувати платежі, погасити взаємні борги, шляхом проведення заліків зустрічних вимог, скоротити обсяги дебіторсько-кредиторської заборгованості і зменшити прострочену заборгованість між підприємствами. До антикризових переваг векселя, в першу чергу, необхідно віднести те, що вексель дозволяє закрити заборгованість перед кредитором цілого ряду учасників вексельної схеми розрахунків, що стоять в індосаментному ряду після того, хто сплатив вексель. Це суттєво знизить загальний рівень дебіторської заборгованості.

Основні проблеми вексельного обігу в Україні такі:

векселедавці намагаються погасити вексель не грошима, а товарами;

часто векселі і зовсім відмовляються приймати, тому потрібно дуже добре знати і дотримуватися процедури пред’явлення векселя до оплати й протесту;

арбітражний суд не завжди може захистити права векселетримача, якщо він припустився грубої необережності;

ділова порядність знаходиться не на найвищому рівні.

В умовах загострення фінансової кризи, важливою особливістю ринкових відносин у сфері грошово-кредитного регулювання є формування ринку векселів, функціональним завданням якого є перерозподіл в основному короткострокових грошових зобов'язань, а його об'єктом виступають прості та переказні векселі.

Таблиця 1.

Обсяг виконаних договорів торговцями цінних паперів (за видом фінансового інструменту) в Україні у 2006-2010рр., млрд. грн.

	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Акції	76,99	138,77	179,79	225,65	283,54
Векселі	88,07	125,34	133,12	142,23	212,64
Депозитні сертифікати НБУ	0,11	3,03	18,57	1,08	14,85
Державні облігації	5,86	16,11	27,32	40,85	59,86
Облігації підприємств	9,01	21,28	32,62	62,38	134,73
Ощадні сертифікати	21,71	11,74	2,37	3,10	3,20
Інвестиційні сертифікати	0,46	1,75	5,72	14,24	40,43
Деривативи	0,31	2,39	2,02	0,26	0,15
Облігації місцевих позик	0,16	0,98	2,23	2,85	4,31
Казначейські зобов'язання	0,27	0	0	0	0
Іпотечні цінні папери	0	0	0	0,11	0,56
Заставні цінні папери	0	0	0	0,03	0,04
Усього	202,95	321,39	403,76	492,78	754,31

У 2010 році загальна сума активів інститутів спільного інвестування (крім венчурних фондів) становила 7,7 млрд. грн., сума чистих активів інститутів спільного інвестування (крім венчурних фондів) - 3,33 млрд. грн.

Найбільша частка активів інститутів спільного інвестування у 2010 році зосереджена в акціях (49,79%), облігаціях підприємств (19,21%), банківських депозитних активах (16,29%) та векселях (2,13%) (табл. 2.).

Протягом певного періоду частка виконаних угод з векселями, незважаючи на постійне зростання загальних обсягів торгів на фондовому ринку України, залишається практично незмінною. З 2006 по 2010 рр. середня частка векселів серед інструментів, що торгувалися на ринку, становить 39,82%. Це свідчить про наявну потребу економіки у цьому інструменті.

Для усвідомлення значення векселя в сучасній національній економіці достатньо навести такі дані: обсяг торгів векселями за 2010 р. склав близько 212,64 млрд. грн. (актуальність інструменту); коефіцієнт кореляції між ВВП і обсягами торгів векселями на фондовому ринку становить 0,987 (обслуговування ВВП векселями).

Таблиця 2.

Структура та вартість активів інститутів спільного інвестування в Україні у 2010 р.

	Загальна сума активів, млн. грн.	Відсоток від загальної суми активів, %
Державні цінні папери	74,37	2,01
Акції	1841,35	49,79
Облігації підприємств	710,61	19,21
Векселі	78,82	2,13
Банківські депозитні рахунки	602,45	16,29
Ощадні сертифікати	20,5	0,55
Іпотечні цінні папери	3,89	0,11
Заставні	0,23	0,01
Банківські метали	0,77	0,02
Нерухомість	3,81	0,10
Інші активи	361,75	9,78
Всього	2878,2	100

Так, у 2010 році обсяг виконаних договорів з акціями становив 283,54 млрд. грн. (37,59 % від загального обсягу виконаних договорів у 2010 році), з векселями - 212,64 млрд. грн. (28,19 %).

Збільшився обсяг виконаних договорів на фондовому ринку порівняно з 2009 роком з облігаціями підприємств - на 72,35 млрд. грн., векселями -на 70,43 млрд. грн., акціями - на 57,93 млрд. грн. (табл.1.).

Рис. 1. Структура активів інститутів спільного інвестування в Україні у 2010 р.

До основних причин, що сповільнюють процес впровадження вексельного обігу в Україні, слід віднести: нестачу практичного досвіду його організації; відсутність умінь і навиків грамотного оформлення бланків вексельних зобов’язань, а також правових знань щодо умов обігу та погашення векселів; недостатню кількість юридичної та економічної літератури; мале число фахівців – як правників із цих проблем, так і бухгалтерського обліку тощо.

Отже, розв’язання окреслених проблем сприятиме активізації вексельного обігу в Україні, залученню дешевих ресурсів із внутрішнього ринку для фінансування короткотермінової заборгованості, що, в свою чергу, стимулюватиме розвиток фінансового ринку, а відтак сприятиме розвитку економіки країни загалом.

Література:

1. Гресько В.С. Вексельний обіг в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення./ Гресько В.С., Грубляк О.М.// Міжнародний збірник наукових праць. – 2010. - Вип. 4(15). – С. 121-126.

2. Давиденко Т.В. Вексельний обіг в Україні: проблеми становлення та розвитку. / Т.В. Давиденко// Економіка АПК. – 2010. - № 5. – С. 35-40.

3. Милославський С.В. Окремі проблеми становлення сучасного національного вексельного законодавства України / С.В. Милославський// Держава і право. -2010 - № 7. – С. 23-26