Варварюк Я., Горобець О.

Науковий керівник: Єрмійчук Н. І.

Інвестиційний клімат та інвестиційна привабливість України

Постановка проблеми. З кожним днем Україна все більше інтегрується у світовий економічний простір. Створення нових та успішний розвиток існуючих фінансово-економічних інститутів та зв’язків між ними у процесі даної інтеграції суттєво залежить від інвестиційної привабливості країни. Передумовою цього є звичайно створення сприятливих умов для ефективного економічного функціонування. Стан інвестиційної привабливості визначається комплексом певних критеріїв, які безумовно характеризують майбутній економічний розвиток у сфері фінансово-господарської діяльності, стан маркетингу, управління, продуктивності та інших факторів.

Інвестиційна привабливість – це сукупність суб’єктивних і об’єктивних умов, які сприяють або перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро-, мезо- і макрорівнях [3, с. 170].

Поняття інвестиційної привабливості важливе в процесах міжрегіонального та міждержавного переміщення капіталу як одного із основних чинників економічного розвитку. Через значну територіальну нерівномірність розподілу економічних чинників взагалі та капіталу зокрема країни та регіони виступають конкурентами в боротьбі за вільні ресурси.

Аналіз останніх досліджень. Широке коло питань, пов’язаних з дослідженням щодо інвестиційної привабливості, основних способів її досягнення та пріоритетно-інвестиційних регіонів, знайшло своє відображення у працях відомих вітчизняних економістів, а саме: Боднара І. Р., Ворсовського О. Л., Гукалюка А.Ф., Дрич, А.

Постановка завдання. Незважаючи на велику кількість розробок і значні досягнення в теорії та практиці щодо інвестиційної привабливості, є певні питання, які залишаються постійним об’єктом дискусій, до них слід віднести: необхідність вирішення теоретичних і методичних питань, що ставляться до поняття інвестиційної привабливості об’єктів інвестування, її оцінки, можливості на основі цієї характеристики, вибрати стратегію інвестування та розробити механізм формування портфеля об’єктів інвестиційних вкладень.

Метою даної роботи є розкриття стану інвестиційної привабливості України в цілому, визначення необхідність та значення інвестування в різні регіони України та основні проблеми залучення інвестицій.

Виклад основного матеріалу. Загалом, нинішня ситуація в Україні щодо залучення інвестицій досить складна, на відміну, наприклад, від США, Франції, Англії чи Німеччини. Основними причинами невисокої інвестиційної привабливості регіонів України є:

¾ високий податковий тиск на бізнес та його адміністративна зарегульованість;

¾ недостатня ємність внутрішнього ринку;

¾ низька конкурентоспроможність багатьох українських товарів на світових ринках, що робить невигідним вкладення в їх виробництво;

¾ нерозвинутість ринку цінних паперів, землі, нерухомості, інших ринкових інститутів і корпоративного сектору в цілому;

¾ брак достовірної та оперативної інформації, що зменшує ефективність співпраці між суб’єктами ринку;

¾ відсутність послідовної інвестиційної політики держави та відповідних механізмів її втілення на місцевому рівні [4, с. 40-41].

Для України важливим є впровадження ефективної стратегії залучення та використання інвестицій. До пріоритетних напрямків іноземного інвестування слід віднести створення в Україні сучасної інфраструктури: телекомунікації, ділову інфраструктуру, транспорт, технічно оснащене складське господарство. Особливу роль в активізації інвестиційної діяльності повинно мати страхування інвестицій від некомерційних ризиків [1, с. 69].

Однак є базові принципи, які слід застосовувати в кожному місті для того, щоб стати більш привабливим для інвестування. Найважливіші з них передбачають:

1. Створення команди із залучення інвестицій.

2. Розробка стратегії інвестицій.

3. Розвиток продукту – підготовка об’єкта нерухомого майна для інвесторів.

4. Розробка системи маркетингу інвестицій.

Це так званий комплексний процес, який вимагає: детальних знань про промисловість, яку планується розвивати в місті, сектори та напрями, загальні напрями інвестування, розвиток стратегії компаній, типові параметри та вимоги до проекту; сучасного порівняльного дослідження, що базується на фактах і надає точні дані, які дозволяють створити та підтримати позитивний імідж компаній; аналізу сильних і слабких сторін території [3, с.171].

Пріоритетними для залучення й підтримки стратегічних інвесторів можуть бути ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції: авіа-, ракето- та машинобудування, нафтогазодобування, виробництво палива, розвиток енергогенеруючих потужностей, запровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

За оцінками економістів найпривабливішим для іноземних інвесторів є м. Київ, яке посідає перше місце за обсягом отриманих інвестицій. До інших регіонів, які є привабливими для інвесторів, зокрема іноземних, та характеризуються зростанням прямих іноземних інвестицій у ці регіони, необхідно віднести Дніпропетровську, Донецьку, Харківську, Запорізьку і Луганську області, які утворюють східний регіон, що має найрозвиненішу промисловість, питома вага якої в економіці України найвища. Залучення інвестицій в ці регіони дасть змогу здійснити реконструкцію й технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв та сприятиме розвитку машинобудування, автомобіле- та літакобудування, активно стимулюватиме енергозбереження.

Для південного регіону, який включає Одеську, Миколаївську і Херсонську області, вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

Центральний регіон (Полтавська, Черкаська, Вінницька області) належить до агропромислових і характеризується середнім значенням інвестиційного ризику. Тому залучення інвестицій в даний регіон сприятиме реконструкцій підприємств, що виробляють мінеральні добрива, засоби автоматизації й обчислювальної техніки, технологічне оснащення.

Притік іноземних інвестицій у Західний регіон – Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську, Рівненську і Чернівецьку області, сприятиме створенню ефективного виробництва з використанням місцевих природних ресурсів та розвитку мережі оздоровчих туристичних комплексів. Західна Україна має переваги, порівняно з іншими регіонами країни, через своє вигідне транспортне та географічне положення. Територію пронизують залізничні, автомобільні шляхи, трубопроводи, які з’єднують Україну з п’ятьма сусідніми державами. Цей край наділений великою кількістю різноманітних природних, культурних, туристичних ресурсів.

Інвестиційна привабливість регіонів України найчастіше оцінюється за переліком узагальнених показників: рівень загальноекономічного розвитку регіону (35%), рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону (15%), демографічна характеристика регіону (15%), рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону (25%), рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків (10%). У такий спосіб здійснюється аналіз певних конкурентних переваг щодо сучасної соціально-економічної ситуації, і на цій основі робляться припущення про їхню привабливість для інвесторів[3, с. 172].

Статистика свідчить, що економіка і фінансовий сектор становлять певний інтерес для іноземних інвесторів. Про це говорить чистий приплив прямих іноземних інвестицій в економіку нашої країни, який щорічно зростає як у загальному обсязі, так і відносно ВВП.

Так, в 2010 році приріст іноземного капіталу спостерігається на підприємствах, які здійснюють фінансову діяльність, в сумі 2 млрд 628,5 млн дол., операції з нерухомим майном, орендою і наданням послуг підприємцям - 485,6 млн дол.,торгівлею, ремонтом автомобілів, побутових виробів і предметів особистого споживання, - 47,9 млн дол., а такох на підприємствах промисловості - 766,2 млн дол.

Необхідно також зазначити, що на реальний сектор економіки припало 66% сальдо прямих інвестицій. Основними отримувачами даних надходжень стали: торгівля, металургійна, будівельна і хімічна галузі. Лідером серед країн, які направили інвестиції в Україну є Кіпр - 22,5% [5].

Оцінивши значні недоліки, для їх усунення та з метою заохочення інвесторів працювати в Україні необхідно насамперед забезпечити:

¾ однакові умови діяльності місцевих та іноземних компаній;

¾ стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;

¾ широке поле для чесної конкуренції;

¾ ефективне антимонопольне законодавство, гарантоване урядом і правовою системою [2, с. 78];

¾ надійність, доступність та оперативність організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій тощо.

Специфіка теперішньої ситуації в країні полягає в тому, що необхідні зміни потрібно провести в якомога коротші терміни, оскільки Україна вже зараз повинна забезпечити сприятливий інвестиційний клімат. Досить позитивним моментом є те, що необхідність поліпшення інвестиційного клімату усвідомлюється і урядом, і Президентом України. Це одне з пріоритетних завдань економічної політики держави, про що свідчать затвердження концепції Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008 – 2011 роки. Тому головну роль у підвищенні інвестиційної привабливості регіонів України має відігравати держава. Саме вона повинна в масштабах усієї країни визначити перспективні напрями та об’єкти інвестування і створювати умови для виконання відповідних державних програм незалежно від джерел фінансування інвестицій.

Висновки. Таким чином, однією з передумов стабільного економічного розвитку України та її регіонів є формування та підтримка сприятливої інвестиційної привабливості з метою залучення іноземних інвестицій. Це в свою чергу сприятиме реалізації інвестиційної політики, тобто активізації залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку області через реалізацію цільових програм та створення ефективної системи регуляторних актів, які стимулюватимуть інвестиційну діяльність.

Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної діяльності та поліпшення на цій основі соціальних умов можна досягти лише шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й дадуть економіці стимули для ефективного розвитку.

Література:

1. Боднар, І. Р. Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну на сучасному етапі / І. Р. Боднар // Регіональна економіка. - 2009. - №4. - С. 62-70.

2. Ворсовський, О. Л. Шляхи підвищення фінансового потенціалу інвестиційної діяльності підприємства / О. Л. Ворсовський // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №7-8. - С. 128-133.

3. Гукалюк, А. Ф. Інвестиційна привабливість як чинник підвищення конкурентоспроможності територій / А. Ф. Гукалюк, І. М. Іванович // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №6. - С. 167-173.

4. Дрич, А. Основні засоби досягнення інвестиційної привабливості України / А. Дрич // Вісник Національного банку України. - 2010. - №4. - С. 40-41.

5. www.ukrstat.gov.ua – сайт Державного комітету статистики України.