Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Викладач Дідіченко Н.Г., студент Рябоконь К.В.

Криворізький факультет Запорізького національного університету, Україна

Розвиток туристичного бізнесу в Україні

                  

         Роль туристичної індустрії в економіці більшості європейських країн швидко зростає. Всесвітня туристична організація (ВТО) подає інформацію, що зростання туристичного руху в 2006-2008 рр. у країнах Центральної Європи було в середньому на рівні 4,8 % щороку.

                   Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.

                  Туристичний ринок в Україні знаходиться на стадії становлення. За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв'язків відкриває великі можливості для просування національного туристичного продукту на світовому ринку, а також залучення до українського інформаційного простору, світового передового досвіду організації туристичної діяльності.

         Україна має найбільші й найрізноманітніші в Центральній Європі запаси ресурсів для розвитку санаторно-курортного лікування, хоча їх використання не можна назвати ефективним: застаріла матеріально-технічна база, недостатність фінансування державних закладів і, як наслідок, низька конкурентоспроможність, збитковість більш ніж половини з них. Скорочення кількості підприємств та персоналу, зростаюча вартість послуг при низькій якості обслуговування обумовили скорочення попиту та зменшення завантаженості підприємств. Санаторна база значно рівномірніше розподілена по території країни. Найбільше закладів санаторного типу сконцентровано у Криму, Донецькій, Одеській та Дніпропетровській, а найменше у Чернівецькій та Тернопільській областях.

         Територіальна концентрація туристичних підприємств відображає територіальну структуру попиту на ринку: максимальною вона є у Києві та в Криму, порівняно високою в Одеській, Херсонській, Волинській, Закарпатській, Тернопільській областях, а найменшою - у Кіровоградській, Хмельницькій, Донецькій та Луганській областях.

         Розглянемо деякі, на мою думку, стратегічно важливі місця розвитку туристичного бізнесу.

         Наприклад, для організації різноманітних видів туризму, екскурсій чи подорожей Крим має чи не найбагатші та найрізноманітніші в Україні туристично-рекреаційні ресурси. Це і залишки античних міст з історією понад 25 віків, і середньовічні печерні містаяких нема в інших регіонах України, і численні об'єкти природно-заповідного фондусеред яких і багато прикрашені печери у вапняках, і музеї та палацово-паркові комплекси, і сотні кілометрів піщаних чи галькових пляжів, і безумовно чудовий клімат південного берега Криму, який має риси субтропічного. Створено й певні соціально-економічні умови організації та розвитку туристичної діяльності – побудовано дороги, заклади розміщення та харчування, створені умови для лікування й оздоровлення, підготовлені фахівці різного напряму, розроблено та видано інформаційно-рекламні матеріали, сувенірну продукцію.

         Унікальні рекреаційні ресурси є також у Карпатах, Передкарпатті і Закарпатті. Тут розташовані джерела цінних і різноманітних за своїм хімічним складом та лікувальними властивостями мінеральних вод, в ряді випадків унікальних, великі масиви лісів.

         Води з високим вмістом органічних речовин виявлені лише на Прикарпатті. Це два родовища типу "Нафтуся" - у Трускавці і Східниці. Східниця має великі, але не до кінця реалізовані можливості щодо розвитку курортного господарства. По-перше, необхідно звернути увагу на відносну відсутність автомобільних шляхів, не зручно, з пересадками, доводиться добиратися до місця відпочинку. По-друге, залучивши інвестиційні кошти, частку доходів від отриманих за реалізацію путівок, розширяти сітку пансіонатів, турбаз, санаторіїв. Також необхідно продовжити капіталовкладення на реконструкцію діючих родовищ лікувальних мінеральних вод, та покращення матеріально-технічної бази санаторіїв, з наближенням їх до світових стандартів.

         Морські рекреаційні ресурси зосереджені в приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Важливою перевагою ефективного функціонування рекреаційного комплексу стало б зменшення сезонності в роботі курортів, особливо морських, тобто створення умов для цілорічного обслуговування. Практичний інтерес становлять термальні води цього регіону. Так зокрема, в Криму, нараховується 310 термальних джерел, 240 з них уже досліджено, а використовуються ці джерела, тільки в Медведівці Джанкойського району та Янтарному Красногвардійського району. Тому є всі можливості використання термальних вод в поєднанні з теплим кліматом протягом року.

         Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам’ятки культури та архітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг.

         Таким чином, на сьогоднішній день туристична інфраструктура в Україні є недостатньо розвинутою і нераціональною, якість сервісу низька. Для розвитку туристичного бізнесу, необхідно забезпечити туристам комфортні і безпечні умови для проїзду, сприяти оформленню віз, провести будівництво та ремонт малих мотелів і готелів сімейного типу, які можуть стати джерелом валютних надходжень, розгорнути реалізацію проектів з будівництва готелів вищої категорії. Потрібні також великі  капіталовкладення на реконструкцію діючих родовищ лікувальних мінеральних вод, та покращення матеріально-технічної бази санаторіїв, з наближенням їх до світових стандартів.         Туристичний бізнес потребує значних капіталів та експертного підходу, але за умови розумного планування та ефективної реалізації проектів, туристичний бізнес в Україні буде надзвичайно прибутковим.

 

Література:

1. Колеснікова Н.І. Аспекти розвитку туристичної діяльності в Україні // Матеріали V Міжнар.наук.-практ.конф. "Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків"  - Донецьк. ін-т турист.бізнесу. – Донецьк, 2005. - С. 27-29.

2. Шулик В.В. Про місце України в галузі іноземного туризму// Традиції  та  новації  у  вищій  архітектурно-художній  освіті /Під заг.ред.  Н.Є.Трегуб. -Харків: ХДАДМ. - №5-6/2003 - №3-4/2004, - С.135-136.