Верещагіна К.В
Донецький національний
університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна
Роль
прибутку у фінансуванні підприємства
Прибуток
— одне з основних джерел формування фінансових ресурсів створення та поповнення
децентралізованих фондів грошових коштів. За рахунок прибутку відбувається
розширене відтворення підприємства, його самофінансування.
Саме
прибуток відіграє важливу роль у фінансуванні суб’єктом господарювання свого
виробничо-торговельного процесу за рахунок власних джерел фінансових ресурсів.
Тому
досить актуальним постає дослідження процесу формування і використання прибутку
у діяльності підприємства.
Вагомий внесок у дослідження економічної сутності
прибутку, визначення джерел його походження зробили такі вчені-економісти, як,
П. Самуельсон, А. Сміт, Й. Шумпетер, О. Бандурка, І. Бланк, В. Блонська, Л. Омелянович, А.Поддєрьогін, О.Терещенко.
Необхідно зазначити, що у сучасний час економісти не
мають єдиної думки щодо визначення ролі прибутку в системі фінансування
підприємства, тому теорія прибутку досі містить резерви для подальших
досліджень.
Метою дослідження є обґрунтування ролі прибутку в системі
фінансування діяльності підприємства.
Серед внутрішніх джерел самофінансування прибуток є
основним в інвестуванні та фінансуванні підприємств.
На формування прибутку як
фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському
обліку, в офіційній звітності суб’єктів господарювання, впливає встановлений
порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості
продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків
(збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності [2].
Перш ніж обґрунтувати роль прибутку в системі
фінансування підприємства, доцільно визначити його сутність. Аналіз останніх
досліджень засвідчив, що категорію прибутку в сучасній фінансовій науці
розглядають з різних точок зору – як основний показник діяльності, як
винагороду підприємця, як кінцевий фінансовий результат та ін. Однак всі економісти
сходяться в одному, що прибуток є головною метою діяльності будь-якого
комерційного підприємства.
Отже, вважаю за доцільне надати трактування прибутку, як
грошового доходу, який є кінцевим результатом господарської діяльності
підприємства, що включає в себе багатосторонні аспекти.
Фактори, які формують прибуток, і функції, які він
виконує, взаємопов'язані і взаємозалежні. Формуючи прибуток, вони впливають на діяльність
підприємства [1].
Залежно від формування
та розподілу розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування. Загальний
прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності. Прибуток
після оподаткування, тобто прибуток, що реально надходить в розпорядження
підприємства — чистий прибуток.
Відповідно до головних
напрямів використання чистий прибуток можна розділити на дві частини: 1)
прибуток, що спрямовується на виплати власникам корпоративних прав, персоналу
підприємства за результатами роботи, на соціальну підтримку тощо (розподілений
прибуток); 2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом
його розвитку (нерозподілений прибуток). Саме цей прибуток і є основою для
здійснення самофінансування підприємства [3].
Основними напрямками використання
чистого прибутку є: виробничо – технічний розвиток підприємства, соціальний
розвиток, матеріальне заохочення, інші витрати. За рахунок прибутку
підприємство може також формувати цільові фонди, кошти з яких спрямовуються на
фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Важливе
значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального
співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання.
Підприємство в нових умовах
оподаткування прибутку зацікавлене в тому, щоб його прибуток, визначений з
метою оподаткування, був якомога меншим.
На процес формування
прибутку мають вплив різні чинники. Серед них можна виділити: сфери
діяльності підприємства, галузь господарства, форма власності,
розвиток ринкових відносин, рівень та умови оподаткування. Значний вплив на прибуток від реалізації відіграє обсяг
реалізації продукції та її собівартість. Однак істотним є те,
що перелік витрат, які підприємство відносить на собівартість, регламентується
державою.
У свою
чергу, на обсяг реалізації продукції впливає обсяг виробництва, залишки
нереалізованої продукції, частка прибутку в ціні продукції. При значних
залишках нереалізованої продукції, збільшуються витрати на її зберігання,
відповідно і зменшується прибуток від реалізації [2].
Істотний
вплив на прибуток від реалізації має розмір прибутку, що включається в ціну товарів.
За умов належної конкуренції та відсутності монопольного становища підприємств
у виробництві та реалізації продукції, підприємство має можливість збільшувати
прибуток підприємств за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих
товарів.
Таким чином, можна
зробити висновок, що змінюючи обсяги виробництва, а, відповідно, і обсяг від
реалізації, підприємство може збільшувати прибуток.
Ефективність
роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що
стосуються використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власники
повинні всебічно зважити напрямки першочергових вкладень, фінансових ресурсів,
виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально – технічної
бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення
коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері.
Уся діяльність
підприємства спрямується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або
принаймні стабілізацію його на певному рівні. Проте важливим завданням
підприємства є оптимальний розподіл та
раціональне управління прибутком для досягнення поставленого результату. Лише
вміле використання всієї системи внутрішніх та зовнішніх чинників може
забезпечити достатні темпи зростання ефективності діяльності підприємства.
Література
:
1.
Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільіна С.Б. Зміст та значення прибутку як
головної рушійної сили ринкової економіки // Економічний простір. – 2008. - №
18. – С. 237-245.
2.
Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студентів вищих навч.
закладів, 3-є вид. - К.: Каравела, 2006. - 584с.
3.
Кривицька О. Р. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку // Фінанси
України. -2010. -№ 3. - С.138 – 146.