ЕКОНОМІКА.Фінансові відносини

 

Яковенко А.В., Попрожук О.О.

Криворізький технічний університет

 

Роль державного фінансового управління  в збалансуванні суспільного і особистого споживання

 

В умовах розвитку ринкової економіки в Україні одним з найскладніших і найважливіших питань є ефективне управління фінансовою системою держави, вирішення якого потребує вдалого поєднання директивних та індикативних заходів. Обґрунтування  управлінських рішень в цій галузі вимагає докладного дослідження взаємозв’язку та взаємного впливу різних стадій та напрямів суспільного розподілу.

Основними критеріями раціонального фінансового управління в державі можуть слугувати ефективність суспільного виробництва  та зростання рівня життя населення.

Рівень життя населення – це одна з найважливіших соціально-економічних категорій, яка характеризує рівень розвитку фізичних, духовних і соціальних потреб людей, ступінь їх задоволення та умови в суспільстві для розвитку й задоволення цих потреб[1]. У системі визначення рівня життя населення центральне місце посідають показники доходів як основного джерела задоволення особистих потреб.

Одним із показників ефективності суспільного виробництва є національний доход, який є в свою чергу джерелом, як особистого так і суспільного споживання тобто відіграє визначну роль у формуванні доходів населення, тобто в решті решт рівня його життя.

Таким чином,  структура розподілу національного доходу передбачає формування фонду нагромадження і фонду споживання. Причому фонд нагромадження має високе значення для подальших перспектив розширеного суспільного відтворення і збереження фінансової безпеки держави, але має певну залежність від фонду споживання. Для докладнішого з’ясування цієї залежності, розглянемо структуру фонду споживання, який складається з фонду суспільного споживання (соціального страхування та соціального забезпечення) та фонду особистого споживання (особистого нагромадження та споживання). На перший погляд,  здається очевидним, що зростання фонду споживання зменшує перспективи розвитку, тобто фонд розширеного відтворення, але це може бути вірним тільки для окремого періоду часу, тобто для фіксованої суми національного доходу. В перспективі важливим джерелом зростання розширеного відтворення  за рахунок підвищеного платоспроможного попиту і інвестування в цінні папери або за рахунок депозитів може бути  фонд особистого споживання.

Для оцінки потенціалу даного джерела розвитку в Україні доцільно проаналізувати структуру споживчих витрат домогосподарств [2], представлену у табл. 1

Таблиця 1

Структура сукупних витрат домогосподарств

 

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.

736,8

903,5

1229,4

1442,8

1722,0

2590,4

2754,1

Структура сукупних витрат домогосподарств

відсотків

Споживчі сукупні витрати

93,3

92,6

91,1

90,5

90,0

86,2

87,8

продукти харчування та безалкогольні напої

58,6

57,5

56,6

53,2

51,4

48,9

50,0

алкогольні напої, тютюнові вироби

2,8

2,8

2,9

2,6

2,6

2,2

3,2

непродовольчі товари та послуги

31,9

32,3

31,6

34,7

36,0

35,1

34,6

Неспоживчі сукупні витрати

6,7

7,4

8,9

9,5

10,0

13,8

12,2

 

Отже, у структурі особистого споживання найбільшу частку за тривалий період мали витрати на продукти харчування, що свідчить про невисокий платоспроможний попит і незначну перспективу  зростання особистого нагромадження. При тому, що податковий тиск з боку соціальних фондів як на роботодавця -41,2% фонду заробітної плати так і на робітника -5% суми заробітної плати свідчать про стримуючу роль суспільного споживання. Протиріччя тут виникає ще й в тому, що основне призначення соціальних фондів забезпечувати  достатній рівень життя, але їх зростання знижує вплив природних факторів його підвищення.

Тобто фінансове регулювання зосереджено на короткострокових цілях управління і не забезпечує подальших перспектив, оскільки стримує і відтворення за рахунок суспільного нагромадження і за рахунок особистого споживання.

Отже, основною проблемою фінансового управління у галузі забезпечення високого рівня життя населення є оптимізація структури фонду споживання  в бік зростання особистого: стимулюванням створення робочих місць, збільшенням мінімальної заробітної плати, зниження частки кінцевих споживчих витрат некомерційних організацій і загальних витрат державного управління.

 

Література:

1.     Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 254 с.

2.     www.ukrstat.gov.ua