Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Плахотна І.С., Царенко О.Б.

Науковий керівник: Тиквій Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Поняття та проблеми здійснення інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору економіки

У сучасних економічних умовах зростання темпів розвитку виробництва агропромислової продукції, а також прискорення науково-технічного прогресу значною мірою залежать від освоєння інвестицій. Застосування новітніх технологій та сучасної техніки сприяє зниженню витрат виробництва, збільшенню обсягу продукції, що виробляється, поліпшенню її якості, а також створює для підприємства умови функціонування в конкурентному середовищі.

Сфера агробізнесу завжди приваблива для інвестицій, оскільки на продукцію аграрної сфери завжди є стійкий попит, який не має тенденцій до зниження. Сільськогосподарська продукція, на відміну від технологій її виробництва, ніколи не застаріває “технічно і технологічно”. Все це підтверджено еволюційним процесом економічного розвитку.

Проблеми здійснення інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві розглядаються в роботах Г.Александера, Є.К.Бабець, К.С.Берестового, Г.Бірмана, І.О.Бланка, Л.Гітмана, А.П.Гайдуцького, М.С.Герасимчука,Є.О.Ланченко, С.В.Мацибори, Т.В.Майорової, Л.О.Мармуль, П.Т.Саблука, П.А.Стецюка, Н.В.Сербіненко, А.М.Третяк, В.В.Федоренка, У.Шарпа, А.Е.Юзефовича, М.Яхяєва та ін.

Метою даної статті є розгляд поняття інвестиційної діяльності підприємств АПК, визначення переваг інвестування в Україні та чинників, що його стримують.

Для ефективного розвитку сільського господарства України необхідне становлення в країні активно функціонуючого фінансового ринку, формування інтегрованої системи взаємозв'язків з міжнародними фінансовими потоками, підвищення рівня інвестиційної забезпеченості сільськогосподарських підприємств. Структура та обсяги інвестиційної діяльності на рівні кожного господарюючого суб'єкта є головними факторами, що обумовлюють інвестиційний розвиток країни [1].

Реалізація інвестицій передбачає взаємодію суб'єктів інвестиційної діяльності, тобто економічні відносини. Зміни в кількісному співвідношенні інвестицій впливають на обсяг суспільного виробництва, зайнятості, структурні зрушення в економіці.

Джерелами фінансування інвестицій в основний капітал є: власні кошти підприємств і організацій, кошти державного і місцевих бюджетів, іноземних інвесторів, населення, у тому числі на індивідуальне житлове будівництво та кредити банків й інші джерела фінансування.

Сутність інвестиційної діяльності для сільськогосподарських підприємств полягає в організації фінансово-грошових потоків і управління ними. В даному випадку інвестиційну діяльність можна звести до категорії самофінансування і розширення виробничо-технічної бази підприємств, тобто, кожне підприємство покриває свої поточні та капітальні витрати за рахунок власних джерел інвестування. Актуальною проблемою для сільськогосподарських підприємств є вибір та пошук джерел фінансування. Тому стимулювання інвестиційної діяльності є найважливішою умовою розвитку сільськогосподарських підприємств.

Інвестиційна діяльність в Україні характеризується зростанням активності в останні роки і сильною диференціацією за регіонами і галузями виробництва. Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності аграрних підприємств засвідчив, що він характеризується зменшенням ролі держави як безпосереднього інвестора і розвитком приватних інвесторів, появою нових інституціональних структур, формуванням інвестиційної інфраструктури: комерційних банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інвестиційних інститутів.

Негативною ознакою інвестиційного клімату для зовнішніх інвесторів є незначні обсяги внутрішніх капіталовкладень. Адже загальновідомо, що в країну з низьким рівнем внутрішнього інвестування не вкладатиме кошти й іноземний інвестор. З метою залучення іноземних інвестицій в аграрну сферу необхідно перш за все розв'язати проблеми макроекономічної, політичної та законодавчої стабілізації, проводити заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку [3].

Треба зазначити, що основними інвесторами в агропромисловий комплекс України є країни:

- у сільське господарство:

Кіпр, Великобританія, Данія, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Австрія, Франція, Російська Федерація;

- в харчову промисловість:

Нідерланди, Швеція, Кіпр, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Франція, Німеччина, Російська Федерація.

Серед основних позитивних моментів, що сприяють розвитку широкого інвестування в аграрний сектор України, є такі:

¾ зручна географія, сприятливі природні умови й багаті ресурси;

¾ власна сировинна база (для переробки й тваринництва);

¾ відсутність жорсткої конкуренції в галузі;

¾ висока прибутковість аграрного бізнесу;

¾ незадоволений внутрішній попит, великий потенціал внутрішнього споживання;

¾ близькість до потужних зовнішніх ринків збуту;

¾ дешева робоча сила;

¾ можливість швидкої організації великотоварного виробництва й відносно невисока ціна входження на ринок.

Безумовно, існують і негативні фактори, які стримують інвестування в аграрний сектор України:

¾ нерозв'язаність земельних питань;

¾ нестабільна законодавча база й аграрна політика, втручання влади в бізнес;

¾ надмірна зарегульованість бізнесу;

¾ особливості місцевого менталітету;

¾ відносно низьке внутрішнє споживання й платоспроможний попит.

Для розвитку кредитування сільськогосподарських підприємств доцільним є удосконалення інвестиційної діяльності та підвищення кредитоспроможності господарств. Розвиток іпотечного кредитування буде здійснюватися лише за умови прозорого ціноутворення на сільськогосподарські землі. У середньостроковій перспективі вартість землі буде становити близько чверті її грошової оцінки за умови наявності нормативно встановленого мінімального рівня орендної плати.

Підвищенню інвестиційної привабливості та ефективної діяльності підприємств АПК необхідний стабільний інвестиційний клімат, державна непряма підтримка через передбачувану податкову, амортизаційну, цінову і кредитну політику. Слід створити належну систему захисту прав інвесторів, сприяти збільшенню вкладень в основний капітал, залученню прямих іноземних інвестицій, розширити застосування небанківських і фінансово-кредитних інвестицій. Доцільно продовжити зменшення облікової ставки за надані комерційними банками кредити [2].

Перспективним напрямом подальшої активізації інвестиційної діяльності в АПК і, особливо в сільському господарстві, є технічне переоснащення підприємств, удосконалення технологій виробництва, зростання реінвестицій прибутку й амортизаційних відрахувань, створення економічних умов для іноземних інвестицій, стимулювання довгострокового банківського кредитування, розвитку лізингових відносин та іпотеки землі, ринку страхових послуг, а також залучення коштів населення.

Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що інвестиції є основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки в цілому. Стан інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки України знаходиться на низькому рівні. Інвестиційний клімат є несприятливим для інвесторів.

Для того, щоб поліпшити інвестиційний клімат в аграрному секторі економіки України необхідно стабілізувати ситуацію, яка є у державі, вдосконалити законодавство; займатися підвищенням ефективності сільськогосподарського виробництва, для того щоб забезпечити зростання фінансових накопичень та їх трансформацію в інвестиції; посилити роль держави у банківській системі створенням державного спеціалізованого банку, через який держава мала б регулювальний вплив на кредитний ринок і кредитні відносини в галузі агропромислового виробництва та інші.

Література:

1. Вітков М. С. Розвиток інвестиційної політики в сільському господарстві України // Економіка АПК. – 2010. - № 3. - С. 54-57.

2. Кожемякіна М.Ю. Інвестиційне забезпечення як основа розвитку аграрної економіки України // Економіка АПК – 2009. - №12. - С.74-80.

3. Крижанівський О.В. Основні перешкоди залученню інвестицій в АПК України /Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - 2009. - №17. - С.303-309.