К.е.н. Руденко І.В.

Хомякова М.В.

Харківський державний університет харчування і торгівлі, Україна

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

 

В умовах економічно нестабільної ситуації, що склалася на Україні останнім часом, запорукою виживання та основою стабільного положення підприємства служить його фінансова стійкість. Фінансовий стан організації можна визнати стійким, якщо при несприятливих змінах зовнішнього середовища вона зберігає здатність нормально функціонувати, своєчасно й повністю виконувати свої зобов'язання і при цьому виконувати поточні плани й стратегічні програми.

  Рішення задач стабілізації фінансового положення підприємства вимагає розробки власної політики управління фінансовими ресурсами, переосмислення організаційно-методичних аспектів подання та аналізу інформації про діяльність підприємств з урахуванням їхньої галузевої специфіки, сучасних методів об'єктивної комплексної оцінки й прогнозування сталого розвитку в сформованій економічній обстановці.

На нашу думку, деталізація процедурної сторони методики аналізу фінансової стійкості залежить від поставленої мети, задач, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного, технічного, кадрового забезпечення. Проте, слід зауважити, що результати виконаних формалізованих аналітичних процедур не повинні бути єдиним і безумовним критерієм для прийняття того чи іншого рішення. Аналітичні розрахунки є базою для прийняття управлінських рішень, однак остаточний їх варіант  повинен прийматися з урахуванням додаткових факторів.

Необхідність сполучення формалізованих і неформалізованих процедур накладає природний відбиток як на порядок підготовки аналітичних документів, так і на послідовність процедур аналізу фінансового стану: вони не можуть бути раз і назавжди заданими, а повинні коректуватися як за формою, так і за сутністю. Саме такий підхід, на нашу думку, є найбільш відповідним логіці функціонування підприємств в умовах ринкової економіки.

Як свідчать результати дослідження, логіка аналітичної роботи припускає її організацію у виді двомодульної структури, тобто найбільш доцільним є  виділення процедур експрес-аналізу та деталізованого аналізу фінансової стійкості підприємства.

Експрес-аналіз орієнтовано на публічну звітність на основі стандартного обліку й звітності, на застосування типових методик, тобто цей аналіз формалізовано, і він призначений для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Разом з тим, на нашу думку, не повинно існувати твердої регламентації методик через наявні розходження в діяльності підприємств, економічному середовищі, наявності суб'єктивних факторів. Достатній ступінь стандартизації повинен забезпечити визначену погодженість та ефективність аналітичних процедур.

Деталізований аналіз орієнтовано на використання всіх джерел інформації на базі внутрішньої звітності. Він призначений для управлінського персоналу, і є комплексним та системним, тому конкретизований, він доповнює, розширює окремі процедури експрес-аналізу, дає докладну оцінку діяльності в звітному (минулому) періоді і можливості розвитку на перспективу.

Сфера того чи іншого аналізу для кожного суб’єкту ринкових відносин, що цікавиться фінансовою стабільністю конкретного підприємства, має різний пріоритет. Та разом з тим, виявлення фінансової стійкості підприємства, тобто її якісного економічного стану, одержує своє кількісне вираження через систему показників, які вважаємо за доцільне розподілити на дві групи – абсолютні та відносні. За допомогою абсолютних показників, визначається основна  тенденція зміни фінансової ситуації. На підставі ж відносних показників (коефіцієнтів) у вітчизняній та закордонній практиці прийнято формувати висновки про фінансову ситуацію, що склалася.

Узагальнюючи вищевикладене, пропонуємо аналіз стану фінансової стійкості підприємства деталізувати за наступними напрямками:

   розрахунок кількісних та якісних показників фінансової стійкості підприємства;

   порівняння окремих розрахункових показників, що характеризують фінансову стійкість, з рекомендованими нормативними показниками;

   визначення тенденцій зміни розрахункових показників фінансової стійкості підприємства (просторово-часовий аналіз);

   оцінка фінансової стійкості підприємства на момент (визначену дату) і в середньому за період з урахуванням впливу факторів;

   аналіз та оцінка перспектив розвитку підприємства на базі проведення прогнозного аналізу фінансових коефіцієнтів.

На закінчення зазначимо, що зроблені нами пропозиції та рекомендації щодо удосконалення методики аналізу фінансової стійкості підприємств нададуть можливість виходячи з цілей та задач аналізу вибирати, підготовувати й оцінювати наявну інформацію, обґрунтовувати застосування обліково-аналітичних процедур і способів аналізу, проводити порівняльну оцінку рівня фінансової незалежності підприємств. Все це певною мірою буде сприяти раціональній побудові функціональної системи взаємозв’язків з проведення аналізу, підвищенню його якості й ефективності.

Література:

1. Гиляровская Л.Т., Вехорева А.А. Аналіз и оценка финансорвой устойчивости комммерческого предприятия. – СПб.: Питер, 2007. – 256 с.

2. Грачев А.В. Моделирование финансовой устойчивости предприятия  // Финансовый менеджмент. – 2005. № 5.

          3. Процвів О. Особливості фінансової стратегії щодо подолання кризового стану підприємств  // Державний інформ. бюлетень про приватизацію. – 2007. – №6. – С. 18-25.

2. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Монографія. – 2-ге вид., без змін – К.: КНЕУ, 2006. – 268 с.