Буковинська державна фінансова академія

Найда Галина Михайлівна

Керівник: Дранович Михайло Петрович

«Роль інвестицій в економічному зростанні держави та проблеми їх залучення»

В умовах структурної перебудови економіки України, особливо важливого значення набуває активізація інвестиційної та інноваційної діяльності. Результати фундаментальних досліджень українських та зарубіжних вчених свідчать про те, що процеси економічного росту обумовлюються обсягом і темпами зростання інвестицій, їх структурою та якісними характеристиками [3].

Дана проблема є досить актуальною, а тому закономірно привертає до себе увагу великої кількості вітчизняних та зарубіжних економістів. Значна увага також приділена оцінці роботи іноземних інвесторів на українському ринку і механізму активізації залучення зарубіжних капіталів у вітчизняну економіку. Так, в Україні дослідженням інвестиційної сфери займаються такі вчені як: В. Гаєць, М. Герасимук, Б.Губський, О. Моліна , О. Чернікова, С.Румянцев, А.Куліков, Р. Попельнюхов, К. Паливода Р. Гудима та інші. До зарубіжних науковців з даної проблеми, можна віднести: Р. Барроу, Дж. Бейлі, У. Марга, М.Джонка та ін.

Інвестиційна проблематика серед науковців не є надто дискусійною, адже абсолютна більшість фахівців визначають обсяг інвестицій найважливішою передумовою економічного зростання, одночасно зазначаючи цей обсяг незадовільним для економіки України, протягом усіх років її незалежності [3].

Загальновідомо, що інвестиції є основою економічного зростання, як вкладення у виробничий сектор економіки так і у сферу нематеріального виробництва.

Виробництво не може розвиватися, якщо в державі не зростають обсяги інвестицій. За активної інвестиційної діяльності має місце економічне піднесення. Розміри і структура інвестицій, темпи їх здійснення є визначальними у процесах технічного і технологічного оновлення та забезпечує технологічну безпеку держави і стратегічний успіх розвитку економіки в цілому. За рахунок цього створюються нові потужності та робочі місця [2].

Крім того, інвестиції, як правило, сприяють заходам макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні та економічні проблеми трансформаційного періоду. Зниження частки валового нагромадження капіталу означає, що велика частка заощаджуваних у вітчизняній економіці ресурсів не спрямована на цілі нагромадження. Україна належить до тих держав, для яких притаманні саме такі умови , де заощадження повинні покривати дефіцит урядового бюджету а також від’ємне сальдо торговельного балансу. Через недостатність національних заощаджень такі держави вимушені звертатися до іноземних кредиторів, що суттєво порушує механізм конвертації заощадження в інвестиції. Взаємодія національних заощаджень і інвестицій набуває специфічних рис: з одного боку, ресурсів національних заощаджень не вистачає на нагромадження основного капіталу, а з іншого значна частка заощаджень не конвертується в інвестиції [1].

Серед іноземних країн, лідерами прямого інвестування в Україну є: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Сполучене Королівство, Російська Федерація, США та ін.

Незважаючи на необхідність інвестиційних вкладень в економіку держави, в сучасних умовах очікувати великого припливу капіталу в Україну не доводиться, тому що інвестиційний клімат залишається несприятливим. Головною причиною загального падіння обсягів капітальних вкладень є збитковість більшості українських підприємств; несприятливість для них умов отримання кредитів та інвестиційна непривабливість для іноземного інвестора. Перешкодами на шляху залучення інвестицій в українську економіку також є: нечітка державна правова система; мінливість економічного середовища; корупція; низький рівень доходів громадян; проблеми виходу на внутрішній та зовнішній ринки; великий податковий тягар та інші.

Скорочення інвестиційної діяльності в Україні відбувається за всіма джерелами інвестування, зокрема: бюджетні асигнування зведені до мінімуму; іноземні інвестиції є досить обмеженими і використовуються неефективно. Украй недостатньо використовуються на інвестиційні цілі кошти населення. Причина цього криється, перш за все в недовірі населення до банківської системи, до національних інститутів ринку цінних паперів а також до політики уряду взагалі. Населення України, практично усунуте від участі в купівлі облігацій внутрішньої державної позики та інвестувати проекти під гарантії держави. Між тим, у всьому світі вирішальну роль в інвестиційному процесі відіграють особисті заощадження населення. Так, у США населення володіє близько 70% фінансових активів, аналогічна ситуація і в Японії [4].

У зв’язку з цим, велике значення має вдосконалення процесу формування інвестиційної політики держави, що може активізувати функціонування іноземних інвестицій у національну економіку а також сприяння залученню коштів населення в розвиток інвестиційних проектів, для пришвидшення темпів зростання економіки України. Для цього необхідно прискорити економічні реформи , зокрема, які активізують залучення та раціональне розміщення інвестицій, та зможуть створити привабливий інвестиційний клімат. До таких заходів можна віднести наступне:

- вдосконалення системи захисту прав інвесторів;

- здійснення податкової реформи, що передбачає спрощення податкової системи та зниження податкового тиску на підприємства;

- удосконалення інститутів спільного інвестування;

- конкретизація заходів державного регулювання інвестиційної діяльності;

- страхування інвестиційних ризиків;

- формування чіткого та стабільного законодавства, що стосується інвестиційної діяльності;

- проведення ефективної інвестиційної політики держави та вибір чіткої стратегії її розвитку;

- здіснення стимулюючих заходів для залучення коштів населення на інвестиційні цілі.

Не менш важливим є й забезпечення реального дотримання міжнародних договорів і виконання рішень іноземних арбітражів, щоб запевнити міжнародну інвестиційну спільноту у надійності України як партнера [5].

Отже, можна сказати, що інвестиції на сьогоднішній день є одним із найважливіших факторів зростання економіки країни. А оскільки, інвестиційний клімат України залишається несприятливим, тому державна інвестиційна політика повинна здійснити всі заходи для того, щоб створити найбільш привабливе інвестиційне середовище і заохотити інвесторів робити вклади в активи економіки України.

Література

1. «Інвестиційний процес в економіці країни як визначальний чинник економічного розвитку»/ О.В. Чернікова.

// Актуальні проблеми економіки – 2010.-№9 _ с.83-87.

2. «Проблеми залучення інвестицій: геоекономічний контекст/ А.І. Куліков. // Держава та регіони: серія Державне управління – 2010.№1 _с. 58-62,

3. «Інвестиційна привабливість України» / Р.В. Попельнюхов // Інвестиції: практика та досвід – 2009.№21_с. 24-28.

4. Проблеми формування та використання інвестицій в сучасній економіці України» / К. Паливода. // Банківська справа _2007.№4 _с.73-81.

5. Стан та шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні: Фінанси /Р.Р. Гудима, 2009 р. 84-90 с.