Здирко Н.Г, Татунь М.В.

Вінницький національний аграрний університет

УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

За період незалежності в Україні створено національну систему аудиту, покликаного сприяти розвиткові національного господарства та демократизації суспільного життя країни. Структура, забезпечення та функціонування цієї системи продовжують удосконалюватися. Протягом багатьох років розвивається незалежний аудит. Нині відбувається інтенсивне становлення державного фінансового аудиту. Майже 14 років тому Верховна Рада ухвалила Закон "Про аудиторську діяльність", який визначив правові засади незалежного аудиту. Його розвиток слід розглядати як істотне надбання суспільно-господарської та соціально-політичної практики в Україні в період її становлення як суверенної держави [1; 52]

Та крім того, існує ряд проблем та питань, які потребують негайного вирішення, і значна їх частка належить контролю якості аудиторських послуг.

Слід визнати, що проблема якості аудиту існує. Але вона існує в контексті збереження незалежності самого аудиту. Аудиторська спільнота сьогодні стоїть перед таким бентежним фактом - аудитор реально знаходиться між молотом (ДПА, Прокуратура, МВС) та ковадлом (потребами платоспроможного замовника), при чому за останнім аудитор не бачить очікувань від нього суспільством. На сьогодні перекладено українською мовою Міжнародні стандарти аудиту; АПУ прийнято рішення про обов'язкове, з січня 2002 р., щорічне підвищення кваліфікуючого аудитора як умову подовження дії його сертифікації. Отже, аудит в Україні перебуває в стадії певного розвитку і далеко не вмер, як вважають непрофесіонали. При цьому якість роботи повинна відповідати її вартості, а результати - надійності аудиторських суджень. Навіть певне порушення вимог чинного законодавства свідчить, що аудит уже сприйнято суспільством. Необхідно лише розвинути та підвищити його суспільне значення [3; 55-56]

Є зміни і серед складу замовників на аудиторські послуги. Якщо вчора їх цікавили винятково перевірка з огляду на її обов'язковість та штрафи за неподання аудиторського висновку, і частково - стан бухгалтерського обліку, то сьогодні, за спостереженнями КРК АПУ, аудит звітності ВАТ залишається основним замовленням. Є тенденція до зростання таких замовлень, як оцінка фінансового стану підприємства, консультації з поліпшення діяльності управлінського персоналу. Про те все ще спостерігається “анти фіскальний” характер замовлень - усі побоюються відповідальності за порушення податкового законодавства. А це цілком однозначно визначає сучасний український аудит як винятково підтверджуючий [3; 57].

Одночасно назріла потреба у створенні в Україні спеціальної контролюючої інституції, яка б на постійній основі здійснювала перевірку додержання всіма суб'єктами аудиту вимог Національних або Міжнародних нормативів, Кодексу професійної етики, якості послуг та робіт, які надаються замовникам [2; 32].

Проте якщо ми хочемо конкурувати з іноземними аудиторами, то одним із завдань українських аудиторів є ширше та ефективніше застосування МСА. З огляду на відповідність часу та місця, слід найскоріше розробляти науково-практичний коментар до МСА. При цьому у вказаних розробках необхідно чітко визначитися з тлумаченням як П(С)БО, так і МСА, а також привести усю термінологію в обліку та в фінансовому контролі до єдиної семантичної бази. І дійсно, професіонали обліку та аудиту - як іноземні, так і вітчизняні - повинні говорити однією мовою. При цьому має бути забезпечено єдине тлумачення і розуміння професійних дефініцій [1;53].

В українського аудиту є історичний шанс привчити (або навчити) співвітчизників, особливо підприємців, до того, що існує незалежна високопрофесійна думка кваліфікованих та чесних фахівців, які піклуються про захист прав теперішнього та майбутнього добробуту кожного, хто в цій країні вважає себе чесним та повноправним власником набутого матеріального, фінансового або інтелектуального капіталу. Для цього слід усім разом (без винятку) стати до плідної співпраці і спочатку вкласти свої доробки у загальну справу і тільки після цього отримувати вигоди [3; 56].

Аудит потребує широкої реклами насамперед серед потенційних замовників, з одного боку, та серед громадськості - з іншого. Аудиторська спільнота має постійно роз'яснювати, що аудит - це не тільки підтвердження звітності за вимогами ДКЦПФРУ. Це і контрольно-правове супроводження діяльності, і консультування з питань правового та договірного забезпечення, і розробка системи внутрішнього аудиту, і бізнес-планування, і науково-методичні розробки з питань економіки, управління та права, і робота з персоналом (навчання, підвищення кваліфікації тощо) [4].

Отже, можна зробити висновок, формально підставою звинувачень у низькій якості аудиторських послуг є певні порушення практикуючими аудиторами вимог Кодексу професійної етики, технічних стандартів, а також державних регуляторних органів щодо формату аудиторського висновку. Отож, ми погоджуємося з думкою авторів стосовно покращення якості аудиторських послуг за рахунок ефективнішого застосуванню МСА та постійної підвищення кваліфікації з аудиторських послуг, а головне щоб якість роботи повинна відповідати її вартості.

Список використаної літератури:

1. Куреза Т. Історико-правові передумови виникнення здійснення аудиторської діяльності в Україні // Підприємство господарство і право. - 2010. - №2.- С.52-53.

2. Печенюк Н.В. Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні// Підприємство господарство і право// 2010.- № 7.- С. 32-34.

3. Чумакова І. Аудит ефективності: зарубіжний досвід та українські реалії // Бухгалтерський облік і аудит в Україні.- 2009.- №1.- С.52-62.

4. http://www.ufin.com.ua/03_1/fru_Au2.htm